СУДОВА ПАЛАТА У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ
                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
                            14.12.2004
 
 
                             (Витяг)
 
     Малиновський районний  суд  м.  Одеси  вироком  від 28 жовтня
2003 р.  засудив У.  за ч.  1 ст.  309 КК ( 2341-14 ) (2341-14)
         на один  рік
позбавлення волі.  Оскільки раніше, 9 червня цього ж року, він був
судимий за ч.  2 ст.  185 КК  на  два  роки  позбавлення  волі  та
звільнений  на  підставі  ст.  75  цього  Кодексу  від  відбування
покарання з випробуванням з іспитовим строком один  рік,  йому  на
підставі  ст.  71  КК  остаточно визначено покарання у виді одного
року трьох місяців позбавлення волі.
 
     В апеляційному порядку справа не розглядалася.
 
     У. визнано винним у тому,  що він 15 серпня 2003 р. придбав у
не  встановленої  слідством  особи  наркотичний  засіб  рослинного
походження каннабіс (марихуану) вагою 6,1  грама,  який  незаконно
зберігав  без мети збуту (для власного вживання).  Того ж дня його
затримали  працівники  міліції  і  зазначений  наркотичний   засіб
вилучили.
 
     У касаційному  поданні прокурор,  який брав участь у розгляді
справи судом першої  інстанції,  порушив  питання  про  скасування
вироку   у  зв'язку  з  неправильним  застосуванням  кримінального
закону, а саме ч. 4 ст. 71 КК ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
 
     Перевіривши матеріали  справи  та  обговоривши   наведені   у
касаційному  поданні  доводи,  колегія  суддів  Судової  палати  у
кримінальних справах Верховного Суду України задовольнила  його  з
таких підстав.
 
     Згідно з  п.  2  ч.  1 ст.  398 КПК ( 1003-05 ) (1003-05)
         підставою для
скасування вироку є неправильне застосування кримінального закону.
 
     Відповідно до ч.  4 ст. 71 КК ( 2341-14 ) (2341-14)
         остаточне покарання
за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного
за новий злочин,  а також  від  невідбутої  частини  покарання  за
попереднім вироком.
 
     Як убачається  з  матеріалів  справи,  У.  засуджено за новий
злочин за ч.  1 ст.  309 КК ( 2341-14 ) (2341-14)
         до покарання у виді одного
року позбавлення волі,  за попереднім вироком від 9 червня 2003 р.
- на два роки позбавлення волі із  застосуванням  ст.  75  КК.  За
сукупністю вироків на підставі ст. 71 цього Кодексу йому остаточно
визначено один рік три місяці позбавлення волі.  Це покарання хоча
й  більше,  ніж за останній злочин,  але менше,  ніж за попереднім
вироком.
 
     За таких   обставин   колегія   суддів   Судової   палати   у
кримінальних  справах  Верховного Суду України вирок Малиновського
районного суду  м.  Одеси  від  28  жовтня  2003  р.  скасувала  і
направила справу на новий судовий розгляд.