СУДОВА ПАЛАТА У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ

                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                            25.11.2004

                             (Витяг)

     Смілянський міський  суд  Черкаської  області  постановою від
21 листопада 2003 р.  направив К.  у місця  позбавлення  волі  для
відбування покарання,  призначеного вироком від 18 березня 2003 р.
На обґрунтування свого рішення суд послався на те, що засуджений у
період випробування не виконав покладені на нього обов'язки.

     Апеляційний суд  Черкаської  області  ухвалою  від  24 лютого
2004 р. апеляцію захисника К. залишив без задоволення, а постанову
- без зміни.

     У касаційній  скарзі  захисник  К.,  посилаючись  на  те,  що
засудженого безпідставно направлено  для  відбування  призначеного
покарання,   порушив  питання  про  скасування  судових  рішень  і
закриття справи.

     Перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі
доводи,  колегія  суддів  Судової  палати  у  кримінальних справах
Верховного Суду України підстав для задоволення скарги не знайшла.

     Відповідно до вимог  ч.  2  ст.  78  КК  ( 2341-14  ) (2341-14)
        ,  якщо
засуджений   не   виконує   покладені   на   нього  обов'язки  або
систематично вчинює  правопорушення,  що  потягли  адміністративні
стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення,
суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

     У справі встановлено,  що Смілянський міський суд  Черкаської
області вироком  від  18 березня 2003 р.  засудив К.  за ч.  1 ст.
289 КК ( 2341-14 ) (2341-14)
         на три роки позбавлення волі та на підставі ст.
75   цього  Кодексу  звільнив  його  від  відбування  покарання  з
випробуванням з іспитовим  строком  один  рік.  Крім  іншого,  суд
зобов'язав  засудженого  періодично  з'являтися  для  реєстрації в
орган кримінально-виконавчої системи та повідомляти цей орган  про
зміну  місця  проживання.  З наданих зазначеним органом документів
видно,  що К.  у серпні - листопаді 2003 р. без поважних причин не
з'являвся для реєстрації і за місцем проживання був відсутній.

     За таких  обставин,  відмовляючи  захиснику К.  у задоволенні
скарги,  колегія суддів  Судової  палати  у  кримінальних  справах
Верховного  Суду  України  визнала,  що суд законно й обґрунтовано
направив К.  у місця позбавлення волі для відбування  призначеного

покарання.