СУДОВА ПАЛАТА У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ

                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

         ВІЙСЬКОВА СУДОВА КОЛЕГІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                            25.06.2004

                             (Витяг)

     Броварський міський  суд  Київської   області   вироком   від
21 вересня 2001 р.  засудив Р.  за ч.  1 ст. 212 КК ( 2341-14 ) (2341-14)
         до
штрафу в розмірі 350 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

     В апеляційному та касаційному порядку справа не розглядалася.

     У клопотанні засуджений просив постановлений щодо нього вирок
скасувати   у   зв'язку   з   неправильним   застосуванням   судом
кримінального закону і провадження у справі закрити.

     Розглянувши справу за поданням п'яти суддів  Верховного  Суду
України, спільне засідання Судової палати у кримінальних справах і
Військової судової колегії цього суду  задовольнило  клопотання  з
таких підстав.

     Органи досудового   слідства  пред'явили  Р.,  який  працював
директором ТОВ,  обвинувачення в тому,  що він у період з 1 грудня
1998  р.  по  31  грудня 1999 р.  ухилився від сплати податку,  що
призвело до ненадходження до державного бюджету коштів  у  великих
розмірах,  - на суму 6 тис.  720 грн., і кваліфікували його дії за
ч. 2 ст. 148-2 КК ( 2002-05 ) (2002-05)
         1960 р.

     Суд визнав Р. винним у вчиненні зазначених дій і кваліфікував
їх за  ч.  1 ст.  212 КК ( 2341-14 ) (2341-14)
         як умисне ухилення від сплати
податків, що призвело до ненадходження до бюджету коштів у значних
розмірах.

     Згідно з  приміткою  до  ст.  212  КК ( 2341-14 ) (2341-14)
         під значним
розміром  коштів  слід  розуміти  суми  податків,  зборів,   інших
обов'язкових  платежів,  які  в  1000  і  більше разів перевищують
установлений  законодавством  неоподатковуваний  мінімум   доходів
громадян,  а  під  великим  розміром  - суми,  які перевищують цей
мінімум у 3000 та більше разів.

     На час вчинення Р.  зазначених дій неоподатковуваний  мінімум
доходів  громадян  відповідно  до  Указу Президента від 13 вересня
1994 р. (з наступними змінами) N 519/94 ( 519/94 ) (519/94)
         "Про збільшення
неоподатковуваного мінімуму доходів громадян" становив 17 грн.  За
таких обставин сума коштів,  які не надійшли внаслідок несплати Р.
податку  до  державного бюджету (6 тис.  720 грн.),  не досягла не
тільки великого, а й значного розміру.

     З урахуванням  викладеного  та  положень  ч.  1  ст.   5   КК
( 2341-14 ) (2341-14)
           про  зворотну  дію  в  часі  закону  про кримінальну
відповідальність,  який скасовує злочинність діяння або  пом'якшує
таку   відповідальність,   спільне   засідання  Судової  палати  у
кримінальних справах і Військової судової колегії Верховного  Суду
України визнало,  що в діях Р. немає складу злочину, передбаченого
ч. 1 ст. 212 КК, а тому його засуджено необґрунтовано. У зв'язку з
цим  вирок  щодо  Р.  скасовано  як незаконний і справу закрито на

підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК ( 1001-05 ) (1001-05)
        .