СУДОВА ПАЛАТА У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ

                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                            23.03.2004

                             (Витяг)

     Солом'янський районний  суд  м.  Києва  вироком від 24 жовтня
2003 р.  засудив Б.  за ч.  1 ст.  309 КК ( 2341-14 ) (2341-14)
         на один  рік
позбавлення  волі  і  на  підставі ст.  71 того ж Кодексу частково
приєднав  до  цього  покарання  невідбуту  частину  покарання   за
попереднім  вироком  та  остаточно  визначив  засудженому один рік
шість місяців позбавлення волі.

     В апеляційному порядку справа не розглядалась.

     Б. визнано винним у тому,  що він 4 травня 2003 р.  незаконно
придбав   без   мети   збуту   в  невстановленої  слідством  особи
наркотичний засіб - каннабіс  -  вагою  9,57  грама  та  незаконно
зберігав його при собі.

     У касаційному  поданні  заступник прокурора м.  Києва порушив
питання  про  скасування   вироку   у   зв'язку   з   неправильним
застосуванням кримінального закону при призначенні покарання.

     Перевіривши матеріали   справи   й   обговоривши  наведені  у
касаційному  поданні  доводи,  колегія  суддів  Судової  палати  у
кримінальних  справах  Верховного  Суду  України визнала,  що воно
підлягає задоволенню з таких підстав.

     Раніше Б. було засуджено вироком Дніпровського районного суду
м.  Києва від 30 травня 2002 р. за ст. 15, частинами 2 і 3 ст. 185
КК ( 2341-14 ) (2341-14)
         на три роки позбавлення  волі  зі  звільненням  від
відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

     24 жовтня 2003 р. Солом'янський районний суд м. Києва засудив
його за ч.  1 ст. 309 КК ( 2341-14 ) (2341-14)
         на один рік позбавлення волі.
На  підставі  ст.  71  КК  до  цього  покарання частково приєднано
невідбуту частину покарання за  попереднім  вироком  та  остаточно
визначено один рік шість місяців позбавлення волі.

     Відповідно до ч.  4 ст. 71 КК ( 2341-14 ) (2341-14)
         остаточне покарання
за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного
за  новий  злочин,  а  також  від  невідбутої частини покарання за
попереднім вироком.

     Оскільки остаточне  покарання  Б.  визначено   з   порушенням
наведених  вимог  кримінального  закону,  колегія  суддів  Судової
палати  у  кримінальних  справах  Верховного  Суду  України  вирок
Солом'янського  районного  суду  м.  Києва  від  24 жовтня 2003 р.

скасувала і направила справу на новий судовий розгляд.