СУДОВА ПАЛАТА У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ

                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                            24.02.2004

                             (Витяг)

     Октябрський районний    суд   м.   Полтави   постановою   від
3 березня 2003 р.  закрив кримінальну справу за фактом крадіжки  з
квартири С.  на підставі ч. 3 ст. 11-1 КПК ( 1001-05 ) (1001-05)
         - у зв'язку
із закінченням строків давності притягнення особи до  кримінальної
відповідальності.

     В апеляційному порядку справа не розглядалась.

     Заступник прокурора Полтавської області у касаційному поданні
порушив  питання   про   скасування   постанови   суду   внаслідок
неправильного  застосування  кримінального  закону  і  направлення
справи на нове розслідування.

     Перевіривши матеріали справи, колегія суддів Судової палати у
кримінальних  справах Верховного Суду України дійшла висновку,  що
подання підлягає задоволенню з таких підстав.

     Як убачається з матеріалів справи,  слідчий слідчого  відділу
Октябрського РВВС  УМВС  України  в Полтавській області порушив її
15 липня 1992 р. за фактом відкритого заволодіння того ж дня двома
невідомими  особами  з проникненням у житло майном С.  за ознаками
злочину, відповідальність за який передбачено  ч.  3  ст.  141  КК
( 2001-05 ) (2001-05)
         1960 р.

     15 вересня  1992  р.  і  14 червня 1993 р.  досудове слідство
зупиняли на підставі п.  3 ст. 206 КПК ( 1002-05 ) (1002-05)
         до встановлення
осіб, які вчинили злочин.

     На момент  направлення справи до місцевого суду для вирішення
питання про її закриття у зв'язку із закінченням строків  давності
зазначені   особи  встановлені  не  були,  ніхто  до  кримінальної
відповідальності  не  притягнутий,   обвинувальний   висновок   не
складений.

     Відповідно до  ч.  3  ст.  11-1  КПК  ( 1001-05 ) (1001-05)
         суд вправі
закрити справу за наявності підстави, передбаченої ч. 2 ст. 49 КК,
якщо  в ході досудового слідства не встановлено особу, яка вчинила
злочин.  Зазначеною  нормою  КК  ( 2001-05, 2002-05 ) (2001-05, 2002-05)
         урегульовані
особливості  перебігу  строків давності у випадках ухилення особи,
яка  вчинила злочин, від слідства або суду та встановлено, що така
особа  звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу
вчинення злочину минуло 15 років. Отже, законодавець, пославшись у
ч.  3  ст.  11-1 КПК на ч. 2 ст. 49 КК як на підставу для закриття
справи,  в  якій  не  встановлено  особу,  котра  вчинила  злочин,
визначив,  що  такі справи можуть бути закриті за умови, що з часу
вчинення   злочину   минуло   15   років   (за  винятком  випадку,
передбаченого ч. 4 ст. 49 КК).

     Оскільки в   цій   справі   особи,   що  вчинили  злочин,  не
встановлені та 15-річний термін з  дня  його  вчинення  не  минув,
колегія  суддів  Судової  палати у кримінальних справах Верховного
Суду України постанову Октябрського районного суду м.  Полтави від
3   березня   2003   р.  скасувала  і  направила  справу  на  нове

розслідування.