СУДОВА ПАЛАТА У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
12.02.2004
(Витяг)
Постановою Ізмаїльського міського суду Одеської області від
20 лютого 2003 р. кримінальну справу, порушену щодо особи, яка
підробила підпис Д., закрито у зв'язку із закінченням строку
давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду Одеської області ухвалою від 29 липня 2003 р. цю
постанову залишила без зміни.
Як зазначено у постанові, 7 серпня 1996 р. Ізмаїльське
відділення відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний
банк України" (далі - Банк) уклало кредитну угоду з Д. про видачу
їй кредиту в сумі 9 млрд. крб. строком на шість місяців. На
забезпечення повернення кредиту та відсотків за користування ним
Д. надала як заставу квартиру в м. Ізмаїлі. Одночасно з укладенням
угоди було накладено заборону на відчуження цієї квартири.
Строк дії угоди тричі продовжували.
Перед підписанням додаткової угоди 13 серпня 1997 р. Банк
надіслав до Державної нотаріальної контори та Ізмаїльського
міського бюро технічної інвентаризації лист про зняття заборони на
відчуження квартири. А вже наступного дня було укладено договір
купівлі-продажу за 8 тис. 683 грн. названої квартири між Д. та
працівником Банку Б.
28 січня 1998 р. в касу Банку надійшли кошти за кредитною
угодою Д., після чого її борг зменшився до 898 грн. (сума
несплачених відсотків за користування кредитом).
Д. звернулася до суду з позовом про визнання договору
купівлі-продажу її квартири недійсним, і рішенням Ізмаїльського
міського суду від 2 серпня 2000 р. цей позов було задоволено.
За фактом підроблення підпису Д. органи досудового слідства
6 грудня 2002 р. порушили кримінальну справу за ознаками ч.1
ст. 358 КК ( 2341-14 ) (2341-14)
. Особу, яка підробила підпис, встановлено
не було, і прокурор звернувся до суду з постановою про закриття
кримінальної справи у зв'язку із закінченням строку давності
притягнення до кримінальної відповідальності.
У касаційному поданні прокурора та в касаційній скарзі Д.
порушено питання про скасування судових рішень і направлення
справи для проведення нового досудового слідства.
Перевіривши кримінальну справу, колегія суддів Судової палати
у кримінальних справах Верховного Суду України визнала, що
касаційні подання і скарга підлягають задоволенню.
Проведеним розслідуванням не встановлено особу, яка підробила
підпис Д. у платіжних документах.
Згідно з ч.3 ст. 111 КПК ( 1002-05 ) (1002-05)
, якщо в ході дізнання чи
досудового слідства протягом строків, зазначених у ч.1 ст. 49 КК
( 2341-14 ) (2341-14)
, не встановлено особу, яка вчинила злочин, суд вправі
закрити кримінальну справу за наявності підстави, передбаченої ч.2
ст. 49 КК, а саме у зв'язку із закінченням строків давності. Цією
нормою матеріального закону передбачено, що в разі ухилення особи,
яка вчинила злочин, від слідства вона звільняється від
кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло
15 років.
Оскільки у цій справі особу, що вчинила злочин, не
встановлено і п'ятнадцятирічний строк із дня вчинення злочину не
минув, рішення про її закриття у зв'язку із закінченням строку
давності суперечить вимогам кримінально-процесуального та
кримінального законів.
Виходячи з викладеного колегія суддів Судової палати у
кримінальних справах Верховного Суду України касаційне подання
прокурора та касаційну скаргу потерпілої Д. задовольнила, судові
рішення скасувала і направила кримінальну справу на нове досудове
слідство.
Вісник Верховного суду України, рік 2004, N 6, стор.37