КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВІЙСЬКОВОЇ СУДОВОЇ КОЛЕГІЇ

                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                            22.10.2002

                             (Витяг)

     Вироком військового  місцевого суду Львівського гарнізону від
29 січня 2002 р.  В. засуджено за ст. 97 КК 1960 р. ( 2001-05 ) (2001-05)
         на
два роки позбавлення волі.

     Постановлено стягнути  з  нього  на  користь потерпілої Г.Г.:
20 тис.  602  грн.  -  на  відшкодування   матеріальних   збитків,
10 тис.  грн.  - на відшкодування моральної шкоди та 60 грн.  - на
оплату юридичних послуг.

     Згідно з вироком В.  визнаний винуватим у тому,  що 6  серпня
2001  р.  приблизно  о 24-й годині 30 хвилин,  перебуваючи у стані
алкогольного сп'яніння,  під час охорони зернового току  приватної
агроторговельної фірми нецензурно висловився щодо Г.Г. Після цього
між ним  та  чоловіком  потерпілої  Г.В.  виникла  суперечка,   що
переросла в бійку,  в ході якої Г.В.  повалив В. на землю, обхопив
руками за шию і почав душити,  від чого той ледве не знепритомнів.
Вважаючи  такі  дії реальною загрозою своєму життю і здоров'ю,  В.
дістав із  кишені  ніж  та,  бажаючи  звільнитися  від  захвату  й
перепинити посягання  Г.В.,  умисно  завдав йому 10 ударів ножем у
грудну клітку й по кінцівках, внаслідок чого Г.В. помер.

     У касаційному поданні військовий прокурор  Західного  регіону
України  порушив питання про зміну вироку суду та перекваліфікацію
дій В.  зі ст.  97 КК 1960 р.  ( 2001-05 ) (2001-05)
         на ст.  118 КК 2001  р.
( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора,
який підтримав касаційне подання, та перевіривши матеріали справи,
колегія  суддів Військової судової колегії Верховного Суду України
дійшла висновку, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

     Висновок суду про винність засудженого  в  умисному  вбивстві
при   перевищенні  меж  необхідної  оборони  відповідає  фактичним
обставинам  справи  і  грунтується  на  досліджених   у   судовому
засіданні доказах, які викладені у вироку. Проте суд, кваліфікуючи
дії В.  за ст.  97 КК 1960 р.  ( 2001-05 ) (2001-05)
        , неправильно застосував
кримінальний закон.

     На час  розгляду  даної  справи  набрав  чинності  КК 2001 р.
( 2341-14  ) (2341-14)
        .  Згідно  з  ч.1  ст.  5  цього  Кодексу  закон   про
кримінальну відповідальність,  який її пом'якшує, має зворотну дію
у часі. Оскільки КК 2001 р. за умисне вбивство при перевищенні меж
необхідної  оборони  передбачає  більш  м'яке  покарання,  дії  В.
потрібно кваліфікувати за ст. 118 зазначеного Кодексу.

     Враховуючи наведене,  колегія   суддів   Військової   судової
колегії  Верховного  Суду  України  касаційне  подання військового
прокурора   Західного   регіону   України   задовольнила,    вирок
військового місцевого  суду  Львівського  гарнізону  від  29 січня
2002 р.  щодо В. змінила - перекваліфікувала його дії зі ст. 97 КК
1960 р.  ( 2001-05 ) (2001-05)
         на ст.  118 КК 2001 р. ( 2341-14 ) (2341-14)
        , ухваливши
вважати його засудженим за цим законом  на  два  роки  позбавлення
волі.

 Надруковано:

 "Рішення Верховного Суду України",

 2003 р.