Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В. (головуючий); Горбатюка С.А., Кравцова В.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційними скаргами Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

У грудні 2014 року ОСОБА_5 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни про визнання протиправними дій, визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що зупинення виплат та перерахувань на користь позивача, що гарантовані Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , лише на тій підставі, що роблячи припущення про наявність у діях особи наміру неправомірно отримати від відповідача гарантованої суми відшкодування за вкладами та звернення у зв'язку з цим до правоохоронних органів, до винесення обвинувального вироку суду не відповідає положенням чинного законодавства. Також позивач посилався на те, що у разі проведення відповідачем перевірки правочинів укладених банком та визнання договорів нікчемними, вона зобов'язана була повідомити вкладника про визнання правочину нікчемним та застосувати до такого правочину наслідки недійсності, проте він не отримав відповідного повідомлення, а дізнався випадково при зверненні до банку у порядку звернення громадян.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2015 року, адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичної особи на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни щодо зупинення та перерахування/виплат за трансакціями і правочинами з ОСОБА_5, визнання нікчемними усіх трансакцій та правочинів (договорів) з ОСОБА_5, у тому числі Договору банківського вкладу № 05/1566-2014 від 26 травня 2014 року, Договору банківського рахунку № 7464 від 8 квітня 2014 року.

Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни щодо не включення ОСОБА_5 (паспорт серія НОМЕР_2, виданий Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві " 08" серпня 1998 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичної особи на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіну Любов Олександрівну включити ОСОБА_5 (паспорт серія НОМЕР_2, виданий Печерським РУ ГУ МВС України в м.Києві " 08" серпня 1998 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Визнано протиправними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не включення ОСОБА_5 (паспорт серія НОМЕР_2, виданий Печерським РУ ГУ МВС України в м.Києві " 08" серпня 1998 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Реєстру вкладників (Загального реєстру вкладників) Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_5 (паспорт серія НОМЕР_2, виданий Печерським РУ ГУ МВС України в м.Києві " 08" серпня 1998 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Реєстру вкладників (Загального реєстру вкладників) Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У касаційних скаргах, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, відповідачі просять оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення сторін, перевіривши оскаржувані рішення судів та матеріали справи в межах доводів касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами, 27 лютого 2014 року між ПАТ "Старокиївський банк" та ОСОБА_5 було укладено:

- договір банківського рахунку № 7412 згідно пункту 1.1 якого Банк за заявою Клієнта відкриває банківський поточний (на вимогу) рахунок Клієнта НОМЕР_3 у гривні та здійснює за ним операції згідно чинного законодавства України;

- договір банківського вкладу № 02/1082-2014 згідно пункту1.1. якого Банк відкриває вкладнику вкладний (строковий) рахунок № 2630 2 501861801 "Надійний" у гривні, а Вкладник вносить на цей Рахунок грошові кошти у сумі 200000,00 грн. Згідно пункту 1.2. вказаного договору банківського вкладу, дата внесення вкладу - 27 лютого 2014 року та дата повернення вкладу - 27 березня 2014 року. Пунктом 2.4 договору № 02/1082-2014 від 27 лютого 2014 року передбачено, що якщо вкладник не вимагає повернення суми вкладу зі спливом строку, договір вважається продовженим на умовах вкладу, що діють на момент пролонгації строку дії договору та на термін відповідно п.1.1. цього договору.

Між ПАТ "Старокиївський банк" та позивачем 8 квітня 2014 року було укладено договір банківського рахунку № 7464 згідно пункту 1.1., якого банк за заявою Клієнта відкриває банківський поточний (на вимогу) рахунок Клієнта НОМЕР_3 у євро та здійснює за ним операції згідно чинного законодавства України.

Між ПАТ "Старокиївський банк" та позивачем 26 травня 2014 року було укладено договір банківського вкладу № 05/1566-2014, згідно пункту1.1. якого Банк відкриває вкладнику вкладний (строковий) рахунок НОМЕР_3 "Недільний" у євро, а Вкладник вносить на цей Рахунок грошові кошти у сумі 12073,95 євро. Згідно пункту 1.2. зазначеного договору дата внесення вкладу - 26 травня 2014 та дата повернення вкладу - 2 червня 2014 року.

Постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2014 року № 365 ПАТ "Старокиївський Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17 червня 2014 року № 50 розпочато процедуру виведення ПАТ "Старокиївський Банк" з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 18 червня 2014 року по 18 вересня 2014 року та призначено уповноваженою особою Фонду за тимчасову адміністрацію ПАТ "Старокиївський Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Любов Олександрівну.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" Пантіною Л. О. 24 червня 2014 року видано наказ № 23 "Про перевірку договорів в ПАТ "Старокиївський Банк", яким наказано здійснити в ПАТ "Старокиївський банк" перевірку договорів (інших правочинів), укладених ПАТ "Старокиївський банк" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають критеріям, передбаченим частиною другою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За результатами засідання виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 21 серпня 2014 року складено протокол № 182/14, відповідно до пункту 14 якого вирішено підтримати пропозицію уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" Пантіної Л. О. щодо тимчасового блокування виплати грошових коштів за рахунками фізичних осіб - вкладників ПАТ "Старокиївський Банк" згідно переліку та винести це питання на розгляд виконавчої дирекції та надати доручення звернутись до правоохоронних органів із завою про вчинення кримінального правопорушення за фактами можливого "дроблення" депозитних вкладів фізичних осіб, сума за якими перевищує граничний розмір відшкодування, здійсненого з метою отримання відшкодування клієнтами за рахунок коштів Фонду, долучивши до неї копії матеріалів перевірки (висновку, пояснень, копій юридичних справ, виписок руху коштів за рахунками, тощо).

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" Пантіною Л. О. зважаючи на необхідність звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення щодо виявлених фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку та інших осіб стосовно ПАТ "Старокиївський банк", враховуючи рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21 серпня 2014 року № 182/14 та від 28 серпня 2014 року № 188/14 видано наказ від 29 серпня 2014 року № 61, яким наказано зупинити перерахування/виплати за транзакціями і правочинами згідно переліку, який додається до наказу та визнати нікчемними всі транзакції та правочини (договори).

До вказаного переліку включено у тому числі транзакції і правочини, проведені позивачем.

Правлінням Національного банку України 11 вересня 2014 року прийнята постанова № 563 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Старокиївський Банк".

Позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" Пантіної Л. О. з листом від 11 вересня 2014 року № 1481/09-01, в якому було викладено прохання надати пояснення щодо причин невключення його до реєстру вкладників ПАТ "Старокиївський банк" та відмови у здійсненні виплат гарантованих сум протягом терміну дії тимчасової адміністрації та включити його до реєстру вкладників та здійснити виплату гарантованих сум через ПАТ "Старокиївський банк".

За результатами розгляду листа, позивач отримав відповідь від 17 вересня 2014 року № 2467/09-02, якою його повідомлено про те, що враховуючи наявність фактів вчинення працівниками та клієнтами Банку дій, спрямованих на неправомірне отримання від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами, прийнято рішення про зупинення відповідних виплат та перерахувань та 1 вересня 2014 року банком подана заява про відкриття кримінального провадження до ДДСБЕЗ МВС України (відомості внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження № 12014000000000367) та 19 вересня 2014 року звернення до Генеральної прокуратури України щодо важливості недопущення безпідставної та незаконної виплати коштів, які гарантуються Державою.

Зазначеним листом також було повідомлено, що правочини, в тому числі договори банківського рахунку від 27 лютого 2014 року № 7412 та від 8 квітня 2014 року № 7464 та договір банківського вкладу від 26 травня 2014 року № 05/1566-2014, операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахункам, відкритим на виконання вказаних договорів, які є предметом кримінального провадження, визнанні нікчемними відповідно до вимог частин другої та третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Вважаючи свої права порушеними у зв'язку з зупиненням виплат за трансакціями і правочинами, визнанням нікчемними усіх трансакцій та правочинів (договорів) та невключенням його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за вкладами позивач звернувся з даним позовом до суду.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (4452-17) (далі - Закон № 4452-VI (4452-17) ).

Відповідно Закону № 4452-VI (4452-17) , фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно із частинами першою та другою статті 27 цього Закону, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Згідно із частиною п'ятою Закону № 4452-VI (4452-17) , протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноваженій особі, серед іншого, надано право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів (пункт 4 частина друга статті 37 Закону № 4452-VI).

Відповідно до частини другої та п.1 частини четвертої статті 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Вичерпний перелік підстав за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, визначено частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

До таких віднесено:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) ;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Судами встановлений факт укладення між ним та ПАТ "Старокоївський банк" договорів банківського вкладу та банківського рахунку.

Факт внесення позивачем коштів на депозитний рахунок підтверджується квитанцією від 27 лютого 2012 року № 57451, а внесення коштів на поточний рахунок та поповнення депозитного рахунку платіжним дорученням від 26 травня 2014 року № 64906 та випискою за період з 23 травня 2014 року по 9 вересня 2014 року згідно якої кошти з поточного рахунку були перераховані на депозитний 26 травня 2014 року.

На підтвердження факту проведення операцій відповідно до укладених з ПАТ "Старокиївський банк" договорів позивачем було надано суду копію виписки з особового рахунку НОМЕР_3 з дати відкриття до 17 липня 2014 року.

Як встановлено судами, відповідачами не надано належних та допустимих у розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказів на підтвердження того, що внаслідок укладання договору банківського вкладу (депозиту) від 26 травня 2014 року № 05/1566-2014 банк взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав, наведених у п. 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, за якими правочин є нікчемним, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, при цьому апеляційний суд виходить з такого, що в матеріалах справи не міститься доказів того, що умови Договору банківського вкладу (депозиту) від 26 травня 2014 року № 05/1566-2014 передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Вкладом, розміщеним на індивідуальній основі або на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайний, може вважатися лише вклад, який запропонований окремій особі на підставі, зокрема, окремих рішень уповноважених осіб банку тощо, тобто такі умови не пропонуються публічно невизначеному колу осіб. У разі неприйняття банком будь-яких документів, у яких фіксуються пільги для певних клієнтів банку (відсутності доказів) такі умови договору не можна вважати індивідуальними.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій правильно вважають, що обставини щодо наявності визначених частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" підстав нікчемності правочину, не знайшли свого підтвердження, відповідачі належних та допустимих доказів щодо цього не надали.

З урахуванням викладеного, враховуючи те, що позивач має право на відшкодування коштів за його вкладом, у тому числі на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач мав бути включений до Реєстру вкладників (загального реєстру вкладників) ПАТ "Старокиївський банк".

Судами першої та апеляційної інстанцій повно встановлено обставини справи, дано належну оцінку доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права та обґрунтовано відмовлено в задоволенні адміністративного позову, тому підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 200-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційні скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.