СУДОВА КОЛЕГІЯ В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
від 23.12.97
(Витяг)
Судові рішення змінено у зв'язку з тим, що суд не врахував
усіх обставин справи і призначив надмірно суворе покарання
Вироком військового суду Чернігівського гарнізону від 20
травня 1997 р. Г. засуджено за п. "а" ст. 243 КК ( 2002-05 ) (2002-05)
на
три роки позбавлення волі у виправно-трудовій колонії загального
режиму.
Ухвалою військового суду Центрального регіону від 17 червня
1997 р. вирок залишено без зміни.
Г. засуджено за те, що після закінчення військового
інституту, маючи намір ухилитися від військової служби, він 24
липня 1996 р. відмовився посісти посаду начальника речової служби,
на яку його було призначено, на службу не з'являвся і проводив час
на свій розсуд.
За протестом заступника Голови Верховного Суду України судові
рішення щодо Г. змінено з таких підстав.
Суд першої інстанції не врахував достатньою мірою всіх
обставин справи (а саме того, що причиною невиходу Г. на службу
були хвороба, а потім смерть батька та хвороба брата) і даних про
особу засудженого. Раніше Г. характеризувався тільки з позитивної
сторони, у вчиненні злочину розкаявся.
Хоч Г. відмовився від несення обов'язків військової служби і
цим самим вчинив злочин, передбачений п. "а" ст. 243 КК
( 2002-05 ) (2002-05)
, його дії не являють особливої небезпеки для
суспільства.
З урахуванням вчиненого та даних про особу Г. його
перебування в місцях позбавлення волі не викликається
необхідністю, оскільки виправлення і перевиховання засудженого
можливе за умови надання відстрочки виконання вироку.
Виходячи з наведеного військова колегія Верховного Суду
України на підставі ст. 46-1 КК ( 2001-05 ) (2001-05)
відстрочила виконання
вироку щодо Г. на два роки.
Надруковано: "Рішення Верховного Суду України", 20 квітня 1999 р.