СУДОВА КОЛЕГІЯ В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
 від 09.12.97
 
 
 
 
                             (Витяг)
 
 
     Призначення більш суворого режиму відбування  покарання,  ніж
передбачено ст.   25   КК   України  ( 2001-05  ) (2001-05)
        ,  повинно  бути
мотивованим
 
     Вироком Київського  обласного  суду від 12 травня 1995 р.  К.
засуджено за ч. 2 ст. 79 КК ( 2001-05 ) (2001-05)
         із застосуванням ст. 44 КК
на  чотири  роки  позбавлення  волі  у  виправно-трудовій  колонії
суворого режиму з конфіскацією всього належного йому майна.
     У касаційному порядку справа не розглядалася.
     Згідно з вироком К.  визнано винним у  тому,  що  на  початку
серпня 1994 р.  він придбав у м. Києві у не встановленої слідством
особи  з  метою  збуту  підроблену  іноземну  валюту  -  50   тис.
російських рублів, 20 та 100 доларів США.
     4 вересня 1994 р.  К.  за попереднім зговором  з  Д.  приїхав
разом з ним у смт Макарів,  де вони на ринку збули одну підроблену
купюру вартістю 50 тис.  російських рублів,  розплатившись нею  за
дитячі чобітки.
     За протестом заступника Голови Верховного Суду України  вирок
змінено з таких підстав.
     Висновок суду про доведеність вини К.  у вчиненні  зазначених
злочинних   дій   відповідає   фактичним   обставинам   справи   і
підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.
     Суд правильно кваліфікував дії підсудного за ч.  2 ст.  79 КК
( 2001-05 ) (2001-05)
         і призначив йому покарання відповідно до вимог ст.  39
КК.
     Разом з  тим  вид  виправно-трудової колонії,  в якій К.  має
відбувати покарання,  визначено  з  порушенням  вимог  ст.  25  КК
( 2001-05 ) (2001-05)
        .
     Матеріали справи  свідчать  про  те,  що  К.  у  1984 р.  був
засуджений за ч.  3 ст. 140 КК ( 2001-05 ) (2001-05)
         на два роки позбавлення
волі умовно з обов'язковим  залученням  до  праці.  Покарання  він
відбув  повністю  і  відповідно до закону вважається таким,  що не
відбував покарання в місцях позбавлення волі, а отже, засуджується
до  позбавлення  волі  за  тяжкий злочин вперше.  Тому покарання у
вигляді позбавлення волі,  призначене за  ч.  2  ст.  79  КК,  він
повинен відбувати у виправно-трудовій колонії посиленого режиму.
     Підстав, які   б   давали   можливість   визначити   К.   вид
виправно-трудової колонії з більш суворим режимом,  ніж посилений,
у  матеріалах справи немає.  Суд не навів таких даних у вироку,  а
також не зазначив мотивів прийнятого ним рішення про визначення К.
виправно-трудової колонії з суворим режимом.
     Виходячи з викладеного судова колегія в кримінальних  справах
Верховного  Суду України вирок змінила,  визначивши засудженому К.
для відбування покарання за цим вироком замість  виправно-трудової
колонії   суворого   режиму  виправно-трудову  колонію  посиленого
режиму.
 
 Надруковано: "Рішення Верховного Суду України", 20 квітня 1999 р.