СУДОВА КОЛЕГІЯ В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

 від 30.05.96

                             (Витяг)

     Вироком Долгінцевського районного суду м. Кривого Рогу від 28
квітня 1995 р. В. і Б. засуджено за статтями 167 та 227 КК, а Р. -
за ст.  167 КК.  За ст.  227 КК ( 2002-05 ) (2002-05)
         останню виправдано  за
відсутністю складу злочину.

     У касаційній інстанції справа не розглядалась.

     Засуджених визнано винними в тому,  що вони,  працюючи:  В. -
директором Дзержинського об'єднання ринків м.  Кривого Рогу,  Б. -
старшим   контролером   ринку   Долгінцевського   району,   Р.   -
ветеринарним лікарем лабораторії цього ринку, неналежно виконували
свої посадові обов'язки,  а В. і Б., крім того, порушували правила
по боротьбі з епідеміями.

     Зокрема, на  ринку систематично порушувалися умови реалізації
харчових продуктів: останні продавалися без ветеринарно-санітарної
експертизи,  санітарний  стан  торгових  місць  не  контролювався,
видача талонів на  місця  здійснювалася  без  перевірки  наявності
довідок ветсанлабораторії.

     Незважаючи на призупинення діяльності ринку санстанцією,  він
продовжував   працювати   в   антисанітарних  умовах,  що  сприяло
виникненню й поширенню  заразних  захворювань.  Так,  у  20  з  29
інфікованих холерою жителів міста це захворювання було пов'язане з
вживанням риби, придбаної поза ветсанконтролем у приватних осіб на
Долгінцевському ринку.

     Погодившись із протестом заступника  Голови  Верховного  Суду
України, судова колегія цього суду визнала, що судові рішення щодо
В., Б. і Р. підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий
судовий розгляд із таких підстав.

     Згідно із ст.  275 КПК ( 1003-05  ) (1003-05)
          розгляд  справи  в  суді
провадиться  лише  за  тим обвинуваченням,  за яким обвинуваченого
було віддано до суду.  Проте, як установлено в справі, В., Б. і Р.
взагалі не було віддано до суду.  Згідно з ч.  1 ст.  370 КПК це є
істотним порушенням вимог  кримінально-процесуального  закону,  що
гарантує   обвинуваченому   право   на  захист,  і  підставою  для
скасування вироку.

     При новому розгляді  справи  суду  необхідно  точно  виконати
вимоги  кримінально-процесуального  законодавства, маючи на увазі,
що  лише  за  таких  умов  можна  забезпечити  всебічне,  повне  й
об'єктивне  дослідження  обставин справи і постановлення законного
й обгрунтованого судового рішення.

 "Рішення Верховного Суду України", 1997 р.