Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого судді Вільгушинського М.Й.

суддів: Марчук Н.О., Орлової С.О., Тельнікової І.Г., Квасневської Н.Д.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про допуск до провадження Верховним Судом України справи щодо нього про перегляд ухвали колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 19 жовтня 2010 року,

вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 квітня 2006 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України на один рік обмеження волі.

Постановою Якимівського районного суду Запорізької області від 17 грудня 2009 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про застосування до нього п. "є" ч. 1 ст. 1 Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року та звільнення його від покарання.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 24 березня 2010 року зазначену постанову місцевого суду залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 19 жовтня 2010 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні касаційної скарги щодо скасування зазначених вище судових рішень та застосування до нього Закону України "Про амністію".

В заяві до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_1 порушено питання про допуск до перегляду Верховним Судом України вказаних судових рішень та їх скасування із мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.

Крім того, ОСОБА_1 просить виключити з ухвали Верховного Суду України від 19 жовтня 2010 року, ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 24 березня 2010 року та постанови Якимівського районного суду Запорізької області від 17 грудня 2009 року посилання на те, що за п. "є" ст. 7 Закону України "Про амністію" злісним порушенням режиму у період відбування покарання є ухилення від відбування призначеного покарання, та що ч. 2 ст. 8 даного Закону не передбачає застосування амністії до осіб, які знаходяться у розшуку.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши заяву та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення заяви немає.

Як вбачається зі змісту ухвали Верховного Суду України від 19 жовтня 2010 року питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 та звільнення його від покарання на підставі п. "є" ч. 1 ст. 1 Закону України "Про амністію" було предметом перевірки касаційним судом і не знайшло підтвердження, у зв’язку з чим йому було відмовлено у задоволенні касаційної скарги.ОСОБА_1 порушує питання перегляду судових рішень, пов’язаних зі звільненням від покарання.

Відповідно до вимог глави 32-1 КПК України (1001-05) Верховний Суд України наділений повноваженнями перегляду справи з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції однієї і тієї норми винятково матеріального права щодо подібних суспільно небезпечних діянь.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 400-12 КПК України, не є підставою для перегляду судових рішень Верховним Судом України питання призначення покарання, звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності.

З огляду на вищевикладене підстав для допуску справи до провадження Верховним Судом України не встановлено.

Керуючись ст. 400-18 КПК України, колегія суддів

відмовити ОСОБА_1 у допуску справи щодо нього до провадження Верховним Судом України для перегляду ухвали колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 19 жовтня 2010 року.