Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (суддя-доповідач), Олексієнко М.М., Пасічник С.С.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі Сумської області на постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 03.02.2012 р. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі Сумської області про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, -

У січні 2012 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом про зобов'язання відповідача зарахувати період її трудового стажу за спеціальністю викладача Глухівського коледжу СНАУ з 01.01.2004 р. по 30.11.2006 р. як періоду незаконного відсторонення її Глухівською прокуратурою від посади викладача вказаного коледжу до страхового стажу, згідно якого обчислюється розмір пенсії, прирівняти період з 01.07.2003 р. по 30.11.2006 р., протягом якого вона не працювала у зв'язку з незаконним відстороненням її від роботи (посади), до періоду роботи, який передував незаконному притягненню її до кримінальної відповідальності з 01.09.1979 р. по 01.02.1983 р., виплатити недоплачену суму пенсії за вислугу років за період з 01.12.2006 р. по 04.07.2011 р., з урахуванням індексу інфляції, та провести перерахунок пенсії за віком починаючи з 04.07.2011р., з врахуванням до її страхового стажу період її незаконного відсторонення від посади та стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 грн.

Постановою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 03.02.2012 р. позовні вимоги задоволено частково.

Зобов'язано відповідача зарахувати період трудового стажу позивача за спеціальністю викладача Глухівського коледжу СНАУ з 01.01.2004 р. по 30.11.2006 р. до страхового стажу згідно якого обчислюється розмір пенсії.

Зобов'язано відповідача прирівняти період з 01.07.2003 р. по 30.11.2006 р. до періоду роботи позивача з 01.09.1979 р. по 01.02.1983 р.

Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену суму пенсії за вислугу років за період з 01.12.2006 р. по 03.07.2011 р. та провести перерахунок пенсії за віком, яка була призначена їй з 04.07.2011 р.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 500 грн моральної шкоди.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012 р. скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену суму пенсії за вислугу років за період з 01.12.2006 р. по 02.07.2011 р. та стягнення моральної шкоди.

Відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

Позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену суму пенсії за вислугу років за період з 01.12.2006 р. по 02.07.2011 р. залишено без розгляду.

В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судами першої та апеляційної інстанцій судові рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, термін перебування під вартою, термін відбуття покарання, а також час, протягом якого громадянин не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від роботи (посади), зараховується як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу.

Згідно статті 8 цього Закону при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах періоди, зазначені в частині першій статті 7 цього Закону, на вибір громадянина, який звернувся за пенсією, прирівнюються до роботи, яка передувала незаконному засудженню чи незаконному притягненню до кримінальної відповідальності або яку він мав після звільнення від кримінальної відповідальності чи після відбування покарання.

Під час розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 09.09.1978 р. позивач була прийнята на роботу викладачем і звільнена 30.11.2006 р. наказом Глухівського коледжу СНАУ від 28.11.2006 р. № 88 у зв'язку із виходом на пенсію.

08.04.2003 р. постановою, санкціонованою прокурором Глухівської міжрайонної прокуратури Сумської області, позивача відсторонено від виконання обов'язків викладача Глухівського коледжу СНАУ у зв'язку з порушенням кримінальної справи про її обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого частино другою статті 368 КК України.

У зв'язку з розслідуванням кримінальної справи позивач була відсторонена від роботи у період з 08.04.2003 р. по 26.12.2006 р.

Постановою від 26.12.2006 р. кримінальна справа щодо позивача закрита на підставі пункту 2 статті 6, статті 213 КПК України.

З 01.12.2006 р. позивачу призначено пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , а з 04.07.2011 р. - пенсію за віком.

Постановою Глухівського міжрайонного прокурора від 29.06.2009 р. та рішенням Глухівського міськрайсуду Сумської області від 15.12.2009 р. визначено розмір та стягнуто на користь позивача з державного бюджету на відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями органів досудового слідства, 58515,86 грн втраченого заробітку.

28.11.2011 р. позивач звернулась до відповідача із заявою про зарахування періоду трудового стажу за спеціальністю викладача за час незаконного відсторонення від посади до її страхового стажу згідно якого обчислюється розмір пенсії.

Листом від 12.12.2011 р. відповідачем повідомлено про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії, оскільки у період з 01.01.2004 р. по 30.11.2006 р. позивачу не нараховувалась заробітна плата та відповідно не сплачувались страхові внески, як це передбачено статтею 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому вказаний період не підлягає зарахуванню до страхового стажу особи і не може бути врахований при обчисленні пенсії.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах та пенсії за віком, період відсторонення її від посади з 01.07.2003 р. по 30.11.2006 р. може бути прирівняний до будь-якого періоду роботи, який передував незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, тобто періоду з 09.09.1978 р. по 01.07.2003 р.

Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що період трудового стажу з 01.01.2004 р. по 30.11.2006 р., протягом якого позивач була незаконно відсторонена від посади викладача, підлягає зарахуванню до страхового стажу, згідно якого обчислюється розмір пенсії.

Задовольняючи позовні вимоги в частині відшкодування позивачу моральної шкоди в розмірі 500 грн, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок дій відповідача позивачу було незаконно відмовлено в проведені перерахунку пенсії, що призвело до її душевних страждань та спричинило моральну шкоду.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо нарахування та виплати позивачу недоплаченої суми пенсії за період з 01.12.2006 р. по 02.07.2011 р. та залишаючи в цій частині позовні вимоги без розгляду, апеляційний суд виходив з того, що позивач, звернувшись до суду 03.01.2012 р., пропустила передбачений частиною другою статті 99 КАС України, шестимісячний строк звернення до суду, про порушення свого права позивачу було відомо кожного місяця при отриманні пенсії, а тому позивач мала змогу звернутись до суду раніше.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення моральної шкоди в сумі 500 грн та відмовляючи в цій частині в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з недоведеності факту її заподіяння.

З висновками судів про задоволення позовних вимог в частині зарахування до трудового стажу терміну незаконного відсторонення позивача від посади та перерахунку у зв'язку з цим призначеної з 04.07.2011 р. пенсії за віком колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи касаційної скарги в цій частині висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки за правилами статті 7 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" термін незаконного відсторонення від роботи зараховується до трудового стажу, а також враховується і при призначенні пенсії.

В той же час за правилами статті 8 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" прирівняння періодів роботи можливе лише в разі призначення особі пенсії за віком на пільгових умовах.

В ході розгляду справи встановлено, що з 01.12.2006 р. позивачу було призначено пенсію за вислугу років, а з 04.07.2011 р. - за віком, однак апеляційним судом не з'ясовано чи набула позивач право на пенсію за віком на пільгових умовах та чи призначено їй таку пенсію, хоча на такі обставини посилався представник відповідача у апеляційній скарзі.

За таких обставин висновки судів щодо можливості прирівняння періоду відсторонення позивача від роботи до періоду її роботи з 01.09.1979 р. по 01.02.1983 р. колегія суддів вважає передчасними і такими що в порушення вимог статті 159 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення ґрунтуються на неповно встановлених обставинах справи.

Відповідно до частини 1 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

В свою чергу підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд відповідно до частини 2 статті 227 КАС України є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції, в ході якого необхідно з'ясувати чи набула позивач право на пенсію за віком на пільгових умовах та чи призначено їй таку пенсію та постановити судове рішення з врахуванням встановлених в цій частині обставин справи.

Керуючись статтями 210, 220, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі Сумської області задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012 р. у даній справі скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України (2747-15) .