Суддя Вищого адміністративного суду України Бившева Л.І., розглянувши

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2016 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року

у справі № 826/26335/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стілф" (далі - ТОВ "Стілф")

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ)

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,

17 серпня 2016 року (згідно зі штампом реєстрації вхідної кореспонденції суду) ДПІ звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 серпня 2016 року касаційна скарга ДПІ залишена без руху, як така, що подана з порушенням ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору, а заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору визнано недостатньо обґрунтованим. Цією ж ухвалою був встановлений строк до 16 вересня 2016 року для усунення недоліку касаційної скарги.

У межах строку, встановленого ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 серпня 2016 року, скаржником до суду надано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення у справі. Обґрунтовуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, ДПІ посилається на майновий стан, який обмежує можливості податкового органу сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі. На підтвердження цього доводу ДПІ надає виписку по рахунку територіального органу казначейства про залишок коштів по коду економічної класифікації 2800 "Інші поточні видатки", за яким фінансуються видатки для сплати судового збору, станом на 13 вересня 2016 року у сумі 162143,34 грн.

У зв'язку із звільненням судді Вищого адміністративного суду України Рибченка А.О., визначеного автоматизованою системою документообігу суду як суддю - доповідача під час реєстрації цієї касаційної скарги, відповідно до ст. 15-1 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу та розпорядження Вищого адміністративного суду України від 01 грудня 2016 року № 1310 здійснено повторний автоматизований розподіл касаційної скарги, за наслідками якого 02 грудня 2016 року суддею - доповідачем у даному касаційному провадженні визначено суддю Бившеву Л.І.

Зі змісту частин 2, 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що вирішення питання про відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам ст. 213 цього Кодексу та строками її подання.

Відповідно до пп. 3 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI, з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII (484-19) (редакція діє з 01.09.2015), ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду встановлена у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Відповідно до паспорту бюджетної програми на 2016 рік, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 лютого 2016 року № 84, за відомчою класифікацією видатків (КПКВК) 3507010 затверджено напрями використання бюджетних коштів із загального фонду для сплати судового збору органами Державної фіскальної служби у розмірі 710 982,70 тис. грн.

Згідно з ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вирішення питання щодо відстрочення сплати ДПІ судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення вимагає витребування від ДПІ інформації щодо затверджених кошторисом 2016 рік видатків по коду економічної класифікації 2800 "Інші поточні видатки" та поквартальний розподіл асигнувань, передбачених на утримання ДПІ на відповідний рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Продовження строку передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку.

У зв'язку із зазначеним касаційна скарга має бути залишена без руху із встановленням строку для виправлення недоліків, зазначених ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 серпня 2016 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Керуючись статтями 102, 108, 165, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

Продовжити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві строк для усунення недоліків поданої касаційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року у справі № 826/26335/15 до 26 грудня 2016 року, та роз'яснити, що відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга буде повернута та вважатись неподаною в разі якщо недолік касаційної скарги не буде усунений впродовж зазначеного строку або не буде заявлено клопотання про продовження цього строку.