Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області у складі:

головуючого судді – Хомицького А.М.,

суддів – Оксентюка В.Н., Польового М.І.,

за участю прокурора – Кухтей-Хилюк Л.В.,

засудженого – ОСОБА_1,

захисника –адвоката ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та його захисника –адвоката ОСОБА_2 на вирок Іваничівського районного суду від 06 жовтня 2011 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, одружений, приватний підприємець, раніше не судимий, -

засуджений за ст. 185 ч.3 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 визначено обчислювати з моменту затримання –09.06.2011 року. Зараховано у строк відбування покарання термін перебування його під вартою з 14 по 23 грудня 2010 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишено попередній - тримання під вартою.

Вироком вирішено долю речових доказів, цивільного позову та судових витрат у справі.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області, -

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що протягом липня-серпня 2010 року за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які засуджені за вчинення даних злочинів, з використанням автомобіля НОМЕР_1, вчинив ряд крадіжок чужого майна шляхом проникнення в речовий склад у АДРЕСА_2, який орендують підприємці ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Так, він за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у ніч на 20 липня 2010 року в лісовому масиві поблизу с.Піски Горохівського району через вентиляційний отвір проникли в речовий склад, звідки таємно викрали брухт чорних та кольорових металів: 930 кг акумуляторів, що були у використанні, 7 рулонів мідних листів вагою 96 кг, 150 кг алюмінію, бензоріз "Мотор Січ-270", набір ремонтних інструментів, 5 металевих бочок, палатку для ремонту автомобіля "Ремонтна майстерня", чим завдали потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 15690 грн.

Він же, в ніч на 30 липня 2010 року, в складі тієї ж групи, повторно проник у те ж сховище, звідки таємно викрав брухт чорних та кольорових металів: 2 вагонетки, 5 металічних бочок, 1 металеву кувалду, 1 тиски, 2 молотки, 135 упаковок скляних банок, завдавши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 3300 грн., а потерпілому ОСОБА_6 - 4050 грн.

Він же, в період з 5 по 8 серпня 2010 року, в складі тієї ж групи, повторно проник до цього ж сховища, звідки таємно викрав належне потерпілому ОСОБА_6 майно на загальну суму 10952 грн.

Він же, в ніч на 16 серпня 2010 року, продовжуючи злочинну діяльність, разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повторно проникли в у той же склад, звідки таємно викрали належні ОСОБА_5 2020 кг брухту чорних та кольорових металів на загальну суму 6000 грн.

У своїй апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації своїх дій, просить вирок змінити, призначивши йому покарання, не пов’язане із позбавленням волі. При цьому просить врахувати, що він з’явився із зізнанням, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував завдані збитки потерпілим. Також він раніше несудимий, позитивно характеризується, займається підприємницькою діяльністю. Крім цього, на його утриманні знаходяться інваліди І групи–теща та бабуся.

Посилаючись на ці ж обставини, просить пом’якшити обране ОСОБА_1 покарання, застосувавши ст. 75 КК України, у своїй апеляції і захисник останнього - ОСОБА_2

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляцій, пояснення засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які підтримували апеляції, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палати дійшла висновку, що апеляції засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 до задоволення не підлягають.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у таємному викрадені чужого майна, поєднаному з проникненням у сховище, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та повторно, підтверджуються зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами і в апеляціях не заперечуються.

Діям ОСОБА_1 дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оспорюється.

Призначаючи йому покарання, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України з урахуванням кількості, характеру та тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до категорії тяжких, наявності в діях ОСОБА_1 декількох кваліфікуючих ознак, що свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпечності вчиненого, його особи, який завдані збитки в повному обсязі не відшкодував, обґрунтовано прийшов до переконання про неможливість виправлення і перевиховання ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства.

Разом з тим, враховано судом і інші обставини, що впливають на ступінь відповідальності, у тому числі й ті, на які посилаються у своїх апеляціях засуджений та його захисник, а тому суд, реалізувавши принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, призначив ОСОБА_1 покарання, яке за своїм розміром не є найбільш суворим, із встановленої санкції кримінального закону, а є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Підстав для його пом’якшення та застосування ст. 75 КК України, як про це ставиться питання в апеляціях засудженого та його захисника, не вбачається.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області, -

Вирок Іваничівського районного суду від 06 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляції ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2- без задоволення.