колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого –Авраменка М.Г.,

суддів –Матюшка М.П., Нагорного А.М.,

з участю прокурора –Скрипки І.М.,

захисника –ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями старшого помічника прокурора Вишгородського району, захисника та засудженого на вирок Вишгородського районного суду Київської області від 14 червня 2011 року, яким засуджено

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1р.н., уродженця м. Києва, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, з вищою освітою, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- за ч. 4 ст. 296 КК України до чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку тривалістю два роки та покладено обов’язки передбачені ст. 76 КК України.

Постановлно стягнути з ОСОБА_2 1 216грн.16коп. витрат за проведення експертизи.

Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів.

Згідно вироку суду, ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за хуліганство із застосуванням вогнепальної зброї, а саме за те, що він 16 липня 2010р. близько 23год.50хв., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, біля будинку АДРЕСА_2 грубо порушуючи громадський порядок і спокій в нічний час здійснив стрілянину з вогнепальної зброї та вчинив бійку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в результаті чого потерпілому ОСОБА_3 заподіяні тілесні ушкодження у виді поранення гумовою кулею м’яких тканин верхньої третини лівого стегна по передній зовнішній поверхні та численні подряпини передньо-зовнішньої поверхні лівої гомілки, а потерпілий ОСОБА_4 отримав ушкодження у виді групи саден по переднім поверхням колінних суглобів та садно по зовнішньому краю нігтьової пластини першого пальця правої руки.

На вирок суду подали апеляції прокурор, захисник засудженого і засуджений.

Прокурор просить вирок суду скасувати в зв’язку з м’якістю призначеного покарання та внаслідок неправильного застосування кримінального закону, а справу направити на новий судовий розгляд. Суд при призначенні засудженому покарання не врахував обставини справи, характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також дані про особу ОСОБА_2, який на момент вчинення злочину перебував у стані алкогольного сп’яніння, вину свою у вчиненому не визнав, жодних заходів для примирення з потерпілими не вживав аж до останнього судового засідання. Рішення про звільнення засудженого від покарання на підставі ст. 75 КК України належним чином не мотивоване.

Захисник засудженого у апеляції просить вирок скасувати, а кримінальну справу щодо ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 296 КК України закрити в зв’язку з відсутнісю у його діях ознак складу даного злочину. У доводах апеляції вказує, що при розгляді справи по суті суд допустив істотні порушення вимог кримінального закону, а саме збільшив обсяг пред’явленого обвинувачення та не пред’явив постанову про зміну обвинувачення для ознайомлення. Висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати як спричинення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_3

Засуджений просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу закрити в зв’зку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Вважає вирок суду незаконним з підстав обнобічності та неповноти досудового та судового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, істотного порушення кримінально-процесуального закону. Умислу на вчинення хуліганських дій він не мав, а конфлікт з ОСОБА_3 виник на грунті особистих неприязних стосунків. Постріли з пістолету були вчинені ним для того, щоб відігнати бездомних собак, які обступили його.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, яка підтримала свою апеляцію та заперечила апеляції захисника та засудженого, захисника, який підтримав свою апеляцію та апеляцію засудженого, заперечивши при цьому доводи апеляції прокурора, засудженого, який підтримав подану ним апеляцію, апеляцію захисника та заперечив апеляцію прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів приходить до висновку, що апеляції задоволенню не підллягають, виходячи з наступного.

Висновки суду щодо доведеності вини засудженого ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 296 КК України, а саме у вчиненні хуліганства з застосуванням вогнепальної зброї кваліфіковані вірно, відповідають фактичним обставинам справи та грунтуються на зібраних доказах в їх сукупності, які належним чином оцінені та перевірені під час судового розгляду справи.

Що стосується призначеного покарання, то, на думку колегії суддів, доводи апеляції прокурора про невідповідність призначеного покарання засудженому внаслідок м’якості є безпідставними. При призначенні покарання ОСОБА_2 суд першої інстанції врахував обставини справи, тяжкість вчиненого злочину, дані про особу засудженого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, одна з яких являється інвалідом з дитинства та навчається у школі-інтернаті для сліпих дітей.

Крім того, суд першої інстанції призначаючи покарання засудженому взяв до уваги те, що він повністю відшкодував потерпілим заподіяну злочину шкоду.

Колегія суддів вважає, що призначене покарання засудженому з застосуванням ст. 75 КК України є достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Доводи засудженого і його захисника про невинуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину були предметом дослідження в суді першої інстанції і спростовані наведеними у вироку доказами.

Що стосується доводів апеляції сторони захисту про те, що суд вийшов за межі пред’явленого обвинувачення, то вони, на думку колегії суддів, є надуманими.

У вироку наведено обставини скоєння злочину та обвинувачення, яке судом визнано доведеним, що відповідає фактичним обставинам справи і які були встановлені у судовому засіданні. В тому числі у вироку не знайшло своє підтвердження обвинувачення в частині того, що ОСОБА_2 не здійснив ще один постріл через осічку пістолета.

Як вбачається з матеріалів, обвинувачення прокурором в суді не змінювалися, Постанова про зміну обвинувачення в справі відсутня, а отже доводи апеляції про істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону є безпідставними.

Що стосується посилання апеляцій про розбіжність у назвах вулиці "Ягідна"і "Полунична"у обвинувальному висновку і у вироку, то ця обставина не є такою, що тягне за собою скасування вироку.

У вироку зазначено, що злочин був скоєний 16 липня 2010р. близько 23год.50хв. в мікрорайоні "Дідовиця"в м. Вишгороді, що відповідає фактичним обставинам справи.

Рішення суду щодо доведеності вини ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 296 КК України та призначеного покарання є належним чином мотивоване, підстав для зміни чи скасування вироку не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

Апеляції прокурора, захисника та засудженого залишити без задоволенняя, а вирок Вишгородського районного суду Київської області від 14 червня 2011 року щодо ОСОБА_2 –без зміни.