Справа № 11-362/2011
Категорія ч. 1 ст. 286 КК України
Головуючий у 1 інстанції Коновалова Н.І.
Суддя-доповідач Хруняк Є.В.
Апеляційний суд Івано-Франківської області
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2011 року м. Івано-Франківськ
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs24409411) )
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого –судді Хруняка Є.В.,
суддів : Поповича С.С., Вилки С.С.,
з участю прокурора Журавльова Є.Є.,
захисника ОСОБА_2,
представника цивільного позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Івано-Франківського міського суду від 29 квітня 2011 року, -
в с т а н о в и л а:
Вказаним вироком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з вищою освітою, не одружений, працює начальником кредитного відділу "Індекс-Банк", раніше не судимий, -
засуджений за ч. 1 ст. 286 КК України на два роки виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 20 % із заробітку щомісячно з позбавленням права керувати транспортними засобами на два роки.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу, залишено без зміни.
Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 90 гривень витрат на лікування, 52 500 гривень втраченого доходу від підприємницької діяльності, 6 000 гривень моральної шкоди, а всього разом - 58 590 гривень ( п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот дев'яносто гривень).
За вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні злочину за таких обставин.
Так, 30 липня 2010 року о 13.00 годин ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки "Форд Мондео", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по другорядній дорозі вулиці Короля Данила в напрямку перехрестя вулиць Короля Данила - Гетьмана Мазепи з середньою швидкістю руху 15-20 км/год. В той час, по головній дорозі вулиці Гетьмана Мазепи, в напрямку центру міста рухався велосипедист ОСОБА_5, з середньою швидкістю руху 5 км/год.. ОСОБА_4, маючи на меті провести маневр-поворот ліворуч на вулицю Г. Мазепи, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, яка склалася, не надавши переваги в русі велосипедисту ОСОБА_5, який рухався по головній дорозі, розпочав виконувати маневр-поворот ліворуч на вулицю Гетьмана Мазепи, внаслідок чого зіткнувся з велосипедом під керуванням ОСОБА_5, який проїжджав вказане перехрестя. При цьому, водій ОСОБА_4 грубо порушив п.п. 1.3, 1.5, 2.З, 10.1, 10.4, 16.11 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) .
В результаті порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді забою м'яких тканин лівого плечового суглобу з травматичним набряком, повний розрив акроміально - ключичного з'єднання зліва.
Засуджений ОСОБА_4 у своїй апеляції та доповненнях до неї, вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим, і таким, що підлягає скасуванню. Вважає, що суд не дав належної оцінки зібраним доказам по справі, а тому помилково прийшов до висновку про його винуватість у вчиненні цього злочину.
У поданому запереченні на апеляцію потерпілий вважає вирок суду законним і просить залишити його без змін, а апеляцію засудженого без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, засудженого та його захисника, які підтримали доводи викладені в апеляції з доповненнями, думку прокурора, потерпілого та його представника, які вважали вирок законним та обґрунтованим, а апеляцію безпідставною, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4 ґрунтується на належно перевірених й правильно оцінених доказах.
Так вина Королика у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказах, а саме: карткою обліку первинної інформації від 30.07.2010 р. (т. 1 а.с. 6), протоколом огляду місця події від 30.07.2010 року та фототаблицями до нього (т.1 а.с. 7-17), актом судово-медичного обстеження № 968(т. 1 а.с. 35-36), висновком експерта № 1341/968-Е від 29.10.2010 року (т. 1 а.с. 44-45), висновком експерта № 09/17-233 від 23.11.2010 року (т.1 а.с. 48-49).
Твердження в апеляції про те, що суд безпідставно залишив без задоволення його клопотання про призначення повторної авто - технічної експертизи, є безпідставне.
Своє рішення суд мотивував відмову в задоволенні клопотання про призначення повторної судово-авто-технічної експертизи тим, що вважав висновок первинної експертизи повним, об'єктивним та таким, що не суперечить поданому до матеріалів справи ОСОБА_4 висновку № 826 експертних авто-технічних досліджень обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 30.07.2010 року, складений 04.03.2011 року судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_8 в частині, що стосується наявності та ступені вини обвинуваченого в скоєнні ДТП.
Відповідно до постанови Івано-Франківського міського суду від 18.08.2010 року та постанови Апеляційного суду Івано-Франківської області від 8.09.2010 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (порушення Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) ) та накладено адміністративне стягнення. При цьому ОСОБА_4 не заперечував своєї вини у вчиненому.
Засуджений у своїй апеляції також вказує як на підставу неправомірності винесеного вироку відсутність підпису потерпілого ОСОБА_5 на договорі про надання адвокатських послуг. Однак таке твердження не відповідає дійсності, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, до матеріалів справи долучений ордер Адвокатського об'єднання "Західноукраїнська правнича компанія"(а.с. 125) на ведення даної кримінальної справи та здійснення захисту потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_5
ОСОБА_4 вважає, що при винесенні оскаржуваного вироку, суд не звернув увагу на аудиторський висновок від 28.02.2011 року, у зв'язку із чим з нього неправомірно постановлено стягнути на користь потерпілого ОСОБА_5 52 000 грн. втраченого заробітку. Таке твердження є безпідставним з огляду на те, що згідно зі ст. 1198 ЦК України розмір доходу фізичної особи-підприємця, втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, що підлягає відшкодуванню, визначається з її річного доходу, одержаного в попередньому господарському році, поділеного на дванадцять. Якщо ця особа отримувала дохід менш як дванадцять місяців, розмір її втраченого доходу визначається шляхом визначення сукупної суми доходу за відповідну кількість місяців. Розмір доходу від підприємницької діяльності, втраченого фізичною особою-підприємцем внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, визначається на підставі даних органу державної податкової служби. Розмір доходу, втраченого фізичною особою-підприємцем внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, обчислюється виходячи з розміру доходу, який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, у сумах, нарахованих до вирахування податків. У матеріалах справи міститься Довідка ДПІ м. Івано-Франківська про доходи приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_5, а відповідно до вищезазначеного положення законодавства саме на підставі даних органів ДПА визначається розмір втраченого доходу.
Щодо недоведеності, на думку засудженого, факту завдання потерпілому моральної шкоди, то при розгляді даного питання судом було дотримано положень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (v0004700-95) і законно частково задоволено позов в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки потерпілий в наслідок ДТП отримав фізичну травму, тілесні ушкодження, переніс фізичний біль, змушений був лікуватися, переніс стрес, змушений звертатися за захистом свого порушеного права.
Оцінивши такі докази в сукупності, суд дав правильну правову оцінку діям ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286 КК України.
Доводи апелянта про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є необґрунтованими.
Призначене ОСОБА_4 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, підстав для його зміни не вбачається.
Таким чином апеляцію слід залишити без задоволення.
Керуючись: ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляцію з доповненнями засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду від 29 квітня 2011 року відносно нього - без зміни.
Головуючий-суддя
Судді:
Є.В. Хруняк
С.С. Попович
С.С. Вилка
Згідно з оригіналом
Суддя: Є.В. Хруняк