Справа № 11/039/178/11 

Головуюча у 1 інстанції Каліновська В.С.

ч.1ст 307,ч.2 ст.307,ч.2 ст 309 КК України

Доповідач Борсук П.П.  

Колегія суддів судової плати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді –Борсука П.П.,

суддів - Хлапук Л.І., Фідрі О М.,

при секретарі - Уманській Л.С.,

за участю прокурора –Смолюка Б.С.,

захисників –ОСОБА_1, ОСОБА_2,

підсудного –ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на вирок Луцького міськрайонного суду від 13 січня 2011 року, яким ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець с. Підгайці, АДРЕСА_1, Луцького району Волинської області, мешканець АДРЕСА_2, з середньою освітою, працює завантажувачем-вивантажувачем на ВКТ "Луцький цегельний завод №1"ЛТД, раніше не судимий, засуджений за

- ч.1 ст. 307 КК України на три роки позбавлення волі,

-ч.2 ст. 307 КК України на п’ять років позбавлення волі,

-ч.2 ст. 309 КК України на два роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на п’ять років.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання призначеного за даним вироком, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, навчання, роботи, періодично зявлятися для реєстрації в зазначені органи.

Вироком вирішено долю речових доказів.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь держави судові витрати в сумі 2623 гривні 48 коп.

Згідно вироку суду, ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що він 12 серпня 2010 року, знаходячись в м. Луцьку, з метою подальшого збуту, незаконно придбав в особи, матеріали справи щодо якої виділені в окреме провадження, психотропну речовину, обіг якої обмежений - амфетамін, вагою 0,0110 гр., яку зберігаючи при собі, переніс до дитячо-юнацької спортивної школи, яка знаходиться на вулиці Б.Хмельницького в м. Луцьку, де збув її ОСОБА_4 за 120 грн.

Він же, повторно, 12 вересня 2010 року знаходячись в м. Луцьку, з метою збуту, незаконно придбав в особи, матеріали справи, щодо якої виділені в окреме провадження, психотропну речовину-амфетамін, вагою 0.0034 гр., яку зберігаючи при собі, перевіз в с. Підгайці Луцького району, де біля 02 год. збув ОСОБА_4 за 160 грн.

Крім того, 11 вересня 2010 року повторно, в с. Підгайці Луцького району для власного вживання в особи, матеріали справи, щодо якої виділені в окреме провадження, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб –канабіс, вагою в перерахунку на суху речовину 6,55 гр., який перевозив по м. Луцьку та Луцькому районі та зберігав до 02 год. 12 вересня 2010 року.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, в своїй апеляції вказує на невідповідність призначеного ОСОБА_3 покарання ступеню тяжкості злочинів та особі засудженого, вважаючи його надто мяким, оскільки не враховано, що останній вчинив тяжкі злочини з корисливих мотивів, особу засудженого, який не займається суспільно-корисною працею.

Просить вирок суду скасувати та постановити новий, призначивши ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 307 КК України 7 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 307 КК України 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч.2 ст. 309 КК України 2 роки позбавлення волі і остаточне визначити йому, у відповідності до ч.1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та доводи апеляції, міркування прокурора, який підтримав апеляцію, засудженого та його захисників, які просили залишити вирок без зміни, провівши судове слідство, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів та кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України є правильним і ніким не оспорюється.

Посилання прокурора у своїй апеляції на невідповідність призначеного ОСОБА_3 покарання ступеню тяжкості злочинів та особі засудженого, що призвело до призначення надто м’якого покарання безпідставні

Як вбачається із вироку, суд першої інстанції, при призначенні покарання ОСОБА_3, у відповідності до ст.ст. 50, 65 КК України, врахував не лише тяжкість вчинених ним злочинів, а й відсутність обставин, які обтяжують покарання, обґрунтовано взяв до уваги щире каяття ОСОБА_3 та активне сприяння органам досудового слідства у розкритті злочину.

Враховано і особу засудженого. ОСОБА_3 є особою молодого віку, за місцем проживання характеризується виключно позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має незадовільний стан його здоровя, проживає з батьками - інвалідами. Підлягає до врахування і незначний розмір проданої ним психотропної речовини, що суттєво зменшує підвищену суспільну небезпеку вчиненого.

З врахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про можливість звільнення ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Посилання апелянта про незайнятість ОСОБА_3 суспільно-корисною працею безпідставні, оскільки останній влаштувався на роботу завантажувачем- вивантажувачем Луцького цегельного заводу, що свідчить про намагання виправитися в майбутньому та зменшення ступеня небезпечності його особи для суспільства.

За таких обставин колегія суддів вважає, що покарання призначене судом ОСОБА_3 є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку щодо ОСОБА_3 з підстав зазначених в апеляції.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -

Апеляцію прокурора, який брав участь у суді першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 13 січня 2011 року щодо ОСОБА_3 – без зміни.