Справа № 10-165/2011 г. 

Головуючий в 1 інст.Рибалко Н.І.  

Категорія ст.236-8 КПК України 

Доповідач в 2 інстанції Жечева Н.І.

колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого Гриценка С.І.,

суддів Жечевої Н.І., Татарінової А.І.,

за участю прокурора Івасюка О.В.,

заявника ОСОБА_3

розглянула в відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжя матеріали справи за апеляцією прокурора, який приймав участь у суді першої інстанції на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.02.2011 року, якою

задоволена скарга ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВ СУ прокуратури Запорізької області від 14.05.2010 року про порушення кримінальної справи №151013 пр. відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст. 375 КК України.

Відповідно до постанови, 26.05.2010 року ОСОБА_3 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя зі скаргою на постанову старшого слідчого СВ СУ прокуратури Запорізької області про порушення відносно нього кримінальної справи за ч.2 ст. 375 КК України, в якій вказав, що вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв’язку з відсутністю у органа досудового слідства достатніх приводів і підстав для порушення кримінальної справи.

08.06.2010 року постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя скаргу ОСОБА_3 задоволено, а постанову слідчого про порушення кримінальної справи скасовано.

22.07.2010 року ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області апеляцію прокурора задоволено, постанову Орджонікідзевського районного суду від 08.06.2010 року скасовано, а матеріали повернуто в той же суд на новий розгляд іншим складом суду.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.08.2010 року скаргу ОСОБА_3 задоволено, постанову слідчого про порушення кримінальної справи скасовано.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.10.2010 року постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.08.2010 року скасовано, а матеріали повернуто в той же суд на новий розгляд іншим складом суду.

Постановою Орджонікідзевського районного суду М.Запоріжжя від 22.11.2010 року скарга ОСОБА_3 залишена без задоволення.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.01.2011 року постанова Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22.11.2010 року скасована, справа повернута в той же суд на новий розгляд іншим складом суду.

Судом встановлено, що 14.05.2010 року старшим слідчим СВ СУ прокуратури Запорізької області винесено постанову про порушення кримінальної справи №151013 пр. відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину передбаченого ст. 375 ч.2 КК України.

Згідно з постановою, 02.11.2007 року суддя Оріхівського районного суду Запорізької області Швайковський А.А. розглянув позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та виніс рішення, яким визнав право власності ОСОБА_5 на зазначене нерухоме майно. При цьому порушив вимоги ст. 114 ЦПК України щодо підсудності, та не забезпечив виконання вимог ст. 160 ЦПК України щодо спрямування судового розгляду на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, та виніс рішення про задоволення позовних вимог до осіб, які на час розгляду справи померли.

Вивчивши матеріали дослідчої перевірки, на підставі яких було порушено кримінальну справу, суд у своїй постанові вказав, що висновок слідчого про настання тяжких наслідків для спадкоємців є помилковим та необґрунтованим, оскільки чинним законодавством передбачено порядок оскарження рішень судів першої інстанції в апеляційній та касаційній інстанції, а також порядок поновлення строків на апеляційне оскарження. Спадкоємцям було поновлено строки на апеляційне оскарження, задоволено апеляцію та у судовому порядку визнано їх право на спадкове майно. А тому висновок слідчого про втрату можливості набути право власності спростовується фактичними даними і не відповідає дійсності. Відповідно до вимог закону справу було розглянуто у межах позовних вимог, через канцелярію суду надійшли заяви від імені відповідачів про розгляд справи без їх участі, порушення підсудності розгляду справи являється помилкою судді. Крім того, в мотивувальній частині постанови слідчого та матеріалах дослідчої перевірки відсутні дані, які б свідчили про завідому неправосудність постановленого ОСОБА_3 рішення.

В апеляції прокурор вказує на необґрунтованість висновків суду та грубе порушення вимог ст. 236-8 КПК України при розгляді скарги ОСОБА_3 Вважає, що суд при розгляді скарги вдався до фактичної оцінки доказів у справі, вказавши про відсутність у діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 375 КК України, а тому просить постанову суду скасувати, матеріали справи повернути на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, які підтримав апеляцію, ОСОБА_3, який вважає рішення суду законним, перевіривши матеріали справи і доводи апеляції, колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення.

Відповідно до вимог ст. 94 КПК України прокурор може порушити кримінальну справу за заявою або повідомленням посадових осіб, представників влади, окремих громадян, а також за матеріалами прокурорської перевірки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Тобто для порушення кримінальної справи є необхідним встановлення наявності приводів і підстав до порушення кримінальної справи.

В своїй постанові про порушення кримінальної справи слідчий посилається на судове рішення по справі про визнання за ОСОБА_5 права власності на квартиру в місті Запоріжжі, в якій ОСОБА_3 не забезпечив виконання вимог ст. 160 ЦПК України щодо спрямування судового розгляду на забезпечення повного, всебічного та об’єктивного з`ясування обставин справи, та виніс рішення про задоволення позовних вимог до осіб, які взагалі не мали будь-яких зобов’язань перед позивачем та на час розгляду справи померли.

При цьому, як обґрунтовано вказав у своїй постанові суд першої інстанції, ні мотивувальна частина постанови про порушення кримінальної справи, ні матеріали дослідчої перевірки не містять даних, які б вказували на наявність у діях ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ч.2 ст. 375 КК України - постановлення завідомо неправосудного рішення, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам громадян.

Безпідставне посилання прокурора на порушення судом вимог ст..236-8 КПК України (1001-05) та оцінку доказів у справі.

Відповідно до вимог ст.. 236-8 КПК України (1001-05) розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, у судовому засіданні суддя досліджує матеріали, на підставі яких було порушено справу.

Суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи.

Розглядаючи скаргу ОСОБА_3 відповідно до вказаних вимог закону, суд вивчив та перевірив матеріали, на підставі яких було порушено справу, у постанові виклав та обгрунтував свою думку про відсутність у них даних про наявність ознак злочину, передбаченого ч.2 ст. 375 КК України.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.02.2011 року про задоволення скарги ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВ СУ прокуратури Запорізької області від 14.05.2010 року про порушення кримінальної справи №151013 пр. відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст. 375 КК України, залишити без змін.