Справа № 11-2022/2010 
Головуючий Іщенко І.М.
Категорія КК: ч.3 ст.368 
Доповідач Косенко Л.М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
Іменем України
28 грудня 2010 року
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs17086721) )
колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого Власкіна В.М.
суддів Косенка Л.М., Чебикіна В.П.
за участю прокурора Демеш О.О.
адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2
захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4
ОСОБА_5
засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_8, ОСОБА_6, адвокатів ОСОБА_9, ОСОБА_10, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4 на вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2009 року, яким
ОСОБА_7
ІНФОРМАЦІЯ_1,
не судимого,
засуджено за ч.3 ст. 368 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк вісім років з позбавленням на три роки права обіймати посади, пов’язані з роботою в органах місцевого самоврядування та з конфіскацією всього майна,
ОСОБА_6
ІНФОРМАЦІЯ_2,
не судиму,
засуджено за ч.3 ст. 368 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк вісім років з позбавленням на три роки права обіймати посади, пов’язані з роботою в органах місцевого самоврядування та з конфіскацією всього майна.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2009 року вирок щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 змінено, із застосуванням ст. 69 КК України засудженим пом’якшено покарання до позбавлення волі строком на п’ять років.
В решті вирок щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 залишено без зміни.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 30 вересня 2010 року ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2009 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 скасовано, а справу направлено на новий апеляційний розгляд.
Як визнав встановленим суд, 14 серпня 2008 року приблизно об 11-й годині 50 хвилин ОСОБА_6, будучи виконуючою обов’язки голови Миколаївської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області, та ОСОБА_7, будучи депутатом Миколаївської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області, за попередньою змовою, перебуваючи в автомобілі ВАЗ 2121 д/н НОМЕР_2, біля будинку АДРЕСА_1, одержали від ОСОБА_11 150 000 євро хабара, що становить 1 082 850 грн., за сприяння останній у внесенні на порядок денний позачергової сесії селищної ради та прийнятті на сесії рішення про надання дозволу ТОВ "Земельний Капітал" на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 4,5 га по вулиці Польовій у с. Миколаївка.
В апеляції адвокат ОСОБА_10 не оспорювала доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК, просила пом’якшити засудженому покарання із застосуванням статей 69 та 75 КК України, врахувавши дані про його особу, обставини, що пом’якшують покарання, і те, що він щиро розкаявся, а його роль у вчиненому злочині є неосновною.
Захисник ОСОБА_4 в апеляції наводить такі ж доводи стосовно засудження її чоловіка ОСОБА_7, вказує на те, що він характеризується позитивно, хворіє, на його утриманні перебуває мати-пенсіонерка, яка потребує сторонньої допомоги. Стверджує, що визнаний вироком суду хабар, отриманий засудженим, є матеріальною допомогою з боку ТОВ "Земельний капітал".
Виходячи з цього, захисник просила пом’якшити ОСОБА_7 покарання із застосуванням статей 69 і 75 КК України.
В доповненнях до апеляційної скарги захисник ОСОБА_4 просить вирок щодо ОСОБА_7 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вона зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, вказує, що в мотивувальній частині вироку не зазначені мотиві, з яких суд обгрунтував свій висновок одними доказами і відкинув інші. Крім того, ОСОБА_4 стверджує, що депутат селищної ради ОСОБА_7 не був представником влади й службовою особою, внаслідок чого суд неправильно кваліфікував його дії за ч.3 ст.368 КК.
Засуджений ОСОБА_7 в апеляції також просив скасувати вирок щодо нього, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилався на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Стверджував, що він, як депутат селищної ради, не є представником влади і службовою особою.
В доповненнях до своєї апеляційної скарги ОСОБА_7 вказує, що, призначаючи йому покарання, суд належним чином не врахував обставини, що пом’якшують йому покарання. Зазначає, що надані представником ТОВ "Земельний Капітал" гроші слід вважати не хабаром, а спонсорською допомогою.
Виходячи з наведеного засуджений просить вирок змінити і пом’якшити йому покарання із застосуванням статей 69 та 75 КК України.
Адвокат ОСОБА_1 в апеляції просив пом’якшити призначене ОСОБА_6 покарання із застосуванням статей 69, 75 і 76 КК України і врахувати дані, які характеризують засуджену з позитивного боку, а також взяти до уваги обставини, що пом’якшують покарання і те, що вона щиро покаялась у вчиненому.
Такі ж доводи стосовно засудження ОСОБА_6 в скарзі наводить її захисник ОСОБА_3 Крім того, остання посилалася на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Враховуючи наведене, захисник ОСОБА_3 просила пом’якшити призначене ОСОБА_6 покарання із застосуванням статей 69, 75 і 76 КК України.
Засуджена ОСОБА_6 у своїй апеляційній скарзі та доповненні до неї, посилаючись на ті ж доводи, які викладено в апеляціях адвоката ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_3, просить пом’якшити призначене їй покарання із застосування статей 69, 75 і 76 КК України.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, пояснення адвоката ОСОБА_1, захисників ОСОБА_3, засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_6, які повністю підтримали свої апеляційні вимоги щодо пом’якшення призначеного судом покарання ОСОБА_7 і ОСОБА_6 із застосуванням статей 69 і 75 КК України, захисника ОСОБА_12, яка підтримала свої скарги в частині, що стосується пом’якшення покарання відносно ОСОБА_7, міркування адвоката ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_5 щодо задоволення поданих апеляційних скарг про пом’якшення призначеного покарання засудженим ОСОБА_6 та ОСОБА_7, думку прокурора Демеш О.О. про залишення апеляцій без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до наступного.
Висновки суду про винність ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного злочину грунтуються на досліджених у судовому засіданні та викладених у вироку доказах.
Твердження в апеляційних скаргах засуджених та їх захисників про те, що ОСОБА_11 передала ОСОБА_7 і ОСОБА_6 не хабар, а матеріальну допомогу для Миколаївської селищної ради, є безпідставними.
Ці заперечення звинувачення були детально розглянуті місцевим судом і спростовані наведеними у вироку доказами.
Так, свідок ОСОБА_11 у своїх показаннях у судовому засіданні підтвердила, що за вирішення питання про виділення земельної ділянки ТОВ "Земельний капітал", 14 серпня 2008 року вона передала в.о. голови Миколаївськії селищної ради ОСОБА_6 і депутату ОСОБА_7 хабар у розмірі 150 000 євро.
Свідок ОСОБА_13, яка працює землевпорядником Миколаївськії селищної ради, показала, що під час вирішення питання про надання земельної ділянки ТОВ "Земельний капітал" депутат Миколаївськії селищної ради ОСОБА_7 у присутності в.о. голови селищної ради ОСОБА_6 повідомив представнику товариства ОСОБА_11 про те, що за надання земельної ділянки треба заплатити 250 тисяч доларів США із розрахунку 500 доларів за одну відсотку одного гектару.
ОСОБА_13 підтвердила, що після того, як на сесії селищної ради було вирішено питання про надання ТОВ "Земельний1 капітал" дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, 14 серпня 2008 року ОСОБА_11 привезла засудженим гроші у розмірі 150 000 євро за надану ними послугу.
Це саме свідки ОСОБА_11 і ОСОБА_13 стверджували і на протязі досудового слідства.
Зокрема, із досліджених судом показань ОСОБА_11 і ОСОБА_13, даних ними під час проведення очних ставок між собою та з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і підтверджених зазначеними свідками у судовому засіданні, вбачається, що за виділення земельної ділянки ОСОБА_11 передала ОСОБА_6 і ОСОБА_7 гроші у сумі 150 000 євро.
В протоколах проведення очних ставок між ОСОБА_11 і засудженими показання свідка сформульовано так: "ОСОБА_7 запропонував мені придбати земельну ділянку вартістю 500 доларів за 0,01 га… на загальну суму 250 000 доларів… ОСОБА_7 своїм виглядом дав зрозуміти, що без його участі рішення про виділення земельної ділянки не буде прийнято…При цьому ОСОБА_7 повідомив, що їй (ОСОБА_11В.) потрібно передати 50 000 доларів задатку для вирішення питання про затвердження проекту на забудівлю для службових осіб районної адміністрації…
14 серпня 2008 року вона прибула у Миколаївську селищну раду і в присутності ОСОБА_13 повідомила ОСОБА_6 і ОСОБА_7, що привезла 150 000 євро…, які за згодою сторін було вирішено було передати в автомобілі… За пропозицією ОСОБА_7 в присутності ОСОБА_6 ОСОБА_11 передала йому зазначену суму грошей" (т.1 а.с.83-93).
Фактично такі ж самі показання дала й свідок ОСОБА_13 на очних ставках з ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_11 (т.1 а.с.78-82, 94-101). Крім того, ОСОБА_13 показала, що ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_11 свою допомогу для прискорення оформлення документів, повідомивши, що виділення земельної ділянки не буде безкоштовним. Свідок стверджувала, що сума грошей (225 000 доларів), яку ОСОБА_11 необхідно було передати ОСОБА_6 і ОСОБА_7, була погоджена з останніми.
Як убачається з матеріалів справи, на очних ставках, проведених між засудженими і свідками ОСОБА_13 та ОСОБА_11 в присутності захисників на стадії досудового слідства, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 частково підтвердили показання свідків про обставини одержання 150 000 євро від ОСОБА_11 за вирішення питання про відведення земельної ділянки площею 4,5 га ТОВ "Земельний капітал".
Так, ОСОБА_6 не заперечувала, що приймала участь в обговоренні вартості земельної ділянки разом з ОСОБА_7, ОСОБА_13 і ОСОБА_11, а також обставини одержання грошей від ОСОБА_11 14 серпня 2008 року.
ОСОБА_7 теж підтвердив показання ОСОБА_11 і ОСОБА_13 в тій частині, де свідки розповідали про обставини обговорення умов виділення земельної ділянки, вартість такої угоди і одержання 150 000 євро від ОСОБА_11 після вирішення питання на її користь.
При цьому засуджені заявляли, що одержали гроші від ОСОБА_11 не в якості хабара, а у вигляді спонсорської допомоги для потреб селищної ради.
В судовому засіданні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнали себе винними у вчиненні зазначеного злочину, однак продовжували наголошувати, про одержання від ОСОБА_11 матеріальної допомоги для селищної ради.
Згідно з показаннями засуджених під час судового розгляду справи ОСОБА_6 і ОСОБА_7 обговорювали зі ОСОБА_11 вартість земельної ділянки площею 4,5 га (250 000 доларів США), яку вони планували виділити їй на позачерговій сесії селищної ради, ОСОБА_7 обіцяв ОСОБА_11 прискорити оформлення документів для вирішення питання на сесії ради.
Як видно з показань ОСОБА_6 і ОСОБА_7, на сесії Миколаївської селищної ради вони наполягали на виділенні земельної ділянки для ТОВ "Земельний капітал". На другий день після вирішення на сесії селищної ради питання на користь даного товариства і видачі належних документів ОСОБА_11 в приміщенні селищної ради, вони разом зі ОСОБА_11 на автомобілі під керуванням ОСОБА_7 від’їхали від будівлі селищної ради, де ОСОБА_11 в присутності ОСОБА_6 передала ОСОБА_7 150 000 євро, після чого їх одразу затримали співробітники міліції і вилучили зазначені гроші.
Крім того, ОСОБА_7 визнав, що саме він запропонував ОСОБА_11 передати їм гроші в автомобілі, повідомив, що частину одержаних від ОСОБА_11 грошей засуджені планували витратити на свою користь.
Із досліджених судом показань свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 вбачається, що на позачерговій сесії Миколаївської селищної ради 13 серпня 2008 року розглядалася заява ТОВ "Земельний капітал" про виділення йому земельної ділянки площею 4,5 га, на чому наполягала в.о. голови ради ОСОБА_6, яку підтримував і ОСОБА_7 При цьому свідки повідомили, що при розгляді даного питання представника ТОВ "Земельний капітал" на сесії селищної ради не було, а про надання спонсорської допомоги з боку товариства наголошували саме ОСОБА_6 і ОСОБА_7.
Про доведеність вини ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в одержанні хабара свідчать також інші наведені у вироку докази:
- дані заяви заступника директора ТОВ "Земельний капітал" ОСОБА_11 про вимагання виконуючою обов’язки голови Миколаївської селищної ради ОСОБА_6 грошової винагороди в розмірі 225 000 доларів США за вирішення виділення земельної ділянки на сесії сільради;
- дані протоколу огляду грошей в сумі 150 000 євро, які в службовому кабінеті УМВС України в Дніпропетровській області були помічені спеціальним засобом і передані ОСОБА_11 для передачі засудженим як хабара;
- дані протоколу огляду автомобіля ВАЗ-2121, державний номер НОМЕР_2, в якому були затримані ОСОБА_6 та ОСОБА_7, згідно з якими в машині виявлені і вилучені гроші;
- дані протоколу огляду зазначених грошей в сумі 150 000 євро, що відповідають даним протоколу огляду цих коштів, які раніше співробітники міліції передали ОСОБА_11 для вручення їх засудженим;
- висновки судово-хімічної експертизи, згідно яких на грошових купюрах, вилучених у засуджених, виявлені сліди застосування спеціального хімічного засобу, такі ж самі сліди виявлені й на змивах з рук ОСОБА_7;
- дані відеозапису про одержання засудженими грошей від ОСОБА_11, який був відтворений в судовому засіданні; дані заяви ОСОБА_11 від 12 серпня 2008 року до Миколаївської селищної ради про дозвіл на розробку проекту виділення земельної ділянки;
- дані рішення Миколаївської селищної ради від 13 серпня 2008 року про надання ТОВ "Земельний капітал" дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 4,5 га в с. Миколаївка;
- показання свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та інші докази, яким судом у вироку надана належна оцінка.
Та обставина, що ОСОБА_6 особисто не одержувала від ОСОБА_11 гроші як хабар, не свідчить про недоведеність вини засудженої у вчиненні злочину, оскільки матеріалами справи встановлено і це зазначено у вироку, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчинили злочин за попередньою змовою між собою. За таких обставин згідно з вимогами ст.368 КК для кваліфікації одержання хабара, як вчиненого групою осіб чи за попередньою змовою, не має значення, як були розподілені ролі між співвиконавцями, чи всі вони повинні були виконувати або не виконувати обумовлені з тим, хто дав хабар, дії, чи усвідомлював той, хто дав хабар, що в одержанні хабара бере участь декілька службових осіб. Злочин вважається закінченим з моменту, коли хабар прийняв хоча б один із співучасників одержання хабара.
Матеріалами справи доведено, що ОСОБА_7 одержав гроші від ОСОБА_11 в присутності ОСОБА_6 Тому посилання в апеляціях ОСОБА_6 та її захисників на те, що вона особисто не одержувала гроші від ОСОБА_11, у зв’язку з чим не повинна нести відповідальність за даний злочин, є безпідставними.
Не можна погодитися і з доводами засудженого ОСОБА_7 та його захисників про те, що він як депутат не є представником влади і службовою особою.
Згідно п.1 примітки до ст.364 КК представник влади – це є особа, яка постійно або тимчасово перебуває на службі в органах державної влади або управління чи місцевого самоврядування і здійснює функції зазначених органів. Така особа наділена правом в межах своєї компетенції давати як для громадян, та к і для установ вказівки правого характеру, що підлягають обов’язковому виконанню, застосовувати примусові заходи і щодо громадян, які безпосередньо не підпорядковані їй по службі. Зокрема, до представників влади відносяться і депутати місцевих рад народних депутатів, а тому депутат Миколаївської селищної ради ОСОБА_7, який до того ж є членом комісії соціально-культурного розвитку і будівництва, обгрунтовано визнаний судом службовою особою. Виходячи з наведеного підстав для перекваліфікації дій засудженого ОСОБА_7, про що йдеться в апеляціях самого засудженого та його захисників, колегія суддів не вбачає.
Не встановлено й істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б призводили до скасування вироку, при порушенні вказаної кримінальної справи, її розслідуванні та під час судового розгляду справи в суді першої інстанції.
На стадії досудового слідства і під час судового розгляду справи засуджені не заявляли про застосування до них незаконних методів ведення слідства, які могли б вплинути на правдивість їх показань.
Суд у вироку навів докази щодо обвинувачення засуджених і дав аналіз цим доказам після їх дослідження. Висновки суду підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні. Суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, вивченням матеріалів справи не встановлено. Тому не має підстав вважати, що по справі допущена суттєва неповнота досудового чи судового слідства чи необ’єктивність дослідження слідчими органами та судом обставин справи, яка викликає необхідність скасування вироку і направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
У зв’язку з наведеним доводи засудженого ОСОБА_7 і його захисника ОСОБА_4 про необхідність скасування вироку і направлення справи на новий судовий розгляд через неповноту судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є необгрунтованими.
Колегія суддів вважає, що сукупністю наведених доказів, в тому числі й показаннями самих засуджених, спростовуються наведені в апеляційних скаргах посилання на недоведеність вини ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в одержанні хабара і твердження про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 отримали від ОСОБА_11 не хабар в розмірі 1 082 850 грн., а спонсорську допомогу.
Таким чином, усі обставини справи досліджені судом всебічно, повно й об’єктивно, зібраним доказам дана належна оцінка в їх сукупності і дії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч.3 ст. 368 КК України кваліфіковані правильно.
Міри покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 призначені у відповідності з вимогами закону.
Під час розгляду справи достатніх підстав для застосування щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 статей 69 та 75 КК України не встановлено і в апеляційних скаргах засудженими та їх захисниками не наведено. При призначенні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу кожного із засуджених, а також усі обставини справи, в тому числі й ті, на які є посилання в скаргах засуджених та їх захисників.
Як видно з вироку, суд призначив ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мінімальну міру покарання, передбачену санкцією ч.3 ст.368 КК, за якою вони засуджені. Підстав для подальшого пом’якшення призначеного засудженим покарання із застосуванням статей 69 та 75 КК, про що йдеться в апеляційних скаргах ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та їх захисників, колегія суддів не вбачає.
Разом з тим, вивчаючи справу в повному обсязі, колегія суддів вважає, що вирок відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в порядку ст. 365 КПК України підлягає зміни з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 275 КПК України розгляд справи судом провадиться тільки щодо підсудних і лише в межах пред’явленого їм обвинувачення. В разі необхідності доповнити чи змінити пред’явлене обвинувачення або порушити кримінальну справу за новим обвинуваченням чи щодо нових осіб суд додержується правил, передбаченими статтями 276, 277, 278, 281 КПК України.
Однак у даній справі суд порушив ці вимоги закону.
Згідно з вироком суд визнав установленим, що засуджені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчинили злочин за попередньою змовою із землевпорядником ОСОБА_13, яка є свідком по справі. Більш того, на стадії досудового слідства відносно ОСОБА_13 слідчий ухвалив постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю в діях зазначеної особи складу злочину на підставі п.2 ч.1 ст. 6 КПК України (т.1 а.с.66). За таких обставин посилання у вироку на те, що ОСОБА_13 брала участь у злочині разом із засудженими, є незаконним.
Крім того, суд кваліфікував дії ОСОБА_7 за ч.3 ст.368 КК за кваліфікуючою ознакою одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище, хоча, як видно з постанови про притягнення ОСОБА_7 як обвинуваченого, таке обвинувачення йому не було пред’явлено.
Виходячи з наведеного та приймаючи до уваги вимоги ч.2 ст. 365 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне виключити з вироку зазначені вказівки суду.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
Ухвалила:
Апеляції адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_10, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2009 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в порядку ч.2 ст. 365 КПК України змінити.
Виключити з мотивувальної частини вироку щодо ОСОБА_7 вказівку суду про наявність такої кваліфікуючої ознаки злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК, як одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище.
В цьому ж вироку щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виключити посилання суду на те, що землевпорядник ОСОБА_13 брала участь у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, за попередньою змовою із засудженими ОСОБА_6 та ОСОБА_7
В решті вирок щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити без зміни.
Судді