Справа № 11-1120/2010р. Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції Дубчак А.Г.

Доповідач Слободян К.Б.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Слободяна К.Б.

Суддів: Нагорняка Є.П., Зайцева В.А.

З участю прокурора: Кузьміна С.В.

розглянула 15 грудня 2010 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом 1-ї інстанції (із змінами), та засудженого ОСОБА_2 на вирок Шаргородського районного суду від 7 жовтня 2010 року, яким

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець та мешканець АДРЕСА_1,

громадянин України, з середньою спеціальною освітою,

не одружений, не працюючий, раніше судимий:

06.07.2010 р. Шаргородським районним судом

Вінницької області за ст. 164 ч. 2 КК України до 160

годин громадських робіт, -

засуджений за ст. 185 ч. 3 КК України до 3-х років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71, 72 КК України до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 6 липня 2010 року шляхом переведення його із менш суворого покарання у виді громадських робіт у більш суворе покарання у виді позбавлення волі та призначено засудженому остаточну міру покарання у виді 3-х років чотирнадцяти днів позбавлення волі з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі.

Цим же вироком також засуджений ОСОБА_3, відносно якого апеляції учасниками судового розгляду не подані.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, будучи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою між собою, 13.06.2010 року о 23-00 годині, перебуваючи в АДРЕСА_2, підійшли до домогосподарства №86, яке належить на праві власності ОСОБА_4 і з метою крадіжки майна ОСОБА_4, через хвіртку зі сторони АДРЕСА_2, проникли на територію вказаного домогосподарства та підійшли до приміщення сараю, який розміщений паралельно до дороги, де ОСОБА_2 помітив двоє вхідних дверей, одні з яких вели в приміщення літньої кухні, а інші в приміщення хліва і були зачинені на навісні замки, які ОСОБА_3 за допомогою металевої монтажівки, завчасно взятої із собою для скоєння крадіжки, зірвав навісні двері, та, впевнившись у відсутності сторонніх осіб, через вхідні двері проникли в приміщення літньої кухні та хліва, звідки таємно, умисно, з корисливих спонукань викрали наступне майно: дюралюмінієвий котел ємкістю 60 літрів вартістю 450 грн., дюралюмінієвий казан ємкістю 10 літрів вартістю 75 грн., алюмінієву каструлю ємкістю 10 літрів вартістю 135 грн., пательню без ручки діаметром 20 см. вартістю 14 грн.; велосипед "Аїст" вартістю 185 грн., кубинський мішок вартістю 90 коп. та 73 кг сушених сливок вартістю одного кілограма станом на липень місяць 2010 року 7 грн. на загальну суму 511 грн., чим завдали ОСОБА_4 матеріальних збитків на загальну суму 1 370 грн. 90 коп.

В апеляції державного обвинувача (із змінами) ставиться питання про зміну вироку в частині засудження ОСОБА_2 за сукупністю вироків та призначення покарання за сукупністю злочинів за правилами ч. 4 ст. 70 КК України.

Засуджений ОСОБА_2 в своїй апеляції просить вирок суду змінити та призначити йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора Кузьміна С.В., який підтримав апеляцію державного обвинувача (із змінами) та просив вирок суду в частині засудження ОСОБА_2 змінити, призначивши йому покарання за сукупністю злочинів за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція державного обвинувача із внесеними змінами підлягає задоволенню в повному обсязі, а підстав для задоволення апеляції засудженого ОСОБА_2 не вбачає.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого йому злочину є обґрунтованим.

Справу розглянуто в порядку ст. 299 КПК України, доведеність вини у справі ніким не оскаржується.

При призначенні покарання суд у повній мірі дотримався вимог ст. 65 КК України, врахувавши тяжкість скоєного злочину, дані про особу винного, обставини, що обтяжують покарання, а також обставини – в тому числі і ті, на які вказує ОСОБА_2 в своїй апеляції, - які покарання помякшують.

Призначене покарання є достатнім і необхідним для виправлення та перевиховання засудженого, попередження скоєння ним нових злочинів. Підстав для його помякшення або застосування ст. 75 КК України колегія суддів не вбачає.

Разом з тим, судова колегія вважає, що призначивши покарання ОСОБА_2 за сукупністю вироків суд припустився помилки, визначивши його за правилами ст. 71 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 раніше був засуджений вироком Шаргородського районного суду від 06.07.2010 року. В даний же час ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні злочину, вчиненого 13.06.2010 року, тобто до постановлення попереднього вироку, а тому йому повинно бути призначено покарання за сукупністю злочинів за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, а не за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України, як це призначено судом.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

Апеляцію державного обвинувача (із змінами) задовольнити повністю.

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Шаргородського районного суду від 07 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_2 змінити, скасувавши його в частині призначення покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України, та вважати засудженим ОСОБА_2 на підставі ч. 4 ст. 70, 72 КК України до остаточного покарання, визначеного судом першої інстанції, а саме 3 (трьох) років 14 (чотирнадцяти) днів позбавлення волі з відбуттям у кримінально-виконавчій установі.

В решті вирок суду залишити без змін.