1-3/2010 Про розбій поєднаний із проникненням у житло, скоєний у стані алкогольного сп'яніння із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, а також закінчений замах на умисне вбивство двох та більше осіб - 06.12.2010 Прийняття

22 жовтня 2007 року приблизно о 15 год. 30 хв. в м. Христинівка ОСОБА_9, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, умисно з метою заволодіння чужим майном та протиправного заподіяння смерті потерпілим проник шляхом вільного доступу у будинок АДРЕСА_2, де в одній з кімнат вчинив напад на мешканок будинку ОСОБА_3 і ОСОБА_4 із застосуванням щодо потерпілих насильства, небезпечного для їх життя і здоров’я, при цьому, діючи умисно з метою протиправного заподіяння смерті двох або більше осіб з корисливих мотивів, наніс спочатку ОСОБА_3 численні удари кулаком у голову та ножем, принесеним із собою, удари в область шиї та серця, від яких ОСОБА_3 стала активно захищатися, а потім підсудний, коли потерпіла ОСОБА_4 кинулась на допомогу ОСОБА_3 і стала відтягувати його від ОСОБА_3, штовхнув ОСОБА_10 на меблеву стінку і, діючи умисно з корисливих мотивів з метою вбивства умисно наніс потерпілій ОСОБА_4 удар ножем в життєво важливий орган в голову, в обличчя зліва.

Проте, заподіявши таким чином тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_3 у вигляді різаної рани в ділянці підборіддя зліва, в ділянці дистальної фаланги 1 пальця лівої руки, в нижній третині правого плеча по бічній поверхні, струс головного мозку, післятравматичну контрактуру правого ліктьового суглобу, неврит правого променевого нерву, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, а також - потерпілій ОСОБА_4 у вигляді рани лівої половини обличчя, які також відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, злочин щодо умисного заподіяння смерті обом потерпілим він до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, внаслідок активного опору потерпілих, що змусило його покинути місце злочину.

При цьому, подолавши таким чином опір потерпілих, він відкрито заволодів сумочкою ОСОБА_3 вартістю 350 грн., в якій знаходилося особисте майно потерпілої: мобільний телефон "Самсунг-Е770" вартістю 1450 грн., з чіп-карткою стартового пакету "Київстар" - 25 грн. з рахунком - 10 грн.; гаманець - 30 грн.; гроші - 300 грн.; церковна книга - 10 грн.; книжка замовлень "Ейвон", пачка вологих серветок - 2 грн.; розчіска жіноча - 3 грн.; приколка для волосся - 10 грн.; лак для нігтів - 15 грн.; 3 підводки для очей - 45 грн.; туш для вік "Ейвон" - 35 грн.; туш для вік - 25 грн.; олівець для очей - 5 грн.; губна помада - 25 грн.; 2 манікюрні ножички - 10 грн.; лак для нігтів - 12 гри.; косметичку в футлярі - 35 грн.; упаковку таблеток "Лоперамід" - 1 грн. 50 коп.; упаковку таблеток "Екстракт валеріани"- 1.50 грн; шкіряний гаманець "Ейвон" - 50 грн., а всього на суму 2450 грн.

В цей же день, 22.10.2007 року, приблизно о 15 год. 45 хв. ОСОБА_9, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном та противоправного заподіяння смерті особи, скориставшись тим, що малолітній ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, не зачинив за собою двері, проник шляхом вільного доступу у будинок АДРЕСА_3, де, впевнившись у відсутності дорослих, напав на малолітнього потерпілого ОСОБА_11, застосувавши насильство, небезпечне для життя та здоров’я, із заподіянням потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, шляхом нанесення потерпілому численних ударів ножем, який мав при собі, вимагаючи повідомити про місце знаходження у будинку грошей.

При цьому, продовжуючи свої злочинні дії щодо малолітнього, який став сильно кричати і звати на допомогу, він, діючи повторно, умисно, з метою протиправного заподіяння смерті потерпілого ОСОБА_11 з корисливих мотивів, з особливою жорстокістю, усвідомлюючи, що від його дій потерпілому будуть спричинені особливі фізичні страждання та що він є малолітнім, якому на момент вчинення злочину виповнилось лише 7 років, наніс ОСОБА_11 ножем, який мав при собі, численні удари в життєво-важливі органи: в область голови, тулуба спереду та ззаду, спричинивши велику кількість тілесних ушкоджень у вигляді колото-різаної рани з права в скроневій ділянці; колото-різану рану в ділянці медіального краю правої лопатки; колото-різану рану поперекової ділянки; рану на рівні 12 ребра з права по середньо-пахвинній лінії; колото-різану рану правої сідниці; рану правого підребер’я; проникаючу колото-різану рану в ділянці живота з права на рівні 10-го ребра по серединно-ключичній лінії з пошкодженням правої долі печінки по передньо-верхній поверхні, що ускладнилась по своєму перебігу внутрішньо-черевною кровотечею; 10 колото-різаних ран грудної клітки з обох боків на рівні 10-го ребра (непроникаючі); проникаючу колото-різану рану грудної клітки зліва, що в своєму перебігу ускладнилась розвитком лівостороннього гемо-пневмотораксу; проникаюче поранення хребта в ділянці 12-го грудного і поперекового хребців з поперечним пошкодженням спинного мозку 2/3, що в своєму перебігу ускладнилось розвитком порушень функції тазових органів, анестезією, ліквореєю (виділення ліквора через рану), плегією лівої ноги та парезом правої ноги, які (за виключенням непроникаючих ран, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я) відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя, а також - умисно звалив на потерпілого, який лежав на підлозі, шафу. Після чого вийшов з будинку, закривши вхідні двері на замок, заволодівши майном, яке належить ОСОБА_5: фотоапаратом "Олімпус" вартістю 140 грн.; спортивним велосипедом "Ардіс" вартістю 380 грн.; сонцезахисними окулярами вартістю 50 грн.; 3 ключами вартістю З грн. кожний, на суму 9 грн., а всього на суму 579 грн., і зник з місця злочину.

Злочин щодо умисного заподіяння смерті малолітньому ОСОБА_11 ОСОБА_9 до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, бо життя потерпілого було врятоване через своєчасне надання йому медичної допомоги.

В цей же день, 22.10.2007 року, приблизно о 16 год. 15 хв. в приміщенні бару "Лідія" по вул. Гагаріна, 42 м. Христинівка, ОСОБА_9, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння і нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі, діючи з особливою зухвалістю, повторно, умисно без будь-якої причини з хуліганських мотивів з метою протиправного заподіяння смерті працівниці бару – ОСОБА_6, зайшовши до неї за барну стійку, завдав удар ножем, що мав при собі, у шию потерпілої ОСОБА_6, а після того, як потерпіла, відштовхнула його від себе і почала тікати в іншу кімнату, він з метою доведення свого умислу до кінця намагався нанести потерпілій удари ножем у спину. Проте, заподіявши таким чином потерпілій ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани передньої поверхні шиї напрямом зліва вниз направо з пошкодженням капсули щитовидної залози, трахеї та артерії, які відносяться до категорії тяжких, як небезпечні для життя в момент заподіяння, злочин щодо умисного заподіяння смерті потерпілої до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, бо потерпіла, отримавши перше поранення, втекла в інше приміщення, де сховалася, після чого її життя було врятоване через своєчасне надання медичної допомоги.

Підсудний ОСОБА_9 визнав себе винним у вчиненні розбою щодо малолітнього ОСОБА_11 (ч. 4 ст. 187 КК України), а в решті обвинувачення свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав і стверджує, що нападу на потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4 він не вчиняв і вбивати потерпілих не хотів.

При цьому підсудний показав, що він 22 жовтня 2007 року дійсно знаходився в м. Христинівка, куди він приїхав з Волинської області після звільнення з місць позбавлення волі. Він заходив на автовокзал, щоб купити собі квиток до м. Києва, а потім вжив таблетки "Трамадолу" і у стані наркотичного сп’яніння пішов прогулятися по місту. Потім захотів випити води і зайшов в один з будинків, де знаходилися потерпілі ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які були "випивші" і стали лаятись на нього нецензурною лайкою, обзивати його, підняли крик, а ОСОБА_4 кинула в нього палкою, вдарила по голові та почала виштовхувати його. Він обурився і взяв в руку ножа, який лежав на столі, за яким сиділи жінки, чи на тумбочці біля порогу, і хотів налякати жінок. Коли на нього накинулась молода жінка (ОСОБА_3), він вдарив її ножем по пальцю на руці, по ліктю і відштовхнув. А коли до нього підбігла старша жінка (ОСОБА_4) і почала "шарпати" його, схопила двома руками і сказала: "Не бий", він відштовхнув її, став відмахуватись від неї ножем і зачепив ножем за шию, попав їй у щоку. Він не зовсім контролював свої дії. Став потихеньку відходити назад, вийшов з будинку і збентежений побіг по вулиці. Ніж забрав з собою, не маючи наміру наносити комусь ушкодження. Чорну сумку ОСОБА_3 він бачив, але не брав.

По дорозі він дійсно зайшов в бар "Лідія", бо там були відкриті двері, щоб купити пива і цигарок. В руках у нього був маленький ніж. Бармен ОСОБА_6 щось рахувала і, побачивши його, пішла до нього і почала лаятися, ображати та виганяти його з бару, сказавши, що вже не працює. Він розізлився і махнув ножем, яким випадково "зачепив горло", попав їй по шиї, але не цілився і вбивати потерпілу не хотів. Потерпіла штовхнула його і він упав на ящики. Потім підвівся, став наздоганяти потерпілу, і щоб не кричала вдарив у спину ногою. Вдарив потерпілу без будь якої причини.

Підсудний також стверджував, що потерпіла впала на підлогу біля нього і просила, щоб він її більше не бив. А він, побачивши кров, штовхнув потерпілу ногою і вийшов з бару.

Далі він пішов по дорозі, купив в кіоску два літри пива "Оболонь" і, випивши пиво, побачив непоганий приватний будинок ОСОБА_11, який вирішив пограбувати, бо йому потрібні були гроші, оскільки пропустив автобус на Київ. Він зайшов на подвір’я. Вхідні двері в будинок були зачинені і він пішов до літньої кухні, а потім повернувся і побачив, що вхідні двері в будинок вже відкриті. Він зайшов до будинку і побачив дитину – потерпілого ОСОБА_11, який в кімнаті вчив уроки. Він спитав у хлопця про батьків. Той відповів, що батьків нема, і почав кричати. Він не очікував побачити в будинку неповнолітнього хлопця і, що той почне кричати. Став питати у хлопця де лежать гроші і золото. Хлопець тільки кричав і не відповідав на його питання.. Він просив хлопця не кричати, так як розумів, що на його крик можуть прийти сусіди. Він тримав у руці ніж і вдарив потерпілого, щоб налякати. щоб він не кричав, щоб не почули сусіди і не прийшли. Один раз вдарив рукою. Як, скільки разів і куди наносив удари потерпілому ножем, не пам’ятає, так як був п’яний. Хотів, щоб хлопець замовк, але не назавжди, а тільки на деякий час. Малий кричав все голосніше, тому він продовжував його штрикати ножем, бо боявся, що за 5 хвилин туди збіжаться люди. Він не думав, що так сильно поб’є потерпілого ножем. Кількість завданих ударів ОСОБА_11 і їх локалізацію не заперечує. Він завдав тяжких тілесних ушкоджень малому хлопцеві, але вбивати потерпілого не хотів. Заявляє, що, якщо б він прийшов з умислом на вбивство, то вбив би потерпілого одним ударом у серце. Як потерпілий попав під шафу, не знає. Коли він виходив з будинку, двері зачинились самі. З будинку ОСОБА_11 нічого не викрав, лише взяв велосипед, на якому поїхав з місця злочину. По цьому епізоду він щиро кається і готовий нести любе покарання.

Чи було це до епізоду з ОСОБА_4, чи після, сказати не може. Він вважає, що у нього була можливість вбити кожного з потерпілих, що фізичної сили у нього на це вистачило б, але не було такого бажання і мети. У стані сп’яніння він себе контролює завжди. Затримали його 22.10.2007 року. В нього вилучили ножик, яким він лякав потерпілих. Цивільні позови потерпілих ОСОБА_11 визнає в повному обсязі, а позови ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не визнає, оскільки потерпілі самі спровокували його на такі дії, хоча усвідомлює, що всім потерпілим завдав поранення.

Винність підсудного у вчиненні інкримінованих йому злочинів за вказаних у вироку обставин підтверджується зібраними по справі доказами.

По епізоду розбійного нападу на ОСОБА_3 та ОСОБА_4

та замаху на їх вбивство

Потерпіла ОСОБА_3 показала, що 22 жовтня 2007 року близько 14 год. 30 хв. в м. Христинівка вона після роботи зайшла до своєї мами, ОСОБА_4, яка проживає по АДРЕСА_2. Збиралися разом пообідати і, як тільки сіли за стіл, почули стук хвіртки. Вона виглянула у вікно, але нікого не побачила. Вхідні двері в хату були причинені, але на змок не закриті. Знову сіли до столу, але почувся шурхіт з коридору. Вона думала, що то її дочка повернулась зі школи. Потім через скло дверей побачила, що хтось пройшов навприсідки, і на порозі з’явився підсудний ОСОБА_9. Вона звернула увагу, що його очі були якісь незвичайні. ОСОБА_4 першою заговорила до нього і спитала, що він хоче. Води ОСОБА_9 у них не просив, а назвав якусь вулицю. ОСОБА_4 повернулась до вікна і стала показувати йому, де та вулиця. А вона (ОСОБА_3) підвелась і стала питати підсудного, чому він не подзвонив, коли заходив у чужу хату. В цей момент ОСОБА_9 зробив різкий рух, кинувся в її сторону і напав на неї. Вона побачила, що в правій руці ОСОБА_9 блиснув ніж. Такого ножа у них у будинку не було. Першим ударом підсудний цілив їй в шию, але вона ухилилась і удар прийшовся в підборіддя. Другий удар ОСОБА_9 хотів нанести їй в серце, але вона закрилась рукою, і тому підсудний поранив їх цю руку. Вона відчувала, як ніж входить в тіло. Вона не пам’ятає, скільки всього підсудний наніс їй ударів, але крові було багато крові. Вона бачила, що підсудний наносив їй удари ножем в область шиї і серця, при цьому одночасно бив кулаком по голові. Підсудний порізав їй підборіддя та на рівні ліктя руку, якою вона прикривалась від ударів. Під час нападу на неї вона впала на назад, на крісло, а ОСОБА_9 замахувався, щоб нанести їй ще удари, але на її захист втрутилася ОСОБА_4, яка стала відтягувати підсудного на себе.

Потім вона бачила, як підсудний сильно штовхнув ОСОБА_4 на меблеву стінку і ударив її ножем в область шиї, але попав по щоці, звідки стала сильно литись кров. ОСОБА_9 порізав ОСОБА_4, коли вона тягнула його від неї на себе. Потім лікарі говорили їй, що ніж зачепив слинну залозу у ОСОБА_4, і що до сонної артерії залишились зовсім мало. Потім ОСОБА_4 вдалося виштовхати підсудного за двері і той втік, прихопивши з собою її (ОСОБА_3) сумку, що стояла збоку на тумбочці. В сумочці були гаманець з грошима (саме аліменти получила на дитину) 250 - 300 грн., новими купюрами по 50 грн, паспорт, ідентифікаційний код, кредитні картки, мобільний телефон і багато косметики. Вона зателефонувала до себе на роботу, викликала "швидку допомогу" та зателефонувала в міліцію, а також в банк, бо в сумці були банківські картки.

Пізніше їй все, крім пластикових карток, повернули, у тому числі і гроші, які були тими ж новими купюрами. Просить стягнути із підсудного на її користь на відшкодування витрат на лікування згідно наданих нею чеків на придбання ліків на суму 331.75 грн. та моральної шкоди 1000 грн.

Свої показання потерпіла ОСОБА_3 підтвердила на очній ставці з підсудним ОСОБА_9 (т. 1, а. с. 45-46).

При проведенні впізнання особи ОСОБА_3 впізнала ОСОБА_9 як особу, яка 22.10.2007 року напала на неї та намагалась позбавити її та ОСОБА_4 життя (т. 1, а. с. 43-44).

Потерпіла ОСОБА_4 також показала, що 22 жовтня 2007 троку після 14 год. її дочка ОСОБА_3 прийшла з роботи, переодягнулась і вони збирались пообідати. Як тільки сіли за стіл у кімнаті, спочатку їм здалось, що начебто хтось зайшов у двір. Але у вікно нікого не побачили. потім через скло у дверях вона побачила тінь Подумала, що то онучка прийшла зі школи і ховається, шуткуючи. Вона встала, хотіла вийти – і вже в дверях побачила чужого чоловіка –підсудного ОСОБА_9, якого запитала, що він хоче. Він спитав, де вулиця Сивокобиленка. Вона повернулась до вікна, щоб показати, де та вулиця. А коли знову глянула на ОСОБА_9, то побачила, що він однією рукою бив її дочку ОСОБА_3 кулаком по голові, а другою бив - "штрикав" ножем, якого у них не було, наніс удар майже в серце. Вона злякалась, схопила підсудного за куртку за плечі, щоб зупинити, і стала відтягнути від дочки. Підсудний розвернувся і штовхнув її в груди, а ножем "штрикнув" у шию майже одночасно. При цьому цілив їй в шию, але попав в щоку - ближче до вуха, так, що ніж пройшов аж до горла, зверху вниз. Потім лікарі їй сказали, що до її сонної артерії залишалось пів сантиметра. Було багато крові і в неї і у дочки ОСОБА_12. На її думу підсудний вважав, що вже все зробив, щоб вони померли. Але більше не бив їх так, як вона продовжувала виштовхувати його і він, схопивши на тумбочці сумку ОСОБА_3, втік з хати. На вулиці підсудний сильно вдарив хвірткою. Вони закрили двері на замок і викликали міліцію та "швидку допомогу". Рана не заживала 6 місяців. Просить стягнути з підсудного на її користь на відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, 1000 грн., хоча вважає, що ця сума замала, адже вона постійно вживає ліки, не може спокійно спати та нормально працювати.

Свідок ОСОБА_13 показала, що 22 жовтня 2007 року близько 15 год. вона проходила по вулиці Маяковського в м. Христинівка і побачила, що з хвіртки домоволодіння ОСОБА_4 виходив тоді їй невідомий підсудний ОСОБА_9, який дуже сильно "гепнув" хвірткою. Вона побачила, що він щось несе в руках, притискаючи до грудей і тому подумала, що він щось вкрав. У ОСОБА_4 тоді були відкриті двері веранди. Через кілька хвилин вона почула крики, бачила як до ОСОБА_4 приїжджала міліції. Пізніше їй стало відомо про те, що підсудний вчинив напад на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і порізав їх.

Як показав свідок ОСОБА_14 він проживає на вулиці Радгоспній в м. Христинівка, в метрах 100 від будинку ОСОБА_11, і 22 жовтня 2007 року в період часу з 15 до 16 год., коли він виїхав з дому на машині побачив на вул. Маяковського підсудного ОСОБА_9, який ішов йому назустріч, з боку автовокзалу. Підсудний видався йому підозрілим. Він замітив, що підсудний став крутитись недалеко від його двору. Тому він повернувся, оскільки вдома залишились самі маленькі діти. Побачивши, що він приїхав, підсудний пішов далі вулицею, а поїхав у центр міста, забрав дружину і хвилин за 10-15 повертався додому і вдруге зустрів підсудного на вул. Гагаріна, між будинками ОСОБА_4 і ОСОБА_11. Підсудний тримав в руках жіночу сумку, щось викидав з неї, а потім викинув і сумку. Йому відомо, що на порозі будинку ОСОБА_11 знайшли мобільний телефон ОСОБА_3, який, зі слів останньої, був у сумочці, яку підсудний у неї викрав.

Свої показання свідок ОСОБА_14 підтвердив на очній ставці з ОСОБА_9 (т. 1, а. с. 50).

При проведенні впізнання особи ОСОБА_14 впізнав ОСОБА_9, як ту особу, яку він бачив 22.10.2007 року в м. Христинівка біля свого домоволодіння та поблизу домоволодінь потерпілих, з жіночою чорною сумочкою в руках (т. 1, а. с. 48-49).

За даними протоколу огляду місця події в домоволодінні потерпілої ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 виявлені сліди злочину – в кімнатах будинку на полу на доріжках, на дверях численні п’ятна та краплі речовини темно-бурого кольору, схожі на кров(т. 1, а. с. 8-14).

Під час огляду місця події в домоволодінні потерпілого ОСОБА_5, що на АДРЕСА_3, виявлений та вилучений мобільний телефон марки "Самсунг Е770", який належить потерпілій ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 8-14, 115-121).

З протоколу огляду місця події від 23 жовтня 2007 року вбачається, що на вул. Гагаріна в м. Христинівка на землі виявлена жіноча сумка чорного кольору з жіночими предметами та паспортом на ім’я ОСОБА_3 (т. 1. а. с. 89-90).

При особистому огляді ОСОБА_9 у нього було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 272 грн. 55 коп., квиток на автобус сполученням Христинівка - Київ, а також складний ніж (т. 1, а. с. 19).

У справі визнано речовими доказами: жіночу сумку, що належить потерпілій ОСОБА_3, косметичку в футлярі синього кольору, лак для нігтів, 2 манікюрних ножичок, губну помаду в футлярі синього кольору; олівець для очей у футлярі бузкового кольору, туш для вік у футлярі чорного кольору, 3 підводки для очей у футлярі коричневого, сірого, червоно-зеленого кольору; лак для нігтів у футлярі рожевого кольору, приколку для волосся світло-синього кольору, полімерну розчіска з руків’ям чорного кольору, вологі серветки "Freshmaker", книжку замовлень "Avon" з квитанціями, молитвослов у твердому перепльоті, розмірами 6,5х10 см; упаковку таблеток "Лоперамід", скляну упаковку з таблетками "Екстракт валеріани" (т. 1, а. с. 77).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №46 МД від 3.03.2008 року у ОСОБА_3 виявлено різану рану в ділянці підборіддя зліва, в ділянці дистальної фаланги 1 пальця лівої руки, в нижній третині правого плеча по бічній поверхні, а також - струс головного мозку, післятравматичну контрактуру правого ліктьового суглобу, правого променевого нерву, які утворились від дії гострого(их) та відповідно від дії твердих тупих предметів, за вказаних обставин, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я (т. 2, а. с. 177-178).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №311 МД від 17.11.2008 рокуу ОСОБА_4 виявлено рану лівої половини обличчя. Дані тілесні ушкодження утворились від дії гострих предметів, за вказаних обставин, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я. У висновку є дані протоколу огляду на встановлення факту вживання алкоголю від 22.10. 2007 року про те, що ОСОБА_4 була твереза (т. 2, а. с. 41).

По епізоду розбійного нападу та замаху на умисне вбивство

потерпілого ОСОБА_11

З показань малолітнього потерпілого ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, вбачається, що 22 жовтня 2007 року в м. Христинівка він приблизно о 14 год. 55 хв. повертався зі школи по вул. Гагаріна до себе додому на АДРЕСА_3. На перехресті вулиць Гагаріна-Маяковського він бачив чоловіка, який рахував гроші. Він (потерпілий) пішов по вул.. Маяковського до себе додому, а той чоловік пішов по вул. Гагаріна. Прийшовши додому, він взяв у сараї ключі і відімкнув двері будинку. Ключі залишив у замку з зовнішньої сторони, а сам зайшов в середину будинку, де в кімнаті увімкнув телевізор. Тоді він почув гавкіт собаки і хотів вийти до дверей, але у коридорі побачив того чоловіка – "дядька", якого він бачив на перехресті. Цей дядько спочатку спитав у нього про батьків, а після того, як він відповів, що мама на роботі, почав бити його в прихожій ножем у різні частини тіла. При цьому дядько питав його: - "Где деньги?". Потім дядько ходив по кімнатах, відчиняв двері шаф, шухляди. Вимагав показати, де в будинку знаходяться гроші. Пригадує, що цей дядько з шафи забирав фотоапарат. А потім скинув на нього шафу. Що було далі він не пам’ятає. (т. 2 а. с. 99-100).

Потерпілий ОСОБА_5 показав, що 22 жовтня 2007 року він знаходився на роботі. Приблизно о 16 год. 25 хв. до нього зателефонувала його дочка, яка прийшла зі школи і повідомила, що у них на подвір’ї АДРЕСА_3, де вони проживають, валялись кури з холодильника, наволочки, двері в хату закриті, а ключів у потаємному місці немає. Він приблизно через 5 хвилин прибув додому, і виявив, що вхідні двері зачинені, питав у сусідів, які нічого не бачили, але чули, що у них гавкав собака. Підсадив дочку, щоб вона через кватирку попала в хату і відкрила двері, яка, побачивши, що в будинку все перевернути, не захотіла лізти в хату та стала кричати, гукати свого брата, його сина – малолітнього ОСОБА_11 13.08.2000 року. І він став гукати сина. Спочатку було тихо, а потім він почув стогін і слова сина: "Папа, мене вбили". Він зірвав із навісів вхідні двері, забіг в хату. На порозі була кров, в хаті теж багато крові, підлога в крові, в залі безлад, розкидані речі, м’який куточок пересунутий з місця, шафа на підлозі, а під нею лежав син, лише нога виглядала з під шафи. Він підняв шафу і побачив, що у сина ножові поранення на тілі, на животі велика рана, а з неї згустками йде кров. Кров була у сина і на скроні. Сам син був дуже блідий. Він просив сина, щоб він дихав і не закривав очі. Взяв малого на руки і виніс з хати. Дочка зупинила мікроавтобус, на якому швидко відвезли сина до лікарні. В лікарні вже були всі потерпілі по цій справі, їм надавали медичну допомогу, бо у кожного з них були поранення. Він просив робити, що завгодно, аби спасти життя синові. Одніс малого до операційної, допомагав медичним працівникам зняти з нього одяг і при цьому побачив, що спина у дитини синя, була така величезна кількість колото-різаних ран, що тіло сина нагадувало "решето". Син переніс дуже великий стрес і отримав тяжкі травми. Зараз у нього нерухомі ноги, він боїться залишатися вдома сам, допита в суді він не перенесе. Син пояснював, що невідомий чоловік бив його ножем і вимагав гроші. З слів сина йому відомо, що в той день син прийшов зі школи, достав зі схованки ключ, зайшов у хату і включив телевізор. Вдома нікого не було. Потім зайшов у будинок незнайомий чоловік, спитав, чи є хто вдома і, довідавшись, що нікого вдома нема, пройшов у хату та вдарив малого в голову. Питав, де гроші і коштовності, погрожував йому, що вб’є. Син падав, піднімався, знову падав, а підсудний однією рукою тримав його, а другою бив ножем. Син бачив, як підсудний пройшов до великої кімнати і рився у шафі. Що було далі малий не пам’ятає. За станом здоров’я син не може бути допитаний у суді.

З будинку зникло його особисте майно: фотоапарат, сонцезахисні окуляри, велосипед.

Він та його дружина заявили позов про стягнення з ОСОБА_9 200 грн. витрат на ремонт пошкодженої підсудним шафи, 23687.19 грн. витрат на лікування сина і 100000 грн. в інтересах сина моральної шкоди, який вони підтримують, хоч це і не компенсує понесені ними витрати та завдану синові шкоду.

Представник малолітнього потерпілого ОСОБА_11 і цивільний позивач ОСОБА_7 пояснила, що за станом здоров’я її малолітній син ОСОБА_11 не може бути допитаний в суді. Син отримав та дуже тяжкі ушкодження, які ніхто не береться лікувати. Психологи попереджають, що найстрашніше їх попереду, але син вже питає задає питання: "навіщо жити, коли нічого не можна зробити?". Позов підтримує на суму 23687.19 грн. витрат на лікування сина на суму 100000 грн. в інтересах сина на відшкодування моральної шкоди у зв’язку з тяжкими фізичними та душевними стражданнями, які син переніс і переносить на даний час, внаслідок тяжких травм та по життєвого каліцтва.

Як показала свідок ОСОБА_15, - 22 жовтня 2007 року до неї додому за адресою: АДРЕСА_4, приблизно о 16 год. 25 хв. прибіг сусід – ОСОБА_5, який шукав свого сина ОСОБА_16, який мав прийти з школи до себе додому. Потім ОСОБА_5 вибив двері свого будинку № 29 і вони разом зайшли в приміщення, де у залі знайшли малолітнього ОСОБА_11, приваленого шафою, і який був поранений, майже непритомний і стогнав. В будинку було все розкидано, а на підлозі була кров. ОСОБА_5 схопив сина на руки і вибіг на вулицю, зупинив проїжджаючий автомобіль і повіз сина до лікарні.

У відповідності до акту виявлення і вилучення, у ОСОБА_9 виявлено та вилучено спортивний велосипед "Ардіс", який належить потерпілому ОСОБА_5 і який приєднано до справи як речовий доказ (т.1, а. с. 18).

Під час особистого огляду ОСОБА_9 у нього вилучено фотоапарат "Олімпус", сонцезахисні окуляри, належні потерпілому ОСОБА_5, а також складний ніж, які приєднано до справи як речові докази (т. 1. а. с. 19, 77).

При пред’явленні для впізнання, потерпілий ОСОБА_5 серед пред’явлених предметів впізнав фотоапарат "Олімпус", окуляри сонцезахисні, велосипед "Ардіс", які були в нього викрадені (т. 2, а.с. 133-135).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №313 від 19.11.2007 року потерпілого ОСОБА_11 виявлено колото-різану рану з права в скроневій ділянці; в ділянці медіального краю правої лопатки колото-різану рану; колото-різану рану поперекової ділянки; рану на рівні 12-го ребра з права по середньо-пахвинній лінії; колото-різану рану правої сідниці; рану правого підребер’я; проникаючу колото-різану рану в ділянці живота з права на рівні 10-го ребра по серединно-ключичній лінії з пошкодженням правої долі печінки по передньо-верхній поверхні, що ускладнилась по своєму перебігу внутрішньо-черевною кровотечею; 10 колото-різаних ран грудної клітки з обох боків на рівні 10-го ребра (непроникаючі); проникаючу колото-різану рану грудної клітки зліва, що в своєму перебігу ускладнилась розвитком лівостороннього гемо-пневмотораксу; проникаюче поранення хребта в ділянці 12-го грудного і поперекового хребців з поперечним пошкодженням спинного мозку 2/3, що в своєму перебігу ускладнилось розвитком порушень функції тазових органів, анестезією, ліквореєю (виділення ліквора через рану), плегією лівої ноги та парезом правої ноги.

Дані тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя (за виключенням непроникаючих ран, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я) (т. 1. а.с. 159-162).

У відповідності до висновків судово-криміналістичної експертизи на куртці (одяг потерпілого ОСОБА_11) виявлено 12 пошкоджень, на джинсах – 1, розташовані переважно по верхній поверхні. Всі пошкодження є колото-різаними і виникли від дії якогось знаряддя, що володіє властивостями плаского колюче-ріжучого і має гостру ріжучу кромку (лезо) та обух довжиною близько 1,5 мм з добре вираженими ребрами, ширина травмуючого знаряддя на рівні погруженої частини в межах 6-20 мм. Можливість спричинення вищевказаних пошкоджень клинком ножа, вилученого у ОСОБА_9 і наданого на експертизу не виключається (т. 2 а. с. 50-51).

По епізоду замаху на вбивство ОСОБА_6

Потерпіла ОСОБА_6 показала, що 22 жовтня 2007 року вона заступила на роботу в бар "Лідія" по вул. Гагаріна в м. Христинівка, де працювала барменом. Приблизно в 16 год. 15 хв. в бар зайшов невідомий хлопець. Він був у сонцезахисних окулярах. Вона запитала, що йому потрібно, однак він мовчки пройшов до неї за барну стойку і одразу ж вдарив її правою рукою по горлу. Вона не зрозуміла, що трапилось, відштовхнула його від себе, побачила в його правій руці, якою він її вдарив, металевий предмет світлого кольору, схожий на ніж. Вона відчула, що в неї по шиї потекла кров, почала тікати з-за стійки бару в напрямку кухні. Він почав переслідувати її і біля барної стійки замахнувся на неї, цілячи по спині. Удару вона не відчула, забігла в кухню, де знаходилась кухар ОСОБА_17. Разом з нею вони вибігли через інший вихід до магазину. Вона бачила, що чоловік, який, переслідуючи вдарив її, зайшов на кухню, потім він десь зник. В магазині знаходилась власниця магазину, а також продавець. Власниця повідомила, що цей же хлопець заходив у підсобне приміщення магазину, запитував у неї, де вхід до магазину. Після чого викликали швидку допомогу, яка доставила ОСОБА_6 до лікарні. Чоловік, який на неї напав, з бару нічого не забрав. Причину нападу на неї вона пояснити не може, так як цього чоловіка бачила вперше. Таку його поведінку вона ніяк пояснити не може, конфлікту з ним у неї не було. Просить стягнути із підсудного 330.47 грн витрат на лікування та 1000 грн. моральної шкоди.

Свідок ОСОБА_17 показала, що 22 жовтня 2007 року вдень вона знаходилась на своєму робочому місці в барі "Лідія" по вул. Гагаріна в м. Христинівка. Разом з нею в барі працювала ОСОБА_6 – бармен. Приблизно о 15 год. 30 хв.–15 год. 50 хв. вона почула, що хтось зайшов до бару, а потім почула крик ОСОБА_6 Вона вибігла до зали і побачила ОСОБА_6, яка підбігла до дверей кухні, трималась за горло, а позаду неї за метр знаходився чоловік, одягнутий в темний одяг, в темних окулярах, який, побачивши її, повернувся і пішов з бару. Коли вона та ОСОБА_6 забігли до кухні, двері в бар зачинились. Потім ОСОБА_6, яка вся була в крові і побігла в кабінет господарки бару, викликали "швидку допомогу". Пізніше ОСОБА_6 їй розповіла, що той незнайомий чоловік зайшов в бар тоді, коли вона писала папери, якого вона помітила лише тоді, коли той вже заходив за стійку. ОСОБА_6 встигла спитати, що йому треба, але він вдарив її ножем по шиї. Вона не дуже могла балакати, бо з рани сильно йшла кров.

Із показань свідка ОСОБА_18 вбачається що 22 жовтня 2007 року приблизно о 15 год. 30 хв., коли вона знаходилась в магазині "Лідія", директором якого є, до підсобного приміщення зайшов тоді невідомий їй підсудний і спитав, де вхід до магазину і побачила, як цей же чоловік швидко зайшов до бару "Лідія". Десь через півтори хвилини вона почула крик бармена ОСОБА_6, яку завела до підсобного приміщення кухар бару ОСОБА_17 У ОСОБА_6 з горла текла кров і їй викликали ?видку допомогу".

При проведенні впізнання особи свідок ОСОБА_18 впізнала підсудного ОСОБА_9 як особу, що вчинила зазначений злочин (т. 1 а. с. 52), а також підтвердила свої показання на очній ставці з підсудним ОСОБА_9 (т. 1 а. с. 54-55).

За даними протоколу огляду місця події від 22 жовтня 2007 року - в барі "Лідія" по вул. Гагаріна, 42 в м. Христинівка виявлено явні сліди злочину (т. 1 а. с. 179-183).

Згідно акту особистого огляду ОСОБА_9 в останнього вилучено ніж, який приєднано до справи, як речові докази (т. 1. а.с. 19, 77).

У відповідності до висновку судово-медичної експертизи № 308 МД від 13.11.2007 року у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани передньої поверхні шиї напрямком зліва вниз направо з пошкодженням капсули щитовидної залози, трахеї, артерії, які утворилися від дії колюче-ріжучого предмета у вказаний час та за вказаних обставин і які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя (т. 2, а. с. 46).

Свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_20 (поняті) підтвердили, що 22.10.2007 року в їх присутності з кишень підсудного ОСОБА_9 працівники міліції вилучили окуляри від сонця, фотоапарат, гроші 250-270 грн. і ніж в крові, а також довідку про звільнення з місць позбавлення волі на ім.’я ОСОБА_9, про що склади протокол (т. 2 а. с. 130).

Згідно протоколу медичного огляду від 22.10.2007 року у підсудного було встановлено"алкогольну інтоксикацію"(т.1 а. с. 20).

З показань свідка ОСОБА_21 вбачається, що 22 жовтня 2007 року черговому Христинівського РВ УМВС надійшло повідомленням про те, що невідома особа нападає на людей по вул. Маяковського в м. Христинівка. Він у складі оперативної групи, разом з ОСОБА_22 по приїзду на місце злочинів затримали підозрілого підсудного ОСОБА_9, якого виявили на території дослідного господарства на спортивному велосипеді і який знаходився у стані сп’яніння, був дуже агресивний, чинив опір. В машині по дорозі в райвідділ підсудний бився головою об скло. Також вів себе неадекватно в райвідділі міліції, кричав, бився, заявляв, що щось зробить з собою, розбив скло в черговій частині РВ і намагався собі порізати шию. У зв’язку з чим щодо нього були застосовані спецзасоби. Підсудний усвідомлював, що його затримали. В ході подальшого слідства стало відомо, що ОСОБА_9 вчинив розбійні напади та замахи на вбивство потерпілих.

Про аналогічні обставини затримання ОСОБА_9 показав і свідок ОСОБА_22 ( т. 2 а. с. 127-128)

Згідно висновку стаціонарної комплексної психолого-психіатричної експертизи № 43 від 12 лютого 2008 року, в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому дії, ОСОБА_9 виявляв ознаки емоційно нестійкого розладу особистості, в стані тимчасового хворобливого стану розладу психічної діяльності не знаходився і за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_9 виявляє ознаки емоційно нестійкого розладу особистості але за своїм психічним станом усвідомлює значення своїх дій і може керувати ними. Застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. В періоди часу, до яких відносяться інкриміновані йому діяння, ОСОБА_9 не знаходився в вираженому афективному стані, в тому числі в стані фізіологічного афекту (т. 2, а. с. 155-159).

Враховуючи даний висновок експертів та інші досліджені в судовому засіданні обставини у справі щодо особи підсудного судова колегія визнає ОСОБА_9 осудним.

Доводи підсудного про застосування до нього фізичного та психологічного тиску з боку працівників міліції перевірені судом і не знайшли свого підтвердження. Такі заяви підсудного спростовуються показаннями свідків (працівників міліції) ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24М, ОСОБА_25 (т. 2 а. с. 127-128, т. 3 а. с. 233-234) про те, що ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження під час його затримання при вчиненні ним опору і застосуванні щодо нього спецзасобів, а також внаслідок його агресивних дій в черговій частині РВ. Крім того, такі заяви підсудного перевірені прокурором і в ході досудового слідства. За результатами перевірки згідно постанови від 24.12.2007 року прокурором відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно працівників Христинівського РВ УМВС (т. 3, а. с. 46-49).

Колегія суддів критично оцінює показання підсудного ОСОБА_9 про те, що потерпілі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 були "випивші" та напали на нього, образили його, і самі спровокували заподіяння їм тілесних ушкоджень, а також, що він не брав сумку ОСОБА_3, і, що ніж взяв в будинку потерпілих. Такі показання підсудного мають протиріччя і спростовуються зазначеними у вироку доказами, зокрема показаннями потерпілих, які у суду сумнівів не викликають і узгоджуються з іншими доказами.

Так, у висновку судово-медичної експертизи №311 МД відносно ОСОБА_4 є дані протоколу огляду ОСОБА_4 на встановлення факту вживання алкоголю від 22.10.2007 року і висновок про те, що ОСОБА_4 була твереза (т. 2, а. с. 41). Свідки ОСОБА_13 і ОСОБА_14 бачили, як підсудний відповідно виніс з домоволодіння, а потім на вулиці переглядав вміст чорної жіночої сумочки, яку викинув і яку потім було знайдено та приєднано до справи як речові докази. Про це також свідчить факт виявлення на порозі будинку ОСОБА_11 мобільного телефону ОСОБА_3, який зберігався у її викраденій підсудним сумочці.

Також недостовірними є твердження підсудного про те, що він не звалював шафу на малолітнього ОСОБА_11, які спростовуються як показаннями потерпілого ОСОБА_5, який першим знайшов малолітнього сина саме під шафою, так і показаннями самого малолітнього потерпілого ОСОБА_11, які фактично підтвердив у суді і сам підсудний.

Колегія суддів також критично оцінює показання підсудного про те, що він перед тим як піти з будинку ОСОБА_11, нібито відсунув шафу та вийняв малого з під шафи на руки і чув, що він дихає, а також, що він нібито сказав чоловіку, який проходив мимо будинку ОСОБА_11, щоб той викликав швидку медичну допомогу в будинок ОСОБА_11, які колегія суддів вважає вигаданими підсудним на свій захист і які не знайшли свого підтвердження.

Доводи підсудного про недоведеність вчинення ним нападу та замаху на умисне вбивство потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з метою заволодіння їх майном і, що тілесні ушкодження потерпілим були заподіяні під час конфлікту, що раптово виник внаслідок неприязних стосунків, які нібито спровокували самі потерпілі, а також доводи підсудного про відсутність доказів вчинення замаху на умисне вбивство малолітнього ОСОБА_11 з корисливих мотивів, та вчинення замаху на умисне вбивство потерпілої ОСОБА_26 з хуліганських мотивів, безпідставні і спростовуються сукупністю розглянутих в судовому засіданні зазначених вище доказів.

Про те, що ОСОБА_9 умисно напав на потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 а також на малолітнього ОСОБА_11 та вчинив замах на їх вбивство з метою заволодіти чужим майном, тобто діяв з корисливих мотивів, свідчить той факт, що підсудний під час та безпосередньо після вчинення нападу і замаху на вбивство як потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4, так і малолітнього потерпілого ОСОБА_11 заволодів майном ОСОБА_3 – жіночою сумочкою з грішми та особистими речами потерпілої, а також вимагав у малолітнього ОСОБА_11 гроші, шукав цінності в будинку ОСОБА_11 і також заволодів майном ОСОБА_5 – велосипедом, окулярами, фотоапаратом, які в послідуючому були вилучені у підсудного, що останній сам частково підтвердив і що вбачається з показань потерпілих та об’єктивно підтверджується обстановкою на місцях злочинів, яку залишив після себе підсудний, та речовими доказами.

Твердження підсудного про те, що він не хотів позбавляти життя нікого з потерпілих та, що хотів тільки "полякати" їх не відповідають встановленим фактичним обставинам справи і зібраним у ній доказам.

Оцінюючи встановлені фактичні обставини про вчинення підсудним злочинних дій щодо кожного із потерпілих, колегія суддів вважає доведеним, що підсудний вчинив всі дії, які вважав можливими і необхідними, щоб позбавити життя потерпілого по кожному епізоду, тобто вчинив закінчений замах на вбивство.

Судом встановлено, що ОСОБА_9 щодо потерпілих вчинив діяння, безпосередньо спрямовані на заподіяння їм смерті, усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав суспільно-небезпечні наслідки, які можуть наступити від його діянь і бажав настання таких наслідків, про що свідчить факт застосування ножа, як знаряддя злочину, який заздалегідь носив при собі і яким він наносив та реально намагався нанести цілеспрямовані сильні удари в життєво-важливі органи потерпілим, про що показали всі потерпілі, та що об’єктивно підтверджується висновками судово-медичних експертиз про локалізацію таких тілесних ушкоджень.

Про наявність прямого умислу у ОСОБА_9 на позбавлення життя потерпілих також свідчить і той факт, що за встановлених у справі фактичних обставин вчинення злочинів підсудний в порівняно короткий проміжок часу вчинив аналогічні по суті злочинні дії щодо окремих потерпілих по окремих, не пов’язаних епізодах, а саме - нанесення цілеспрямованих ударів ножем у життєво важливі органи потерпілим – голову, груди, шию, про що прямо і конкретно ствердили всі потерпілі та що об’єктивно вбачається з висновків судово-медичних експертиз про локалізацію завданих потерпілим тілесних ушкоджень. Про доведеність цього факту також свідчить велика чисельність ударів ножем у тому числі в область життєво важливих органів шиї, голові та інші частини тіла потерпілих, смерть яких не наступила лише через те, що своїм активним супротивом потерпілі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не дозволили підсудному досягти своєї мети, а також через те, що їм, малолітньому потерпілому ОСОБА_5 та потерпілій ОСОБА_26 своєчасно було надано медичну допомогу.

Так, злочин щодо умисного заподіяння смерті ОСОБА_3 і ОСОБА_4 він до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, внаслідок активного опору потерпілих, що змусило його покинути місце злочину

Злочин щодо умисного заподіяння смерті потерпілої ОСОБА_6 до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, бо потерпіла, отримавши перше поранення, втекла в інше приміщення, де сховалася, після чого її життя було врятоване через своєчасне надання медичної допомоги.

Підсудний достовірно знав про малолітній вік потерпілого ОСОБА_11, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 (т. 1 а. с. ) і якому на момент вчинення щодо нього злочинів виповнилося лише 7 років, тобто він вчинив замах на умисне вбивство малолітнього.

Колегія суддів знайшла, що при цьому підсудний діяв з особливою жорстокістю, оскільки він наносив численні удари ножем малолітньому потерпілому ОСОБА_11 в різні частини тіла за його життя, вимагаючи від потерпілого показати місцезнаходження грошей, і, завдаючи множинних поранень у тому числі в область голови, тулубу спереду та ззаду, та поваливши на потерпілого шафу, він усвідомлював, що такими діями він спричиняє малолітньому потерпілому особливі фізичні страждання.

Оцінюючи таким чином докази та встановлені фактичні обставини у справі, колегія суддів дійшла висновку, що підсудний усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки – смерть кожного з потерпілих і бажав настання смерті, а отже - діяв з прямим умислом з метою вчинення вбивства.

Таким чином судова колегія дійшла висновку в цілому, що зазначені вище доводи підсудного ним вигадані, є його захисною версією, спрямованою на ухилення від відповідальності.

На підставі наведеного судова колегія вважає, що винність ОСОБА_9 у вчиненні злочинів повністю доведена В. О. і кваліфікує його дії:

- за ч. 3 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у житло;

- за ч. 4 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний з проникненням у житло та поєднаний з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;

- за ч. 2 ст. 15 та п. п. 1, 2, 4, 6, 7, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, як закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті (умисне вбивство) двох або більше осіб, малолітньої дитини, вчинене з особливою жорстокістю, з корисливих мотивів, з хуліганських мотивів, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.

При призначенні ОСОБА_9 покарання суд відповідно до ст. 65 КК України враховує тяжкість вчинених злочинів, особу підсудного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України вчинені ОСОБА_9 злочини класифікуються, як особливо тяжкі, і являють велику суспільну небезпечність.

ОСОБА_9, як особа характеризується в цілому негативно, раніше притягався до кримінальної відповідальності, не займався суспільно-корисною працею.

Обставин, які б пом’якшували покарання підсудного, у тому числі зазначених у ст. 66 КК України, судова колегія не знаходить.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_9 у відповідності до ст. 67 КК України суд визнає - вчинення злочину у стані сп’яніння та рецидив злочину.

З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбачених цим законом санкцій, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_9 для його виправлення і попередження нових злочинів необхідно призначити покарання відповідно і в межах санкцій, передбачених кримінальним законом, за яким він засуджується, у виді позбавлення волі реально, а також додаткове покарання у виді конфіскації всього майна, що є його власністю.

При цьому, враховуючи, що ОСОБА_9 раніше вчиняв умисні злочини і після звільнення з місць позбавлення волі не зробив позитивних висновків, а знову вчинив біль тяжкі за своїм характером і ступенем суспільної небезпечності умисні особливо тяжкі злочини, розбійні напади з протиправним проникненням в житла та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, та закінчені замахи на умисне вбивство двох і більше осіб, малолітнього потерпілого, з особливою жорстокістю та з корисливих і хуліганських мотивів, за обставин, що обтяжують його покарання, та враховуючи характер і спосіб вчинених ним злочинних дій, які характеризуються нехтуванням цінності людського життя і особливою настирливістю до досягнення злочинної мети, внаслідок яких настали тяжкі наслідки, зокрема для малолітнього потерпілого ОСОБА_11, який став довічно інвалідом і не може самостійно рухатися та вчиняти самостійні дії, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_9 має стійкі злочинні наміри і являє собою виключну небезпечність для суспільства, а тому – неможливим призначити йому за ч. 2 ст. 115 КК України покарання у виді позбавлення волі на певний строк і необхідним призначити йому за цим законом - довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю. За іншими статтями кримінального закону йому необхідно призначити покарання в межах передбачених санкцій, а за сукупністю злочинів - застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

У справі заявлені цивільні позови потерпілими:

- ОСОБА_3, яка просить стягнути з підсудного її витрати на лікування, надавши чеки на придбання ліків на суму 331.75 грн.,просить стягнути 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди (т. 2 а. с. 143-149);

- ОСОБА_4, яка просить стягнути з підсудного 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди (т. 2а. с. 72);

- ОСОБА_7, яка просить стягнути з підсудного її витрати на лікування, надавши чеки на придбання ліків на суму 23687.19 грн., а також просить стягнути 100000 грн. на відшкодування моральної шкоди в інтересах малолітнього потерпілого ОСОБА_11 (т. 3 а. с. 8-18);

- ОСОБА_5, який просить стягнути з підсудного 200 грн. матеріальних витрат на ремонт шафи, яку пошкодив підсудний при вчиненні злочину (т. 2 а. с. 140);

- ОСОБА_27, яка просить стягнути з підсудного її витрати на лікування, надавши чеки на придбання ліків на суму 330.47 грн., а також - стягнути на відшкодування завданої їй моральної шкоди 100 грн. (т. 2 а. с. 58-63).

Незважаючи на те, що підсудний визнав позовні вимоги лише ОСОБА_7 в інтересах малолітнього потерпілого ОСОБА_11, колегія суддів знаходить доведеним винуватість підсудного у заподіянні кожному з потепілих матеріальної і моральної шкоди і вважає, що їх позовні вимоги підлягають задоволенню повністю як в частині витрат на лікування так і в частині стягнення відшкодування моральної шкоди у визначених потерпілими розмірах, оскільки у суду немає будь-якого сумніву у тому, що злочинними діями підсудного завдано як матеріальну шкоду, пов’язану з лікуванням тілесних ушкоджень, які завдав підсудний, так і моральну шкоду через нанесенням кожному з них душевних страждань із-за втрати здоров’я, порушення нормального ходу їх життя, а щодо ОСОБА_11 із-за тяжкої втрати здоров’я дитиною, внаслок чого ОСОБА_11 став на все життя інвалідом.

Також підлягають задоволенню заяви прокурора про стягнення із ОСОБА_9 витрат, понесених на лікування потерпілих: ОСОБА_4 – 539 грн. 65 коп.; ОСОБА_3 – 1486 грн. 38 коп.; ОСОБА_6 – 664 грн. 38 коп.; ОСОБА_11 – 2062 грн. 38 коп. на користь Христинівської райлікарні та потерпілого ОСОБА_11 – 8960 грн. на користь інституту нейрохірургії ім. академіка Ромоданова в м. Київ (т. 3 а. с. 120-124).

Крім того із підсудного підлягають стягненню і судові витрати за проведення експертиз на загальну суму 762,39 грн.(- 70 грн. 20 коп. за проведення судово-медичної експертизи № 1103 (т. 1, а. с. 96), -70 грн. 62 коп. за проведення дактилоскопічної експертизи № 30 (т. 1. а. с. 102), - 83 грн. 49 коп. за проведення судово-медичної експертизи № 313 МД (т. 1. а. с. 158), - 70 грн. 62 коп. за проведення дактилоскопічної експертизи № 31 (т. 1, а. с. 167), - 83 грн. 49 коп. за проведення судово-медичної експертизи № 311 МД (т. 2, а. с. 40), - 83 грн. 49 коп. за проведення судово-медичної експертизи № 308 МД (т. 2, а. с. 45), - 150 грн. 24 коп. за проведення дактилоскопічної експертизи № 11 (т. 2, а. с. 182), - 150 грн. 24 коп. за проведення дактилоскопічної експертизи № 10 (т. 2, а. с. 180)).

Питання про речові докази (т. 1 а. с. 76, 79, 155, т. 2, а. с. 66, 80-81, 139) у справі підлягають вирішенню у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, колегія суддів, -

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15 та п. п. 1, 2, 4, 6, 7, 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

Призначити ОСОБА_9 покарання:

- за ч. 3 ст. 187 КК України – 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- за ч. 4 ст. 187 КК України – 10 (десять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- за ч. 2 ст. 15 та п. п. 1, 2, 4, 6, 7, 13 ч. 2 ст. 115 КК України – довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Згідно ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавленням волі за сукупністю злочинів довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Строк відбування покарання засудженим рахувати з 22 жовтня 2007 року.

Цивільні позови, заявлені потерпілими, задовольнити і стягнути з ОСОБА_9: на користь ОСОБА_3 - 331.75 грн. на відшкодування матеріальної і - 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди; - на користь ОСОБА_4 - 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди; - на користь ОСОБА_7 в інтересах малолітнього потерпілого ОСОБА_11 - 23687.19 грн. на відшкодування матеріальної та - 100000 грн. на відшкодування моральної шкоди.; - на користь ОСОБА_5 - 200 грн. на відшкодування матеріальної; - на користь ОСОБА_27 - 330.47 грн. на відшкодування матеріальної та - 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Задовольнити заяви прокурора і стягнути з засудженого ОСОБА_9: на користь Христинівської ЦРЛ затрати, понесені на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_4 – 539 грн. 65 коп., потерпілої ОСОБА_3 – 1486 грн. 38 коп., потерпілої ОСОБА_6 – 664 грн. 38 коп. та потерпілого ОСОБА_11 – 2062 грн. 38 коп.; - на користь інституту нейрохірургії ім. академіка Ромоданова в м. Київ затрати, понесені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_11 – 8960 грн.

Стягнути з ОСОБА_9 в доход держави судові витрати за проведення судових експертиз на загальну суму 762,39 грн.

Речові докази:

- жіночу сумку, косметичку в футлярі синього кольору, лак для нігтів, 2 манікюрних ножичок, губну помаду в футлярі синього кольору, олівець для очей у футлярі бузкового кольору, туш для вік у футлярі чорного кольору, 3 підводки для очей у футлярах коричневого, сірого, червоно-зеленого кольору, лак для нігтів у футлярі рожевого кольору, приколку для волосся світло-синього кольору, полімерну розчіску з руків’ям чорного кольору, вологі серветки "Freshmaker", книжку замовлень "Avon" з квитанціями, молитвослов, упаковку таблеток "Лоперамід" скляну упаковку з таблетками "Екстракт валеріани", мобільний телефон "Самсунг-Е770", гроші в сумі 272 грн. 55 коп., паспорт ОСОБА_3 - повернути за належністю потерпілій ОСОБА_3;