колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Ноздрякова В.М.,

суддів Балацької Г.О., Кияшка О.А.,

з участю прокурора Гуменюк Л.М.,

захисника ОСОБА_1,

засудженої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 22 січня 2010 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Києва, українку, громадянку України, з середньою освітою, неодружену, не працюючу, зареєстровану та проживаючу в АДРЕСА_1, раніше судиму вироком Московського районного суду м. Києва від 27.06.2001 року за ч. 2 ст. 140, ч.3 ст. 140 КК України, вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 01.06.2004 року за ч.3 ст. 185, ст. 71 КК України, вироком Подільського районного суду м. Києва від 24.06.2009 року за ч.2 ст. 190 КК України до 2 років обмеження волі, звільненої від відбування покарання з випробування з іспитовим строком 2 роки,

визнано винною у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, та засуджено до покарання у виді штрафу у розмірі сімдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1275 грн.,

Вказаним вироком суду ОСОБА_2 визнано винною у тому, що вона 08 жовтня 2009 року приблизно о 17 год. 20 хв., знаходячись у кафе по вул. Ізюмській, 1 в м. Києві, вчинила повторне таємне викрадення чужого майна – мобільного телефону Самсунг Х-640" вартістю 290 грн., який належав ОСОБА_3

Прокурор, який брав участь у розгляді справи, подав апеляцію, в якій, не оспорюючи обґрунтованість засудження ОСОБА_2 та правильність кваліфікації її дій, просить скасувати вказаний вирок суду в частині призначеного покарання через незастосування судом першої інстанції ст. 71 КК України, яка підлягала застосуванню, та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання у виді штрафу у розмірі 75 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ст. 71 КК України приєднати їй покарання за вироком Подільського районного суду м. Києва від 24.06.2009 року та на підставі ч.3 ст. 72 КК України ухвалити рішення про їх самостійне виконання.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення засудженої, яка не заперечувала проти задоволення апеляції, провівши судові дебати та надавши засудженій останнє слово; вивчивши матеріали справи, обговоривши та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину, а також призначений судом вид та розмір покарання учасниками процесу не оспорюються.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, вироком Подільського районного суду м. Києва від 24.06.2009 року ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, засуджено до 2 років обмеження волі та звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_2 визнано винною оскаржуваним вироком суду, вчинено нею 8 жовтня 2009 року, тобто в період іспитового строку.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, визнавши ОСОБА_2 винною у вчиненні злочину у період іспитового строку за попереднім вироком та призначивши їй покарання за новим вироком, неправильно застосував кримінальний закон, а саме – не застосував вимоги ст. 71 КК України та не визначив остаточне покарання за сукупністю вироків.

З урахуванням того, що застосування ст. 71 КК України посилює покарання, колегія суддів вважає за необхідне скасувати вирок суду першої інстанції та постановити свій вирок, яким призначити ОСОБА_2 за сукупністю вироків шляхом остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком з ухваленням рішення про їх самостійне виконання, оскільки вони відповідно до ст. 72 КК України складанню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 378, 379 КПК України, колегія суддів,

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

вирок Голосіївського районного суду м. Києва районного суду м. Києва від 22 січня 2010 року щодо ОСОБА_2 скасувати в частині призначеного їй покарання та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 за ч.2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України покарання у виді штрафу у розмірі сімдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1275 грн.

На підставі ст. 71 КК України повністю приєднати ОСОБА_2 до покарання, призначеного за цим вироком, невідбуту частину покарання за вироком Подільського районного суду м. Києва від 24 червня 2009 року, остаточно визначивши їй для відбування покарання у виді 2 років обмеження волі та у виді штрафу у розмірі сімдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1275 грн.

Покарання виконувати самостійно.

До набрання вироком законної сили обраний щодо ОСОБА_2 запобіжний захід змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши її з під варти в залі суду.

В решті вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 22 січня 2010 року залишити без зміни.

вирок апеляційного суду може бути оскаржений в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом одного місяця з моменту його проголошення.