Справа № 11- 664/2010 Головуючий по 1 інстанції

категорія ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 308, Попельнюх Р.О.

ч. 2 ст. 320, ч. 1 ст. 321 КК України

Доповідач в апеляційній інстанції Гончарук І.М.

колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

Головуючого - судді ГОНЧАРУКА І.М.,

суддів ПОЄДИНКА І.А., НЕДІЛЬКА М.І.,

за участю прокурора ЛЄНКОВОЇ Н.Д.,

адвоката засудженого ОСОБА_3, ОСОБА_4,

адвоката засудженої ОСОБА_5, ОСОБА_6,

засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальну справу за апеляціями, адвоката ОСОБА_4, прокурора, який брав участь у суді першої інстанції Карюк Н.О., засудженого ОСОБА_3, на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.07.2010 року, яким,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, одруженого, в силу ст. 89 КК України не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією всього особистого майна, міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишено попередню - тримання під вартою,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки с. Журавка, Шполянського району, Черкаської області, українки, громадянки України, не одруженої, працюючої менеджером ПП "Контракт - плюс", раніше не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_3,

за ч. 2 ст. 307 КК України до п’яти років позбавлення волі без конфіскації майна, за ч. 1 ст. 308 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі, за ч. 2 ст. 320 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов’язані з виробництвом, виготовленням, зберіганням, обліком, відпуском, розподілом, торгівлею, перевезенням, пересиланням та використанням наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів чи займатися такою діяльністю строком на три роки, за ч. 1 ст. 321 КК України до одного року позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді п’яти років позбавлення волі без конфіскації майна та з позбавленням права обіймати посади пов’язані з виробництвом, виготовленням, зберіганням, обліком, відпуском, розподілом, торгівлею, перевезенням, пересиланням та використанням наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів чи займатися такою діяльністю строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено засуджену ОСОБА_5 від відбуття покарання з випробуванням, з іспитовим строком три роки. Зобов’язано засуджену ОСОБА_5 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу змінено з тримання під вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнено її з під варти негайно.

Стягнуто із засуджених судові витрати, вирішено долю речових доказів, відповідно до вимог ст. 81 КПК України, -

Згідно вироку, ОСОБА_3, визнано винним та засуджено за те, що він починаючи з липня 2009 року, діючи разом та за попередньою домовленістю з ОСОБА_5, яка перебувала на посаді медичної сестри процедурного кабінету диспансерного відділення Комунального закладу "Черкаський обласний наркологічний диспансер" Черкаської обласної ради, займались незаконним збутом наркотичного засобу - метадон. Так, ОСОБА_5, яка достовірно знала, що у вільному продажі пігулки метадону, які призначені для використання при замісній підтримуючій терапії препаратом "метадон" для хворих з синдромом залежності від опіоїдів, не продаються, незаконно збувала їх ОСОБА_3 за ціною 50 гривень за одну пігулку "метадону" з маркуванням "25" знаючи, що останній купує вказаний наркотичний засіб для подальшого збуту, а ОСОБА_3, у свою чергу, незаконно збував придбані пігулки покупцям по ціні 85 гривень за пігулку, з яких 35 гривень залишав собі, як плату за послуги в придбанні наркотичної речовини. Таким чином, вони збували наркотичну речовину "метадон" невстановленим в ході досудового слідства особам до 17.09.2009 року.

Так, ОСОБА_3, 12.09.2009 року, близько 07 години 30 хвилин під час телефонної розмови з ОСОБА_8 домовився з ним про реалізацію останньому чотирьох пігулок "метадону" за ціною 340 гривень, після чого, близько 08 години зустрівся з ОСОБА_8 у заздалегідь обумовленому місті - біля приміщення КЗ "Черкаський обласний наркологічний диспансер", розташованого в м. Черкаси по проспекту Хіміків 62, де отримав від останнього 340 гривень на придбання пігулок "метадон" та після цього зайшов у процедурний кабінет диспансерного відділення, який знаходився у приміщенні КЗ "ЧОНД", де у той час знаходилась ОСОБА_5, яка збула йому чотири пігулки медичного препарату "метадон" з маркуванням "25" за ціною 200 гривень, а 140 гривень залишив собі, як плату за надання послуг по придбанню наркотичного засобу, після чого разом з ОСОБА_8 сів у автомобіль "Тойота", д.н.з. НОМЕР_1, яким керував за дорученням та перевіз пігулки "метадону" до перехрестя вулиць Пилипенка та Пастерівської в м. Черкаси, де збув їх ОСОБА_8, який в той же день придбані ним пігулки білого кольору з маркуванням "25", добровільно видав працівникам міліції, та які, згідно з висновком експерта №2/1394 від 27.10.2009 року, містять в своєму складі наркотичний засіб - метадон.

Він же, повторно, 17.09.2009 року, близько 07 години 45 хвилин під час телефонної розмови з ОСОБА_8 домовився про реалізацію останньому чотирьох пігулок "метадону" за ціною 340 гривень, після чого, під’їхав до приміщення КЗ "Черкаський обласний наркологічний диспансер", розташованого в м. Черкаси по проспекту Хіміків 62, та зайшовши до процедурного кабінету диспансерного відділення, де знаходилась ОСОБА_5, придбав у останньої чотири пігулки медичного препарату "метадон" з маркуванням "25" за ціною 200 гривень, при умові оплати у майбутньому, після чого, близько 08 години вийшов на подвір’я приміщення КЗ "Черкаський обласний наркологічний диспансер" та зустрівшись з ОСОБА_8, пішов разом з ним до магазину - кіоску, розташованому на перехресті вулиці Енгельса та проспекту Хіміків в м. Черкаси, де той обміняв 320 гривень дрібними купюрами на купюри більшим номіналом, після чого вони разом пішли на автозаправку, розташовану біля будинку №245/1 по вул. Енгельса в м. Черкаси, де він - ОСОБА_3, збув за 320 гривень вищевказані пігулки ОСОБА_8, який в той же день добровільно видав їх працівникам міліції і які, згідно з висновком експерта №2/1399 від 27.10.2009 року, містять в своєму складі наркотичний засіб - метадон.

ОСОБА_5, визнано винною та засуджено за те, що вона перебуваючи на посаді медичної сестри Комунального закладу "Черкаський обласний наркологічний диспансер" Черкаської обласної ради, будучи матеріально - відповідальною особою, порушила встановлені правила зберігання, відпуску та використання наркотичних засобів, психотропних речовин, викрала з приміщення КЗ "ЧОНД", розташованого в м. Черкаси по проспекту Хіміків 62, та привласнила медичні препарати: метадон, бупренорфін та фенобарбітал, які використовувались при впровадженні замісної підтримуючої терапії, для хворих з синдромом залежності від опіоїдів, придбаних за рахунок коштів МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні", чим порушила встановлений з метою захисту здоров’я населення порядок обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, після чого, частину викрадених препаратів з метою їх подальшого збуту, незаконно перенесла до місця свого проживання - до квартири АДРЕСА_3 де зберігала до 17.09.2009 року - до того часу, коли близько 11 години 20 хвилин працівниками міліції в ході проведення санкціонованого обшуку в коридорі на тумбі було виявлено та вилучено скляний флакон в середині якого знаходились п’ять пігулок зеленого кольору, з відтиском "10" та шість пігулок рожевого кольору, з відтиском "5", які згідно з висновком експерта №2/1556 від 27.11.2009 року, містять в своєму складі наркотичний засіб - метадон, вага якого (з урахуванням попереднього дослідження № 2/1487 від 20.09.2009 року), становить 0,05523 грам та 0,0329 грам відповідно, а частину медичних препаратів зберігала при собі у жіночій сумці до 08 години 30 хвилин 17.09.2009 року - до того часу, коли була затримана працівниками міліції, які під час проведення особистого огляду у службовому кабінеті КП "ЧОНД", розташованому в м. Черкаси по проспекту Хіміків, 62, виявили та вилучили в її жіночій сумці блакитного кольору: чотири пігулки білого кольору з відтиском "2", які згідно з висновком експерта №2/1557 від 02.12.2009 року, містять в своєму складі наркотичний засіб – бупренорфін, паперовий згорток з частиною таблетки зеленого кольору, згорток з фольгованого паперу з пігулкою блідо-рожевого кольору з відтиском "5", частину пігулки блідо-рожевого кольору з відтиском "5", які згідно з висновком експерта №2/1557 від 2.12.2009 року, містять в своєму складі наркотичний засіб - метадон, вага якого (з урахуванням попереднього дослідження №2/1487 від 20.09.2009 року), становить 0,00869 та 0,02024 грама, пігулку білого кольору, яка згідно з висновком експерта №2/1557 від 02.12.2009 року, містить в своєму складі психотропну речовину - фенобарбітал.

Вона ж, у невстановлені в ході досудового слідства час та місці, а також у невстановленої досудовим слідством особи, з метою подальшого збуту, незаконно придбала дві пігулки рожевого кольору з відтиском "АРО 50", які зберігала при собі до 09 години 45 хвилин 17.09.2009 року - до того часу, коли працівники міліції під час проведення її особистого огляду у приміщенні КП "ЧОНД", розташованому в м. Черкаси по проспекту Хіміків 62, в її жіночій сумці блакитного кольору виявили та вилучили зазначені пігулки, які згідно з висновком експерта №2/1554 від 2.12.2009 року, містять в своєму складі - димедрол, який віднесений до сильнодіючих лікарських засобів.

В своїй апеляцій адвокат ОСОБА_4, зазначає, що вирок суду першої інстанції відносно ОСОБА_3 підлягає зміні внаслідок невідповідності призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі засудженого, із застосуванням ст. 75 КК України із встановленням іспитового терміну, виходячи з наступного. Суд, призначаючи покарання ОСОБА_3 у вигляді реального позбавлення волі, а ОСОБА_5 - з застосуванням іспитового строку, належним чином не мотивував, чому при наявності у обох підсудних однакових пом’якшуючих обставин (згідно вироку - каяття у вчиненому), при відсутності у них обох обтяжуючих обставин, при інкримінуванні ОСОБА_3 вчинення одного злочину, а ОСОБА_5 - чотирьох, прийнято рішення про призначення суттєво суворішого покарання саме ОСОБА_3. Зазначає, що судом допущено неприпустиму мотивацію призначення реального покарання ОСОБА_3, а саме зазначено про нещирість його показань, намагання останнього ввести своїми показами суд в оману і тим самим уникнути кримінальної відповідальності, оскільки покази підсудного це є його право та позиція захисту, крім цього підсудний ОСОБА_3 по закінченні судового слідства визнав свою вину, щиро розкаявся.

В свої апеляції прокурор посилаючись на те що судом вірно встановлено фактичні обставини справи та кваліфікацію дії підсудних, але при винесенні вироку в частині призначення покарання ОСОБА_3, не в достатній мірі враховано характеризуючі дані на особу підсудного (т.1 а.с. 110-120), та не перевірено чи дійсно підсудний ОСОБА_3 розкаявся у вчиненому злочині, оскільки заяву про визнання своєї вини та щире каяття ним було надано безпосередньо перед судовими дебатами, що ставить під сумнів щирість його показів. При призначенні покарання підсудній ОСОБА_5, суд не в повній мірі врахував тяжкість вчинених нею злочинів (т.2, а.с. 97-100) та особу підсудної (т.1, а.с. 141-159). Також при призначенні покарання обом підсудним судом не в достатній мірі враховано те, що підсудні вчинили, відповідно до вимог ст. 12 КК України, тяжкі злочини, які пов’язані зі збутом наркотичних засобів і речовин, є злочинами підвищеної небезпеки, а тому вважає, що вирок суду відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_5 необхідно скасувати з причин невідповідності призначеного судом першої інстанції покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів та особам засуджених та просив призначити ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст. 307 КК України у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

В своїй апеляції та доповненнях до неї ОСОБА_3, посилаючись на не врахування судом ряду пом’якшуючих його покарання обставин те що в нього на утриманні знаходиться сім’я, він має малолітню дитину, те що він до затримання займався суспільно корисною працею, позитивно характеризується по місцю роботи, ставить питання про пом’якшення призначеного судом покарання та застосування відносно нього ст. 75 КК України із встановленням іспитового строку.

У зв’язку з тим що при розгляді вище згаданих апеляцій, колегія суддів судової палати в кримінальних справах дійшла до висновку про необхідність ухвалення відносно ОСОБА_5 нового вироку, зазначена ухвала стосується результатів розгляду апеляцій адвоката засудженого ОСОБА_3 – ОСОБА_4, прокурора та засудженого ОСОБА_3.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення засуджених ОСОБА_3, який підтримав апеляцію свого адвоката та просить пом’якшити призначене йому покарання, ОСОБА_5, яка в частині апеляції ОСОБА_3, покладається на думку суду, а в частині апеляції прокурора на вирок відносно себе вважає його законним, та таким що не підлягає скасуванню, адвокатів ОСОБА_4, який підтримав свою апеляцію та просить її задоволити, ОСОБА_6, який вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає, оскільки вирок суду стосовно її підзахисної є законним і обґрунтованим, а стосовно апеляції адвоката ОСОБА_4, що вона подана з порушенням адвокатської етики і не стосується інтересів його підзахисної. Прокурора, яка частково підтримала апеляцію та просить її задоволити в частині скасування вироку відносно ОСОБА_5 з наведених у ній підстав, а в частині ОСОБА_3, вирок суду першої інстанції залишити без змін, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів знаходить підстави для часткового задоволення апеляцій та доповнень засудженого ОСОБА_3, його адвоката ОСОБА_4, а також не знаходить підстави для задоволення апеляції прокурора в частині скасування вироку відносно ОСОБА_3, з причин невідповідності призначеного судом першої інстанції покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м’якості та винесення нового вироку відносно цього засудженого.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину при обставинах, наведених у вироку, є правильним.

Його дії за ч.2 ст. 307 КК України кваліфіковані правильно.

Ці висновки ніким не оспорюються.

Проте, при призначенні ОСОБА_3 покарання за цим законом місцевий суд не в повній мірі виконав вимоги ст.ст. 65, 66, 69 КК України, та вимоги Постанови Пленуму Верховного Суду №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) , що призвело в кінцевому результаті до покарання, яке є несправедливим внаслідок його суворості.

Так, призначаючи ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст. 307 КК України колегія суддів судової палати враховує, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який класифікуються як тяжкий, кількість епізодів злочинної діяльності, те що він раніше не судимий в силу ст. 89 КПК України, особу винного, те що він позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, визнання ним своєї вини, його сімейний стан, наявність утриманців та малолітньої доньки, задовільний стан його здоров’я, та здоров’я його дружини, що підтверджується відповідними медичними документами, а також вважає за необхідне врахувати йому в якості пом’якшуючих обставин: каяття у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3, колегія суддів не вбачає.

За наявності вищезгаданих обставин, що пом’якшують покарання та знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням наведених вище обставин - колегія суддів судової палати вважає за необхідне призначити йому за цим законом покарання, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення, перевиховання та попередження нових злочинів, без застосування ст. 75 КК України, як про це просять у своїх апеляціях адвокат та засуджений.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає необхідним змінити вирок суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_10 покарання пом’якшивши його.

В іншій частині даний вирок відносно ОСОБА_10 є законним і обґрунтованим, і зміні не підлягає.

Керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

Апеляцію прокурора, який брав участь у суді першої інстанції, в частині скасування вироку відносно ОСОБА_10 внаслідок м’якості – залишити без задоволення.

Апеляцію та доповнення до неї засудженого ОСОБА_3, апеляцію його адвоката ОСОБА_4 – задоволити частково.

Вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.07.2010 року, стосовно засудженого ОСОБА_3 – змінити.

Пом’якшити призначене ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст. 307 КК України з 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

В решті вирок суду першої інстанції відносно ОСОБА_3 залишити без змін.

Копія вірна підпис І.М.Гончарук