Справа № 11-729/ 2010

Головуючий по 1 інстанції – Прилуцький В.О.

Категорія ст. 190 ч.2 КК України

Доповідач в апеляційній інстанції – Поєдинок І.А.

колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

Головуючого – Поєдинка І.А.

Суддів – Гончарука І.М., Пальонного В.С.

за участю прокурора – Лєнкової Н.Д.

захисника – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси кримінальну справу за апеляцією прокурора та засудженої ОСОБА_10 на вирок Кам,янського районного суду Черкаської області від 23.09.2010 року, яким

ОСОБА_11

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та жительку АДРЕСА_1, громадянку України, з неповною середньою освітою, одруженої, маючої на утримані двох неповнолітніх дітей, раніше судиму 26.05.2009 року Кам,янським районним судом Черкаської області за ч.1 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік, засудженої судом:

-за ст. 190 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі;

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано покарання за вироком Кам,янського райсуду Черкаської області від 26.05.2009 року та остаточно визначено покарання – 1 рік 6 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою та взято під варту в залі суду.

Строк відбуття покарання рахувати з 23.09.2010 року.

Стягнуто з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_8 5461 грн., на користь ОСОБА_9 3850 грн.

Вирішена доля речових доказів по справі, відповідно до положень ст. 81 КПК України.

ОСОБА_12 на протязі березня 2010 року, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою заволоділа грошовими коштами ОСОБА_8 в сумі 3761 грн. за надання останній послуг по підготовці до продажу будинку АДРЕСА_2 спадкоємцем 1\2 частки якого є потерпіла, а саме на виготовлення технічної документації на будинок, проведення приватизації земельної ділянки, забезпечення електро та газопостачання до будинку.

ОСОБА_12 в період часу з 25.04.2010 по 29.04.2010 року, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману заволоділа грошовими коштами ОСОБА_9 в сумі 2650 грн., за надання можливості останньому проживати в АДРЕСА_3 з правом подальшого його викупу, при цьому немаючи права користуватися, розпоряджатися вказаним будинком та вчиняти відносно нього будь-які дії, в тому числі здавати в оренду та продавати.

В апеляції прокурор просить вирок в частині призначеного покарання скасувати, мотивуючи тим, що остаточне покарання призначено з порушенням вимог ст. 71 КК України, оскільки за попереднім вироком ОСОБА_12 призначено покання у вигляді 3 років позбавлення волі з випробуванням і остаточне покарання за сукупністю вироків повинно бути більшим ніж за попереднім вироком. Тому просить постановити новий вирок, яким призначити засудженій покарання за ст. 190 ч.2 КК України 1 рік позбавлення волі, а за сукупнісю вироків у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

В апеляції, яку засуджена змінила в порядку ст. 355 КПК України, остання просить змінити вирок суду, пом,якшивши покарання.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора який підтримав свою апеляцію та заперечував проти апеляції засудженої, пояснення засудженої ОСОБА_12 її захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляцію засудженої та заперечували проти задоволення апеляції прокурора, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню частково, апеляцію засудженої слід залишити без задоволення.

Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_12 у вчинені вказаних злочинів, при обставинах, викладених у вироку, підтверджений наявними по справі доказами, яким суд першої інстанції дав відповідну юридичну оцінку і які не оспорюються в апеляції. Дії ОСОБА_12 за ч.2 ст. 190 КК України кваліфіковані вірно.

Згідно ч.4 ст. 71 КК України та роз,яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) , остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також невідбутої частини покарання за попереднім вироком. При цьому не відбутою частиною покарання за попереднім вироком вважається покарання, від відбування якого особу звільнено з випрбуванням.

Вказані вимоги КПК України (1001-05) та Пленуму Верховного Суду України, судом 1 інстанції при постановлені вироку в частині призначеного покарання за сукупністю вироків не виконані.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_12 інкримінований злочин вчинила у період іспитового строку за вироком Кам,янського районного суду Черкаської області від 26.05.2009 року, за яким її було засуджено за ч.1 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі і це покарання вона не відбула.

За таких обставин, відповідно до ч.4 ст. 71 КК України, суд 1 інстанції повинен був призначити ОСОБА_12 остаточне покарання за сукупністю вироків більше ніж покарання за попереднім вироком, тобто понад 3 роки. При цьому суд 1 інстанції в порушення вказаного закону, призначив покарання за сукупністю вироків лише у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

При таких обставинах вирок суду 1 інстанції в частині призначеного покарання підлягає скасуванню, з ухваленням нового вироку.

При призначені ОСОБА_12 остаточного покарання за сукупністю вироків, колегія суддів враховує, визнання вини, знаходження на утриманні 2 неповнолітніх дітей, кількість епізодів злочинної діяльності та приходить до висновку, що мета покарання, передбачена ч.ч.2,3 ст. 50 КК України може бути досягнута при призначені ОСОБА_12 остаточного покарання за сукпністю вироків ближче до мінімального, яке може бути призначене з урахуванням вимог ч.4 ст. 71 КК України, а саме у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі, що є достатнім покаранням необхідним для її виправлення, тому апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення.

Колегія суддів вважає, що покарання за сукупністю вироків у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі, з урахуванням вимог ч.4 ст. 71 КК України практично є мінімальним, тому подальшому пом,якшенню не підлягає.

При призначенні ОСОБА_12 покарання за ч.2 ст. 190 КК України, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, достатньо врахував ступінь тяжкості скоєнного нею злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, дані про особу засудженої, яка має 1 непогашену судимість, за місцем проживання характеризується негативно, заподіяну шкоду не відшкодувала, тому обгрунтовано прийшов до висновку про необхідність призначення покарання саме у вигляді позбавлення волі, при цьому призначив покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, що є мінімальним для даного виду покарання передбаченого санкцією ч.2 ст. 190 КК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що покарання, яке призначене ОСОБА_12 за ч.2 ст. 190 КК України, є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів, а тому посилання засудженої щодо суворості призначеного їй покарання та необхідності пом,якшення покарання, є безпідставними, тому її апеляція задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 378, 379 КПК України, колепя суддів,-

Апеляцію прокурора – задовольнити частково, змінену апеляцію засудженої ОСОБА_10 залишити без задоволення.

вирок Кам,янського районного суду Черкаської області від 23 вересня 2010 року стосовно ОСОБА_10 в частині призначеного покарання – скасувати.

Призначити ОСОБА_12 покарання за ст. 190 ч.2 КК України - 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, до призначеного покарання приєднати частину невідбутого покарання у вигляді 2 років 1 місяця позбавлення волі за вироком Кам,янського районного суду Черкаської області від 26.05.2009 року та остаточно ОСОБА_11 призначити покарання – 3 роки 1 місяць позбавлення волі з відбуванням в кримінально-виконавчій установі.

Запобіжний захід ОСОБА_11 залишити попередній тримання під вартою.

В решті вирок Кам,янського районного суду Черкаської області від 23 вересня 2010 року стосовно ОСОБА_10 – залишити без змін.

вирок може бути оскаржений в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ через апеляційний суд Черкаської області учасниками процесу на протязі одного місяця з дня його проголошення, а засудженою в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.