11а-2226 Про грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства - 08.11.2010 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляції прокурора, який брав учать у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_5, на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 12 липня 2010 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, працюючого водієм ЗАТ "ПланетаБуд", неодруженого, проживаючого в АДРЕСА_2 раніше не судимого,

засуджено за ст. 296 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з незакінченою вищою освітою, не працюючого, неодруженого, проживаючого в м. Києві. АДРЕСА_1, раніше не судимого,

засуджено за ст. 296 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки,

Вказаним вироком суду ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнано винними у вчинені хуліганства, тобто у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб.

ОСОБА_5 1 червня 2008 року приблизно о 1 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та знаходячись по вул. Старобориспільській у м. Києві між станціями "Бориспільська" та "Червоний хутір", умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, разом з невстановленими слідством особами, під час несанкціонованих вуличних автомобільних перегонів, заблокували рух автомобіля "Мітсубісі Паджеро Спорт" державний реєстрацій номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та висловлюючись при цьому брутальною лайкою на адресу ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка знаходилась в салоні автомобіля, почали безпричинно бити ногами та руками по автомобілю. Далі, ОСОБА_5 схопив ОСОБА_4 за одяг та почав поливати пивом з пляшки. ОСОБА_3, намагаючись припинити дії ОСОБА_5 та невстановлених слідством осіб, розпочав рух автомобіля та поїхав в напрямку вул. Бориспільска у м. Києві.

Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_5 1 червня 2008 року приблизно у 2 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, разом з ОСОБА_6 та невстановленими слідством особами, пересуваючись на невстановлених слідством автомобілях, наздогнали і заблокували рух автомобіля "Мітсубісі Паджеро Спорт" по вул. Бориспільська, 26 у м. Києві. ОСОБА_5, ОСОБА_6 та невстановлені слідством особи, продовжуючи свої злочинні дії, почали наносити ОСОБА_3 численні удари руками та ногами по різним частинам тіла, внаслідок чого останній отримав легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров’я. В цей час невстановлені слідством особи, почали наносити ОСОБА_4 удари руками і ногами по різним частинам тіла, в результаті чого остання отримала легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров’я.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію, в якій, не оспорюючи фактичні обставини справи, просить скасувати вказаний вирок суду в частині призначеного покарання у зв’язку з його невідповідністю ступеню тяжкості вчиненого злочину та особам засуджених внаслідок м’якості, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покарання за ст. 296 ч. 2 КК України у виді 3 років позбавлення волі.

Потерпіла ОСОБА_4А та потерпілий ОСОБА_3 подали апеляції, в яких, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених, неправильне застосування кримінального закону щодо засуджених, а саме ст. 75 КК України, невмотивоване часткове задоволення цивільного позову, просили скасувати вирок суду першої інстанції, призначити ОСОБА_5 і ОСОБА_6 більш суворе покарання та задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі.

Засуджений ОСОБА_5 подав апеляцію, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та відсутність доказів його вини у вчиненні злочину, просив вирок суду скасувати, а справу повернути на додаткове розслідування.

Засуджений ОСОБА_6 подав заперечення на апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3, посилаючись на необґрунтованість апеляцій, просив залишити їх без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи у суду першої інстанції, пояснення потерпілих, які підтримали свої апеляції, пояснення засуджених, які визнали свою вину у інкримінованих злочинах та просили залишити вирок суду без змін, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засуджених, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у інкримінованому їм злочині підтверджуються зібраними у справі доказами, дослідженими і перевіреними в ході судового слідства, та наведеними у вироку.

Призначаючи покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_5, який судимостей не має, позитивно характеризується за місцем роботи, має на утриманні малолітню дитину; дані про особу ОСОБА_6, який судимостей не має, позитивно характеризується за місцем проживання, та обґрунтовано дійшов висновку про можливість звільнення засуджених від відбування покарання з випробуванням.

На думку колегії суддів, призначене ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покарання за своїм видом і розміром є справедливим, відповідає тяжкості вчиненого злочину та особам засуджених, є необхідним та достатнім для їх виправлення, перевиховання та попередження вчинення ними нових злочинів.

Однак, вирішуючи цивільні позови потерпілих суд першої інстанції порушив вимоги ст.ст. 334, 335 КПК України, відповідно до яких, постановляючи вирок, суд першої інстанції повинен викласти у мотивувальній частині вироку підстави для задоволення або відхилення цивільного позову, а у резолютивній частині – рішення про цивільний позов.

У резолютивній частині оскаржуваного вироку суд першої інстанції прийняв рішення про стягнення солідарно з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 5000 грн. на користь ОСОБА_3, та 3000 грн. на користь ОСОБА_4, не зазначивши чи задовольнив суд позови потерпілих повністю чи частково, а також не зазначивши, яку саме шкоду, моральну чи матеріальну, стягнуто із засуджених.

З мотивувальної частини вироку вбачається, що суд відхилив вимоги потерпілих про стягнення з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 матеріальної шкоди, пославшись на їх недоведеність, та частково задовольнив вимоги про відшкодування моральної шкоди.

При цьому суд не надав оцінки доказам, що обґрунтовують розмір матеріальної шкоди, зокрема: вартості ремонтних робіт автомобіля "Мітсубісі Паджеро Спорт" державний реєстрацій номер НОМЕР_1, визначеної автотоварознавчою експертизою (т.1 а.с.128), та витрат потерпілих на проведення оцінки пошкоджень транспортного засобу (т.2 а.с.20), та не навів мотиви, з яких він не взяв до уваги або відхилив зазначені докази.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що апеляція потерпілих в частині скасування цивільного позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а вирок в цій частині – скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

В решті вирок суду є законним і обґрунтованим, а апеляції потерпілих в частині призначеного покарання, апеляція прокурора на м’якість призначеного вироком покарання, а також апеляція засудженого про скасування вироку з поверненням справи на додаткове розслідування – є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

Апеляції потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4 задовольнити частково.

Скасувати вирок Дарницького районного суду м. Києва від 12 липня 2010 року в частині цивільного позову.

Цивільний позов направити на новий судовий розгляд до того ж суду в порядку цивільного судочинства.

В решті вирок суду першої інстанції залишити без зміни, а апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого ОСОБА_5 – без задоволення.