Справа № 11- 666, 2010 року 
Головуючий в 1-й інстанції 
Болотов Є.В. 
Категорія: ст. 307 ч. 2 КК України 
Доповідач Матущак М.С.
Апеляційний суд Хмельницької області
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2010 року
( Додатково див. вирок Хмельницького міськрайонного суду (rs12360148) ) ( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs14978517) )
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого-судді Бережного С.Д.,
суддів Матущака М.С., Курдзіля В.Й.,
при секретарі Бондарук О.П.,
з участю прокурора Бантюка І.М.,
захисника ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 08 вересня 2010 року.
Цим вироком ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, одружений, має на утриманні малолітню дитину, несудимий,
засуджений за ч.2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 77 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 3 роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язано засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти вказані органи про зміну місця проживання, роботи та навчання, та періодично з'являтися для реєстрації.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу змінено на підписку про невиїзд, звільнено засудженого з-під варти в залі суду.
Питання про речові докази та судові витрати вирішено відповідно до закону.
За вироком суду ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він о 17 годині 15 хвилин 26 червня 2009 року під час проведення оперативної закупівлі на території гаражного масиву по вул. Гагаріна в м.Хмельницькому незаконно збув ОСОБА_4 за 300 грн. згорток з порошкоподібною речовиною білого кольору в кількості 0,399 г, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено, – метамфетамін, масою 0,20748 г з відсотковим вмістом 52 %.
03 березня 2009 року о 18 годині 40 хвилин неподалік першого під'їзду будинку АДРЕСА_2 він же за 200 грн. збув ОСОБА_5 згорток з порошкоподібною речовиною білого кольору в кількості 0,2882 г, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено, – метамфетамін, з відсотковим вмістом 14,4 %, що відповідає масі 0,041501г.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 17 квітня 2010 року о 12-й годині 30 хвилин ОСОБА_3 біля магазину "Автозапчастини", що по вул. Курчатова, 54 Б в м. Хмельницькому незаконно збув ОСОБА_6 за 200 грн. згорток з порошкоподібною речовиною білого кольору в кількості 0,1728 г, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено, – метамфетамін, з відсотковим вмістом 49 %, що відповідає масі 0,0844672 г.
Того ж дня біля 14-ї години 40 хвилин біля вказаного магазину його було затримано та вилучено два паперових згортки з порошкоподібною речовиною білого кольору відповідно 0,2155 г та 0,1907 г (всього 0,4062 г) які містять психотропну речовину, обіг якої обмежено, – метамфетамін, масами відповідно 0,0872775 г та 0,085815 г (всього 0,1730925 г), відсотковий вміст якого складає 40,5 % та 45%.
В апеляції прокурор, не оспорюючи доведеність вини засудженого та правильність кваліфікації його дій, просив вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі винного. Уважав, що судом необґрунтовано звільнено засудженого від відбування покарання з випробуванням, оскільки безпідставно враховано як обставини, що пом'якшують покарання, ? визнання засудженим своєї вини, активне сприяння розкриттю злочину та перебування на його утриманні малолітньої дитини, що не відповідає фактичним обставинам справи, Крім цього, судом не в повній мірі враховано, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, тривалий час займався збутом психотропних речовин, а тому прокурор в апеляції просив постановити новий вирок, яким призначити засудженому покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора про підтримання апеляції з викладених у ній мотивів, заперечення засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2 проти її задоволення, які уважали вирок суду законним і обґрунтованим, провівши у справі частково судове слідство, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів уважає її такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який його засуджено, обґрунтований його зізнавальними показаннями в судовому засіданні без дослідження інших доказів у порядку ч.3 ст. 299 КПК України та в апеляції прокурора не оспорюється.
Його дії кваліфіковано за ч.2 ст. 307 КК України як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинені повторно.
Що ж стосується рішення суду про призначення ОСОБА_3 покарання і звільнення від його відбування з випробуванням, то його не можна визнати законним.
Згідно ч.1 ст. 378 КПК України апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції і постановляє свій вирок у зв'язку з необхідністю застосування більш суворого покарання.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання. Визначаючи ступінь тяжкості цього злочину, суд повинен виходити із усіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву та мети, способу і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали, тощо.
Разом з тим, відповідно до вимог ст. 65 КК України, поряд із врахуванням тяжкості злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, засудженому має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Проте, зазначені вимоги судом були порушені, оскільки при призначенні ОСОБА_3 покарання та звільненні від його відбування з випробуванням, судом не в повній мірі враховані обставини, які впливають на призначення покарання, що свідчить про незаконність і необґрунтованість вироку.
Зокрема, суд недостатньо врахував суспільну небезпеку злочину, який згідно зі ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких. Так, ОСОБА_3 тричі збував психотропну речовину, а вилучені в нього при обшуку паперові згортки з психотропною речовиною, обіг якої обмежено, свідчать про його наміри продовжувати злочинну діяльність.
Крім того, судом безпідставно враховано як обставину, що пом'якшує покарання, активне сприяння розкриттю злочину. Виходячи зі змісту п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" (v0012700-05) активним сприянням розкриттю злочину слід уважати надання особою, органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи. Як убачається з матеріалів справи, на досудовому слідстві ОСОБА_3 частково визнавав свою вину та відмовлявся від дачі пояснень на підставі ст. 63 Конституції України, а свою вину повністю визнав лише в судовому засіданні. Тому цю обставину не можна визнати такою, що пом’якшує покарання.
За відсутності обставин, що обтяжують покарання, та ураховуючи конкретні обставини справи, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні малолітню дитину, у вчиненому щиро розкаявся, його молодий вік, колегія суддів приходить до висновку, що до основного покарання можливо застосувати положення ст. 69 КК України і призначити таке нижче від найнижчої межі, установленої санкцією ч.2 ст. 307 КК України. Саме таке реальне покарання є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження нових злочинів.
За таких обставин вирок суду в частині призначення покарання і звільнення від його відбування з випробуванням підлягає скасуванню у зв’язку з невідповідністю його ступені тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок його м’якості.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 378, 379 КПК України, колегія суддів судової палати,
присудила:
Апеляцію прокурора задовольнити частково.
вирок Хмельницького міськрайонного суду від 08 вересня 2010 року стосовно ОСОБА_3 в частині призначення покарання скасувати.
Призначити йому покарання за ч.2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України – 3 (три) роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 залишити попередній – підписку про невиїзд.
Строк покарання засудженому обчислювати з моменту приведення вироку у виконання, зарахувати у цей строк час утримання його під вартою з 17 квітня 2010 року по 08 вересня 2010 року включно.
У решті вирок залишити без зміни.
вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ через апеляційний суд Хмельницької області протягом одного місяця з часу його проголошення.
Головуючий /підпис/
Судді :/підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду М.С.Матущак