Колегія суддів судової палати з

кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Ігнатюка О.В.

суддів Дриги А.М., Шроля В.Р.

з участю: прокурора Капашіна С.М.

засудженого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11 серпня 2010 року,

Вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11 серпня 2010 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Фастова Київської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, інваліда ІІ групи, який мешкає в АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого

засуджено за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на два роки;

на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнено із випробуванням та встановлено іспитовий строк тривалістю в 1 рік;

на підставі ст. 76 КК України ОСОБА_1 зобов’язано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу КВІ, повідомляти КВІ про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтись до КВІ для реєстрації;

стягнуто із ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат, пов’язаних із проведенням експертизи 1824 грн. 25 коп.;

вирішене питання про речові докази.

Згідно із вироком, злочин засудженим був вчинений за наступних обставин.

28 квітня 2010 року близько 18-ї год. ОСОБА_1, перебуваючи у будинку свого знайомого ОСОБА_2, розташованого по пров. Г.Танкістів, 6 м. Фастова, скориставшись відсутністю господаря, таємно викрав музичний центр "Панасонік" вартістю 600 грн. та парфумерні вироби на суму 2016 грн., а всього таємно викрав майна на загальну суму 2616 грн., завдавши потерпілому матеріальної шкоди в указаному розмірі.

В апеляції прокурора указано на незаконність вироку в частині покарання та необхідність його скасування в цій частині із постановленням нового вироку. В обґрунтування апеляції прокурор послався на те, що покарання засудженому призначене із порушенням вимог ст. 65 КК України, за своїм видом та розміром є м’яким і не достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Просив вирок в частині покарання скасувати та постановити новий вирок, яким призначити засудженому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:

прокурора, який апеляцію не підтримав, пославшись на те, що у апеляції питання про скасування вироку у зв’язку із необґрунтованим застосуванням ст. 75 КК України не порушене, а призначене засудженому покарання відповідає тяжкості злочину та особі засудженого, підстав для задоволення апеляції не вбачав у зв’язку із чим просив залишити апеляцію без задоволення, а вирок – без змін;

засудженого, який заперечував проти задоволення апеляції, вирок вважав законним і обґрунтованим і просив залишити його без змін;

вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора не підлягає до задоволення.

Висновки суду щодо доведеності вини засудженого у вчиненні злочину за обставин, наведених у вироку, стверджуються зібраними у справі доказами і не оспорюються учасниками судового розгляду.

Кваліфікація дій засудженого за ч.2 ст. 185 КК України є правильною і не оспорюється учасниками судового розгляду.

Щодо доводів апеляції про м’якість призначеного засудженому покарання, то вони не ґрунтуються на матеріалах справи. Колегія суддів вважає, що покарання засудженому призначене із дотриманням вимог ст. 65 КК України. Як вбачається із вироку, при призначенні покарання суд врахував тяжкість вчиненого злочину, дані про особу засудженого, обставини, які пом’якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують. Із урахуванням цих даних та врахувавши стан здоров’я засудженого, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про можливість призначення засудженому покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання із випробуванням. На думку колегії суддів, призначене засудженому покарання, за своїм видом та розміром відповідає тяжкості злочину та особі засудженого. Підстав для призначення засудженому більш тяжкого покарання, в тому числі і без застосування ст. 75 КК України колегія суддів не вбачає.

Вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11 серпня 2010 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає у зв’язку із чим залишає цей вирок без змін, а апеляцію прокурора без задоволення.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України колегія суддів,

Апеляцію прокурора залишити без задоволення.

Вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11 серпня 2010 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.