11-а-852 Про таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєне повторно з проникненням до житла - 14.09.2010 Прийняття

( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs14401932) ) ( Додатково див. вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області (rs10643887) )

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Зубка К.А.,

суддів Новіцького Е.Й., Нікітіна О.С.,

при секретарі Шевченко О.А.,

за участю прокурора Чабанюк Т.А.,

та засудженої ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом 1-ї інстанції, на вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 липня 2010 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Пермь, Росія,

жителя АДРЕСА_1, росіянку, громадянку

України, освіта середня базова, не заміжню і має

на утримані малолітню дитину, судиму:

- 22. 08. 1997 року за ч. 2 ст. 142, ч.2 ст. 141, ст. 42 КК України( в ред. 1960 року ) на 3 роки

позбавлення волі,

- 23. 10. 2000 року за ч. 2 ст. 81, ч. 1 ст. 89, ст. 42,

ст. 45 КК України ( в ред. 1960 року) на 2

роки позбавлення волі умовно з іспитовим

строком на 2 роки,

- 22. 01. 2001 року за ч. 2 та за ч. 3 ст. 140, ст. 42,

ст. 43 КК України ( в ред. 1960 року) на 3 роки

6 місяців позбавлення волі і звільнена 14.06.

2004 року за відбуванням строку покарання,

- 22. 09. 2005 року за ч. 2 ст. 186, ч.2 ст. 345, ст. 70,

ст. 75 КК України на 4 роки позбавлення волі з

іспитовим строком на 2 роки,

- 09. 02. 2009 року за ч. 2 ст. 185 КК України до арешту строком на 3 місяці

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі та на підставі ст. ст. 76 75 КК України (2341-14) звільнену від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки, з покладанням на неї обов’язку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та періодично з’являтись до них на реєстрацію.

Вироком суду ОСОБА_3 визнано винною і засуджено за те, що вона повторно о 14 годині 26. 10. 2009 року у стані алкогольного сп’яніння вчинила крадіжку чужого майна, а саме чемодан-сумку на 200 грн., два нових комплекти постільної білизни на 180 грн., три комплекти постільної білизни на 45 грн., три простирадла на 15 грн., двоє спортивних штанів на 70 грн., сковорідку на 25 грн. та чотири конфорки від газової плити на 20 грн., а всього на загальну суму 555 грн., поєднане з проникненням у квартиру АДРЕСА_2, до свого знайомого потерпілого ОСОБА_4, якому завдала матеріальної шкоди на цю суму.

В своїй апеляції прокурор, не оспорюючи юридичну кваліфікацію вчиненого злочину, просить вирок стосовно засудженої скасувати через м’якість призначеного покарання та постановити новий вирок, яким засудженій призначити реальне покарання у виді 3 років позбавлення волі без застосування ст. 75 КК України, оскільки суд при призначенні їй покарання на врахував у повній мірі тяжкість скоєного нею злочину, характеризуючи дані про її особу, зокрема те, що вона раніше неодноразово судима та знову вчинила тяжкий злочин, а тому необгрунтовано звільнив її від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

Заслухавши при апеляційному розгляді справи доповідача, думку прокурора, яка підтримала апеляцію, просить вирок скасувати через м’якість призначеного покарання та постановити новий вирок, яким засудженій призначити реальне покарання у виді 3 років позбавлення волі без застосування ст. 75 КК України, пояснення засудженої, яка підтримала свої заперечення на апеляцію прокурора і просить вирок залишити без зміни, а апеляцію прокурора залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягають з таких підстав.

Так, дослідивши матеріали справи встановлено, що досудове і судове слідство по справі проведено з дотриманням вимог КПК України (1001-05) . Висновок суду 1-ї інстанції про доведеність вини засудженої ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину за обставин, вказаних у вироку суду, ґрунтується на зібраних і досліджених достовірних доказах, яким дана належна правова оцінка, та які ніким, у тому числі засудженою, не оспорювалися під час судового розгляду справи у порядку ст. 299 КПК України.

Так, сама засуджена ОСОБА_3 як на досудовому слідстві і судовому розгляді справи, так і під час апеляційного розгляду справи свою вину у вчинені інкримінованого злочину визнала повністю у тому, що вона дійсно 26. 10. 2009 року вчинила крадіжку майна, яке зазначено у вироку, поєднане з проникненням у квартиру потерпілого ОСОБА_4, розкаюється у вчиненні злочину, завдані матеріальні збитки потерпілому відшкодувала.

За таких обставин колегія суддів вважає кваліфікацію злочинних дії засудженої ОСОБА_3 судом 1-ї інстанції за ч. 3 ст. 185 КК України у вчиненні нею повторно крадіжки майна, поєднаного з проникненням у квартиру потерпілого, правильною і такою, що відповідає матеріалам кримінальної справи.

При призначенні засудженій ОСОБА_3 покарання суд 1-ї інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував характер і ступінь тяжкості та суспільну небезпечність скоєного ним злочину, дані про її особу та обставини, які обтяжують та пом’якшують їй покарання, зокрема, хоча вона раніше судима, але вину свою визнала повністю, щиро розкаюється у скоєному злочині, відшкодувала завдану шкоду потерпілому, який під час судового розгляду справи просив не позбавляти її волі, має на утриманні малолітню дитину, проходить курс реабілітації та працює у Світловодській міськрайонній благодійній організації реабілітації осіб залежних від наркотиків та алкоголю і на даний час позитивно характеризується, у зв’язку з чим колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно дійшов висновку про те, що її виправлення можливе без ізоляції її від суспільства та обґрунтовано звільнив її на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та з іспитовим строком.