Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі :

головуючого судді Шкрібляка Ю.Д.,

суддів Іванів О.Й., Томенчука Б.М.,

з участю прокурора Салиги О.В.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

представника потерпілого ОСОБА_3,

засудженого ОСОБА_4,

розглянувши 08 вересня 2010 року у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора Городенківського району Маланчука М.І., який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Городенківського районного суду від 05 березня 2010 року, -

Вказаним вироком ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1 зареєстрований в АДРЕСА_2, освіта неповна вища, одружений, має на утриманні малолітню дитину, непрацюючий, несудимий, громадянин України,-

засуджений за ст. 296 ч.4 Кримінального кодексу України (далі КК) на чотири роки позбавлення волі; за ст. 122 ч.1 КК на два роки позбавлення волі.

Справа №11-307/2010р. Головуючий у І інстанції Ничик Г.І.

Категорія ст. 296 ч.4 КК України Доповідач Шкрібляк Ю.Д.

На підставі ч.1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_4 покарання - чотири роки позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік шість місяців.

На підставі ст. 76 КК на засудженого покладено обов’язок не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти дані органи про зміну місця проживання чи роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишено попередньо обраний – підписку про невиїзд.

Заявлені ц ивільні позови потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_5 задоволено частково.

Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілих ОСОБА_2 - 300 грн. та ОСОБА_5 – 800 грн. моральної шкоди.

Питання речових доказів вирішено відповідно до вимог ст. 81 Кримінально-процесуального кодексу України (далі КПК (1001-05) ).

За вироком суду ОСОБА_4 визнано винним і засуджено за те, що він 28 березня 2009 року, приблизно о 22.00 год., знаходячись біля магазину-кафе "Калинка" в с. Виноград Городенківського району, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, грубо порушував громадський порядок, виявляв явну неповагу до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, з хуліганських спонукань, виражаючись нецензурною лайкою, затіяв конфлікт з відвідувачами вказаного кафе, під час якого застосував заздалегідь заготовлений та спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень стартовий гладкоствольний самозарядний пістолет "ZORAKI-MOD.914", в конструкцію якого внесено зміни, призначений для стрільби гумовими кулями, з якого здійснив постріли в потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_5, чим заподіяв останнім тілесні ушкодження середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя.

Крім того, в результаті пострілу було пошкоджено скло в автомобілі марки "Чері Амулет" потерпілого ОСОБА_6, чим завдано матеріальні збитки на суму 600 грн.

В своїй апеляції старший помічник прокурора Городенківського району Маланчук М.І., який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, посилається на м’якість призначеного засудженому покарання через його невідповідність тяжкості вчиненого ним злочину та особі засудженого. Просить вирок скасувати, постановити новий вирок та призначити ОСОБА_4 більш суворе покарання.

На вказаний вирок подав апеляцію потерпілий ОСОБА_2, однак до початку апеляційного розгляду свою апеляцію відкликав.

Інші учасники судового розгляду вирок не оскаржували.

Під час апеляційного розгляду потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_4 повністю відшкодував йому матеріальну і моральну шкоду, вибачився перед ним, а тому у нього до засудженого ніяких претензій немає і з цих підстав він відкликав свою апеляцію.

Заслухавши доповідь судді Шкрібляка Ю.Д., пояснення прокурора Салиги О.В., яка підтримала апеляцію, пояснення засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2 та його представника адвоката ОСОБА_3, які заперечили подану прокурором апеляцію, вважають вирок законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Висновки суду про доведеність вини і правильність кваліфікації неправомірних дій засудженого ОСОБА_4 за ст.ст. 296 ч. 4, 122 ч.1 КК України в апеляції не оспорюються і відповідно до положень ч. 1 ст. 365 КПК апеляційним судом не перевірялися.

Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_4, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого, дані про його особу, а також обставини, що обтяжують і пом’якшують покарання.

З урахуванням усіх обставин, що пом’якшують покарання та даних про особу ОСОБА_4, суд обґрунтовано застосував положення ст. 75 КК, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням. Враховуючи особу ОСОБА_4 суд визначив йому іспитовий строк та поклав на нього певні обов’язки, встановлені ст. 76 КК.

Як вбачається з протоколу судового засідання прокурор Маланчук М.І., який брав участь в розгляді справи, в судових дебатах орієнтував суд при призначенні покарання ОСОБА_4 застосувати положення ст. 75 КК. Подану прокурором Маланчуком М.І. апеляцію на безпідставне застосування судом ст. 75 КК до покарання ОСОБА_4 колегія суддів вважає блюзнірством.

Застосовуючи положення ст. 75 КК до покарання, визначеного ОСОБА_4, суд першої інстанції обґрунтовано врахував те, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв досудовому слідству, повне відшкодування потерпілим матеріальної шкоди та часткове відшкодування їм моральної шкоди, позитивну характеристику за місцем його проживання, а також його сімейний стан і наявність у нього малолітньої дитини.

Про те, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про застосування ст. 75 КК до покарання, визначеного ОСОБА_4, свідчить і те, що останній до розгляду справи в апеляційному порядку повністю відшкодував, визначену судом, потерпілим моральну шкоду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про застосування положень ст. 75 КК до покарання ОСОБА_4 з урахування наведених у вироку даних, а також і те, що, згідно лікарської довідки, його дружина є вагітною.

За таких обставин апеляція прокурора не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК, колегія суддів, -

Апеляцію старшого помічника прокурора Городенківського району Маланчука М.І., який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Городенківського районного суду від 05 березня 2010 року відносно засудженого ОСОБА_4 - без зміни.