Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого – судді Захарчука С.В.,

суддів: Зав`язуна С.М. та Ткаченка В.Л.,

секретаря Парижан І.О., Невеської І.В.,

за участю: прокурора Стемковського Д.Б. та Горохова С.В.,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі матеріали справи за поданням прокурора Житомирської області за нововиявленими обставинами на постанову Богунського районного суду м.Житомира від 22 квітня 2010 року,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, було засуджено 02.03.2009 року вироком Ворошилівського районного суду за ст.ст. 189 ч.4, 382 ч.2, 70 КК України на 8 років позбавлення волі. Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 29.04.2009 року вирок в частині призначеного покарання змінено, ОСОБА_3 засуджено за ст.ст. 189 ч.4, 69, 383 ч.2, 70 ч.1 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Верховного Суду України від 23.02.2010 року вирок суду першої інстанції та апеляційного суду скасовані, справу в частині засудження за ч.4 ст. 189 КК України закрито, ОСОБА_3 засуджено за ч.2 ст. 383 КК України на 4 роки позбавлення волі.

Засуджений ОСОБА_3 в місцях позбавлення волі перебував з 11.10.2008 року. З 21.07.2009 року відбував покарання в Житомирській виправній колонії №4.

Постановою Богунського районного суду м.Житомира від 22 квітня 2010 року на підставі ст. 82 КК України засудженому ОСОБА_3 було замінено невідбуту частину строку покарання у виді позбавлення волі на виправні роботи строком на 2 роки за місцем роботи з відрахуванням в доход держави 20% від суми заробітку.

Згідно змісту вказаної постанови суду першої інстанції, за час відбування покарання засуджений ОСОБА_3 зарекомендував себе з позитивного боку, сумлінно працював, мав заохочення. У зв’язку з чим, адміністрація установи та спостережна комісія виконкому клопотали про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким, посилаючись на те, що ОСОБА_3 став на шлях виправлення. Відповідно до подання Житомирської виправної колонії №4 та спостережної комісії, засуджений ОСОБА_3 в установі порушень режиму не допускав, стягнень не мав, мав 2 заохочення, що вказує на те, що він став на шлях виправлення та дає суду підстави для заміни засудженому невідбутої частини покарання більш м’яким.

У поданні прокурор Житомирської області просить скасувати за нововиявленими обставинами постанову Богунського районного суду м.Житомира від 22 квітня 2010 року про заміну ОСОБА_3 покарання та відмовити у задоволенні спільного подання адміністрації Житомирської виправної колонії спільного подання адміністрації Житомирської виправної колонії №4 та спостережної комісії при виконкомі Житомирської міської ради щодо заміни засудженому ОСОБА_3 невідбутої частини покарання більш м’яким за безпідставністю, а провадження по справі закрити. В обґрунтування подання прокурор звертає увагу на матеріали службового розслідування проведеного 19.05.2010 року комісією Державного департаменту України з питань виконання покарань, за результатами якого було встановлено, що засуджений ОСОБА_3, двічі безпідставно, а саме, 18.11.2009 року та 10.03.2010 року, в порушення вимог ст. 130 КВК України, заохочувався адміністрацією виправної колонії. Такі заохочення, які стали підставою для прийняття судом рішення про заміну ОСОБА_3 невідбутої частини покарання більш м’яким, відповідним наказом постановлено вважати недійсними. В дійсності засуджений ОСОБА_3 за час перебування в установі не був працевлаштований на її виробництві, не брав участі у самодіяльних організаціях та навчанні. Однак, зазначені обставини, які є нововиявленими, суду першої інстанції не було відомі на момент судового розгляду справи про заміну засудженому покарання.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення адвоката ОСОБА_2, який просив відмовити в задоволенні подання прокурора Житомирської області, думку прокурорів, які просили подання задовольнити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи подання, перевіривши постанову суду першої інстанції, апеляційний суд вважає, що подання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно вимог ст. 400-5 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Нововиявленими визнаються такі обставини, які не були відомі суду при винесенні судового рішення, та які самі по собі або разом з іншими раніше виявленими обставинами доводять неправильність засудження або виправдання підсудного.

У даному випадку підставами для перегляду судового рішення - постанови Богунського районного суду м.Житомира від 22 квітня 2010 року, що набрало законної сили, в порядку виключного провадження, є відповідні дані, що встановлені матеріалами розслідування та висновком прокурора про наявність нововиявлених обставин по справі ОСОБА_3 (а.с.15-16).

Так, з наявного в матеріалах справи наказу т.в.о. начальника управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Житомирській області Ковальчука С.О. №95 від 03.06.2010 року про виявлені комісією Державного департаменту України з питань виконання покарань недоліків при застосуванні заходів заохочення до засудженого ОСОБА_3, який відбував покарання в Житомирській виправній колонії №4 вбачається, що вказаною комісією Державного департаменту України з питань виконання покарань в ході проведеного службового розслідування було встановлено, що засуджений ОСОБА_3 за час перебування в Житомирській виправній колонії №4 не був працевлаштований на її виробництві, не брав участі у самодіяльних організаціях та навчанні (а.с.13-14). Всупереч вимог ст. 130 Кримінально-виконавчого кодексу України 18.11.2009 року та 10.03.2010 року ОСОБА_3 було двічі заохочено начальником колонії, а саме: оголошена подяка та надано право на додаткове короткострокове побачення за активну участь у роботах по благоустрою та проведення ремонтних робіт у житловій секції. Як встановлено перевіркою, будь-які матеріали, що підтверджують конкретний вид та обсяг буцімто виконаних засудженим ОСОБА_3 робіт адміністрацією колонії до подання про заохочення не долучались.

Вказаним наказом т.в.о. начальника управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Житомирській області Ковальчука С.О. застосовані 18.11.2009 року та 10.03.2010 року до засудженого ОСОБА_3 заохочення визнано недійсними.

Зазначені обставини, які вказують на неправильність постанови Богунського районного суду м.Житомира від 22 квітня 2010 року, є нововиявленими, суду першої інстанції не були відомі, по вказаним фактам на час вирішення судом подання адміністрації Житомирської виправної колонії №4 та спостережної комісії при Житомирському міськвиконкомі прокурорська перевірка проведена не була, у зв'язку з чим, суд керувався виключно тими даними, які йому були подані.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції не може залишатися в силі та підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно розглянути справу відповідно до вимог закону та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.4004, 4005, 4007, 40010 КПК України (1001-05) , апеляційний суд, -

Подання прокурора Житомирської області за нововиявленими обставинами задовольнити частково.

Постанову Богунського районного суду м.Житомира від 22 квітня 2010 року про заміну ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на виправні роботи – скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, в іншому складі.