11-363 Про умисне вбивство, скоєне у стані алкогольного сп'яніння на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків (ревнощів) - 11.08.2010 Прийняття

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями: засудженого ОСОБА_4, в його інтересах захисників ОСОБА_2, ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_3 на вирок Новоушицького районного суду Хмельницької області від 30 квітня 2010 року

Цим вироком

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, працює водієм ТОВ "Ольга – Торс" м.Хмельницький, не судимого,

засуджено за ст. 115 ч.1 КК України на 10 років позбавлення волі,

Засуджений утримується під вартою з 30 травня 2009 року.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь:

• потерпілої ОСОБА_3 100 000 грн. моральної шкоди.

• НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій області 188грн. 31коп., 2383грн. 92коп.

Питання про речові докази вирішено на підставі ст. 81 КПК України.

За вироком суду ОСОБА_4 визнано винним в тому, що він 25 травня 2009р. близько 06-00год., знаходячись на березі річки Дністер в урочищі "Лоївці", що неподалік с.Пижівка Новоушицького району Хмельницької області, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків (ревнощів), умисно вбив громадянина ОСОБА_6, за наступних обставин.

22 травня 2009р. ОСОБА_4, разом з дружиною ОСОБА_5 автомобілем ЗАЗ-1102 н.з.НОМЕР_1 приїхали відпочивати на беріг річки Дністер в урочищі "Лоївці", що неподалік с.Пижівка Новоушицького району.

На пропозицію охоронника дачних будиночків ОСОБА_7 вони розташувались у його службовому вагончику.

З 10год. 24 травня 2009р. до обов’язків охоронця приступив ОСОБА_6, з яким подружжя ОСОБА_5 продовжили відпочинок із вживанням алкогольних напоїв. Близько шостої години ранку 25 травня 2009р. на вулиці коло вагончика на ґрунті ревнощів до дружини, ОСОБА_4 став руками і ногами бити ОСОБА_6, а коли останній намагався зателефонувати по допомогу, то він підібрав на місці дерев’яну балку, довжиною 111см, та діаметром 17,5 см., та з метою вбивства наніс йому декілька ударів в голову, від яких той впав і перестав подавати ознаки життя.

Смерть ОСОБА_6 настала в результаті відкритої черепно – мозкової травми, з багаточисельними переломами кісток основи та склепіння черепу, важкого забою головного мозку, субарахноїдального крововиливу.

Переконавшись, що потерпілий мертвий, ОСОБА_4 заволік тіло у річку. Після чого по дорозі в м. Хмельницькій біля с. Пижівка викинув балку в кущі поблизу лівого узбіччя.

У своїй апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_4 просить вирок скасувати, а справу направити на нове судове слідство. Стверджує, що ОСОБА_6 він не вбивав, а у інкримінованому злочині змушений був зізнатися під фізичним та моральним примусом працівників міліції, які під час досудового слідства застосували до нього незаконні методи дізнання і порушили його право на захист. Вважає, що злочин міг вчинити або ОСОБА_7 або люди з "бусу", ніякого бруска він не бачив і ним не бився, а його дружину, оскільки вона наркоманка та психічно хвора залякали працівники міліції.

Захисник ОСОБА_2 у своїй апеляції навела доводи аналогічного змісту і також просить вирок Новоушицького районного суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. Вказує на чисельні недоліки допущенні працівниками міліції, а також звертає увагу на те, що злочин вчинив ОСОБА_7, але справа відносно нього закрита за відсутністю складу злочину.

В своїх доповненнях до апеляції захисник вказує на порушення суддею Шуригіною О.В. таємниці нарадчої кімнати, оскільки перебуваючи в період з 16 по 30 квітня 2010 року в нарадчій кімнаті суддя Шуригіна О.В. розглядала цивільні та адміністративні справи, спілкувалась із іншими людьми в тому числі із помічником та секретарем суду.

Адвокат ОСОБА_1 в своїй апеляції просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. При цьому посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а також неповноту та однобічність досудового і судового слідства. Зокрема, вказує, що огляд місця події проведено з порушенням норм кримінально – процесуального права, а також те, що органом досудового слідства не встановлено і не перевірено причетність до скоєння злочину інших осіб, зокрема ОСОБА_7, які в день вбивства перебували на місці скоєння злочину.

Окрім того, зазначає, що ОСОБА_4 злочину не вчиняв, а змушений був обмовити себе під фізичним та моральним примусом працівників міліції.

Потерпіла ОСОБА_3 в своїй апеляції також просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. Вважає, що ОСОБА_4 її сина не вбивав, його вина у вчиненні злочину не доведена, а органом досудового слідства не перевірено причетність до злочину ОСОБА_7, який був на місці у день вчинення злочину.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора про законність та обґрунтованість вироку, засудженого, його захисників, потерпілої на підтримання апеляцій, перевіривши матеріали справи та наведені доводи, колегія суддів вважає апеляцію такою, що не підлягає до задоволення.

Висновок суду 1-ї інстанції про доведеність вини ОСОБА_4 в умисному вбивстві ОСОБА_6 за наведених обставин ґрунтується на доказах досліджених та перевірених в судовому засіданні.

Так, підсудний ОСОБА_4 протягом досудового і судового слідства змінював свої показання, на початку від визнання вини у вбивстві ОСОБА_6 і аж до заперечення вини.

Проте, суд обґрунтовано прийняв до уваги показання ОСОБА_4, які узгоджуються з іншими доказами.

Так, ОСОБА_4 показав, що 22 травня 2009 року разом з дружиною ОСОБА_5, автомобілем ЗАЗ – 1102 н.з.НОМЕР_1 з м. Хмельницького приїхав на відпочинок на беріг річки Дністер в урочище "Лоївці" неподалік від с.Пижівка Новоушицького району Хмельницької області.

На ночівлю, у вагончик їх прийняв охоронник ОСОБА_7 О 10год. 24 травня 2009 року на чергування заступив ОСОБА_6

Під час спільного вживання алкогольних напоїв протягом ночі на 25 травня 2009 року, між ним та ОСОБА_6 виник конфлікт та бійка через залицяння до його дружини, особливо після того, як вони залишились наодинці у вагончику, замкнувшись із середини.

На вулиці біля вагончика він наносив потерпілому удари руками й ногами. Коли ж ОСОБА_8 став йому погрожувати та намагався комусь зателефонувати, то він ногою вибив із його рук телефон і підібраним на місці поліном наніс декілька ударів в голову. Переконавшись, що ОСОБА_6 мертвий, він спочатку за допомогою автомобіля намагався заволікти тіло до річки, а коли мотузка розірвалась, то це зробив власними силами. Труп кинув у воду на березі р. Дністер.

Після скоєного він разом із дружиною виїхав до м. Хмельницького і по дорозі біля с. Пижівки брусок, яким наносив удари ОСОБА_6, викинув у кущі.

( т.1 а.с. 189-190, 221-222, 226-227).

Правдивість показань ОСОБА_4 під час досудового слідства перевірялась шляхом проведення відтворення обстановки та обставин події. У присутності захисника ОСОБА_9, він добровільно розповів про причини конфлікту між ним та ОСОБА_6, показував: місця, де він бив потерпілого, підібрав поліно, яким наносив удари, механізм їх нанесення, спосіб та шлях, по якому волочив труп до р. Дністер.

( т. 1 а.с. 200-210).

Під час судового слідства протягом вересня - листопада 2009 року підсудний також визнавав, що на ґрунті ревнощів на вулиці біля вагончика наносив удари ОСОБА_6, в тому числі і поліном в голову. Переконавшись, що потерпілий помер, тіло його затягнув у воду. Умислу на вбивство не мав.

Показання підсудного, в яких він визнавав вину, повністю узгоджуються із показаннями свідка ОСОБА_5 та іншими доказами.

Зокрема, свідок ОСОБА_5 показала, що була очевидцем побиття ОСОБА_6 її чоловіком біля вагончика дачного масиву, а згодом і його вбивства. Підсудний на місці злочину підняв поліно довжиною біля одного метра та товщиною біля 20 сантиметрів і ним наніс п’ять ударів в голову потерпілого: після перших двох ударів той кричав, після третього замовкнув, після четвертого і п’ятого перестав рухатись. Перевіривши наявність пульсу та дихання, підсудний повідомив їй, що ОСОБА_6 мертвий. Тіло спочатку він намагався відтягнути автомобілем до річки за допомогою мотузки, але вона обірвалась, тому потягнув його руками за ноги. Поліно підсудний викинув у кущі по дорозі біля с.Пижівка.

Заяву про відмову від дачі правдивих показань під час судового слідства вона подала під тиском та на прохання родичів підсудного, просить її не брати до уваги.

З такими показаннями свідка після їх дачі в судовому засіданні погодився підсудний, доповнивши їх тим, що волокти тіло до річки допомагала йому і вона.

Про деякі обставини побиття ОСОБА_4 охоронника аж до втрати ним свідомості і перевірки ознак його життя свідок ОСОБА_5 розповіла його тітці ОСОБА_10, про що остання підтвердила на досудовому слідстві і в судовому засіданні.

(т.1 а.с.121-122)

За даними протоколу огляду місця події від 25 травня 2009 року на березі річки Дністер в урочищі "Лоївці" виявлено труп ОСОБА_6 від якого у напрямку до вагончика тягнуться два паралельні сліди, що узгоджується із показаннями підсудного про волочіння його за ноги.

(т.1 а.с. 10-15).

За даними протоколу огляду місця події від 31 травня 2009 року того ж дня на узбіччі дороги біля села Пижівка виявлено кусок дерев"яної балки розміром 111 см і діаметром 17 см із слідами буровато-червоного кольору, яка долучена до справи як знаряддя злочину у якості речового доказу.

(т.1 а.с. 38, 241).

Згідно даних висновків судово-імунологічної експертизи на дерев"яному бруску (балці), вилученому з узбіччя дороги біля села Пижівка, виявлені сліди крові, яка могла походити від ОСОБА_6

За даними висновку судово-медичної експертизи № 88 від 16 липня 2009 року на трупі ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді відкритого, вдавленого перелому зовнішньої кісткової пластинки лобної кістки справа; багатофрагментарноосколкового перелому кісток носа, решітчатої .кістки, задньої стінки правої очниці; важкого забою головного мозку в ділянці полюсів лобних долей; субахноідального крововиливу в проекції лобної долі справа та височно-тімянно-потиличних долей зліва; закритого поперечного перелому скулової кістки справа; переломи коронок 1-го зуба зліва та 1-го зуба справа на верхній щелепі, рани в лобній ділянці справа, в зовнішньому куті правої очниці, підборіддя нижньої та верхньої губ, правої щоки, синяки та зсадна в цих областях утворились віх ударів тупим, твердим предметом з ребристою поверхнею. Таким предметом в даному випадку міг бути деревянний, циліндричний брусок, який був виявлений неподалік місця пригоди.

Відповідно до висновку медико-криміналістичної експерти № 54 МК від 15 липня 2009 року вбачається, що досліджувана наскрізна, забійна рана шкіри на правій брові трупа потерпілого ОСОБА_6 могла утворитись від одноразової, спрямованої під кутом (тангенційної) дії ребра якогось твердого, тупого, травмуючого предмету. А інша досліджувана наскрізна, забійна рана шкіри на підборідді потерпілого могла утворитись від одноразової, вертикально спрямованої дії ще одного якогось твердого, тупого, циліндричного, травмуючого предмету із діаметром контактної частини від 3 сантиметрів.

Присутні біля країв обох наскрізних, забійних ран шкіри окремі, додаткові, поверхневі надриви могли утворитись одночасно із ними від позамежного розтягу шкіри.

( т.2 а.с. 13-28)

Виявлені на обох досліджуваних клаптях шкіри з правої брови та підборіддя трупа потерпілого дві наскрізні забійні рани могли утворитись від дії як двох різних твердих, тупих, травмуючих предметів із властивостями ребра і циліндру, так і одного твердого, тупого, травмуючого предмету, котрий має у своєму складі ребро та циліндричну поверхню.

Порівняння конструктивних параметрів двох травмуючих предметів, котрі відобразились у обох заподіяних ними досліджуваних, забійних ранах шкіри на різних частинах обличчя трупа потерпілого ОСОБА_6, із відповідними характеристиками складових частин наданого для експертизи дерев"яного бруска, які були виявлені під час проведення його метричного і додаткового лабораторного медико-криміналістичного дослідження, дає підстави стверджувати про те, що ці дві наскрізні, забійні рани шкіри правої брови і підборіддя потерпілого могли утворитись як одночасно від одноразової травмуючої дії складових частин (ребро і циліндрична зовнішня бокова поверхня) повздовжньої виїмки дерев’яного бруска, вилученого 31.05.2009 року на узбіччі дороги в урочище "Лоївці" с.Пижівка Новоушицького району, так і від дворазової дії двох інших якихось твердих, тупих, травмуючих предметів із аналогічними конструктивними властивостями.

( т.2 а.с.29 – 37)

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_11 підтвердив висновки експертизи і додатково пояснив що на клаптях шкіри з трупа потерпілого основних, були виявлені ще додаткові пошкодження, які утворились внаслідок позамежного розтягу шкіри під час нанесення основного удару. Рана на брові могла утворитись від дії удару ребром тупого предмету, рана на підборідді - від удару циліндричного травмуючого предмету із діаметром контактної частини понад З сантиметри. Сліди сполук "берлінської лазурі" були виявлені лише на основних пошкодженнях шкіри. Сліди заліза, виявлені на бруску, могли утворитись внаслідок механічної обробки або транспортування деревини. Враховуючи розмір та вагу поліна самий оптимальний зручний варіант нанесення удару — це кидання потерпілому на обличчя, коли він знаходився в горизонтальному положенні або близькому до такого. Рани, які він досліджував, могли утворитись одночасно від одноразової дії складових частин - ребра і циліндричної зовнішньої поверхні бруска, так і від дії двох ударів ребром та боковою циліндричною поверхнею. Частинок деревини в ранах не могло бути, оскільки даний брусок оброблений. Це поліно оглянуте в судовому засіданні, підходить під характеристику знаряддя злочину.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_12, який приймав участь в огляді місця події, показав, що виявлене на задній поверхні грудної клітини масивне садно з чисельними подряпинами на обох сідницях свідчить про волочіння трупа за ноги, а садно на правому стегні могло утворитись від мотузки, тобто такі показання повністю узгоджуються із показаннями підсудного в яких він визнавав вину та свідка ОСОБА_5 щодо способу волочіння трупа потерпілого.

Згідно даних протоколів виїмки та впізнання вбачається, що в магазині "Євромобіл" в місті Хмельницькому по вулиці Соборна, 15 у ОСОБА_13 вилучено мобільний телефон - "Нокіа 2610" сірого кольору, який йому продав ОСОБА_4 та який упізнала потерпіла ОСОБА_3

(т.1 а.с.107-108, 162-164).

Судом ретельно перевірялись доводи підсудного про фальшування доказів, застосування щодо нього недозволених методів слідства і не знайшли свого підтвердження в суді.

За згодою підсудного проводилось відтворення обстановки та обставин події з метою пошуку знаряддя злочину - балки із застосуванням відеозйомки. Під час проведення цієї слідчої дії її не знайшли.

Проте пошуки балки за згодою підсудного продовжились і після закінчення відеозйомки. Під час обстеження чергової ділянки узбіччя дороги поблизу с.Пижівка, балку було виявлено. Цей факт був належним чином зафіксований відповідним протоколом, а дані у ньому засвідчені підписом ОСОБА_4

Окрім ОСОБА_4 місце де він викинув знаряддя злочину не було відоме нікому.

Під час огляду балки в судовому засіданні свідок ОСОБА_14, який був понятим, підтвердив, що саме ця балка була вилучена на узбіччі дороги біля с. Пижівка.

Про те, що саме цією балкою підсудний наносив удари в голову потерпілого, свідчать і його показання, коли він стверджував, що відчував силу ударів не від прикладання своєї сили, а від тяжкості предмету, яким вони наносились.

Показання підсудного про застосування до нього фізичних заходів впливу під час його затримання 30 травня 2009 року спростовуються даними судово-медичної експертизи від 31 травня 2009 року, згідно яких виявлені у нього на лівому колінному суглобі та лівій гомілці тілесні ушкодження могли утворитись за 4-6 діб до моменту огляду, тобто під час бійки з потерпілим.

За результатами перевірок скарг підсудного та його захисника прокуратурою району відмовлено в порушенні кримінальних справ як проти працівників міліції, так і осіб, на яких вказувалось у них, як на тих, що могли вбити ОСОБА_6, в тому числі і ОСОБА_7, викрасти речі чи заволодіти автомобілем "Фольксваген" н.з.257 83 ХМ, який під час тих подій стояв на березі р.Дністер.

Суд також прийняв до уваги те, що підсудний протягом всього досудового слідства та перших трьох місяців судового слідства по різному називав знаряддя злочину, а саме: палкою, бруском, поліном, бревном. Такі його показання суд пояснив тим, що в момент вчинення злочину він перебував в стані тяжкого алкогольного сп’яніння. На цю обставину вказує ОСОБА_5, яка показала, що після вчиненого чоловік внаслідок алкогольного сп’яніння не міг керувати автомобілем, а тому перед смт.Новою Ушицею зупинив його та протягом трьох годин спав. Це визнав і сам підсудний.

За даними висновку судово-психіатричної експертизи ОСОБА_4 є осудним, будь-яких відхилень у його психічній діяльності не виявлено.

У стані сильного душевного хвилювання та перевищення меж необхідної оборони не міг перебувати за відсутністю підстав та причин.

Всім доказам суд дав належну оцінку і правильно кваліфікував дії ОСОБА_15 за ч.1 ст. 115 КК України.

Що ж стосується доводів апеляцій, то колегія суддів вважає їх безпідставними і спростованими наведеними доказами.

Так, зокрема доводи про застосування до ОСОБА_4 незаконних методів слідства, що потягло його самообмову, спростовані матеріалами перевірок заяв та скарг його захисника.

(т.3 а.с.315-339)

При цьому постановами старшого помічника прокурора Новоушицького району від 26 березня та 29 березня 2010 року в порушені кримінальної справи щодо зазначених у скаргах працівників міліції та інших осіб, зокрема, про причетність до вбивства ОСОБА_6 ОСОБА_16 відмовлено за відсутністю в їх діях складу злочину.

Відсутні претензії будь-якого характеру до працівників міліції під час слідства і у самого ОСОБА_4 про, що він ствердив власноручними заявами.

(т.3 а.с.336-338)

Окрім того, за даними судово-медичної експертизи №195 від 31 травня 2009 року у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді саден по передній поверхні лівого колінного суглобу, по передній поверхні лівої гомілки, які могли утворитись від ударів тупими предметними, так і при ударі в останній біля 4-6 днів до дня обстеження, тобто під час побиття потерпілого.

Наведеними доказами спростовані доводи про застосування до ОСОБА_4 фізичної сили під час затримання 30 травня 2009 року.

Право на захист ОСОБА_4 також не було порушено, оскільки зразу після затримання 30 травня 2009 року його інтереси стала захищати адвокат ОСОБА_9,

згодом ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_1, бабця ОСОБА_2

(т.1 а.с.169,173 т.2 а.с.274, т.3 а.с.165)

Безпідставні доводи і про неправильну оцінку показань свідка ОСОБА_5

З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_5 визнана недієздатною внаслідок вживання спиртних напоїв або наркотичних засобів.

З її ж пояснень вбачається, що свої показання на користь ОСОБА_4 вона змушена була змінити під впливом його родичів, проте, згодом відмовилась від цього.

Об’єктивність показань свідка ОСОБА_5 підтверджено показаннями свідка ОСОБА_19, правдивими показаннями самого ОСОБА_4, іншими наведеними доказами.

Тому, суд обґрунтовано поклав показання свідка – очевидця ОСОБА_5 в основу вироку.

Безпідставні доводи і про порушення суддею таємниці нарадчої кімнати під час ухвалення вироку.

За даними Акту службового розслідування від 29 липня 2010 року розгляд справи про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст. 115 КК України було проведено 16 квітня 2010 року з 10год. 20хв.і в той же день о 13год. 10хв. суддя Шуригіна О.В. вийшла до нарадчої кімнати для постановлення вироку.