Справа №11-580 2010 р. Категорія: ст.365 КК

Головуючий у суді 1-ї інстанції Панасюк Б.Г. України

Доповідач Нагорняк Є.П.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого-судді: Пікановського Б.В.

Суддів: Нагорняка Є.П., Рупака А.А.

за участю прокурора: Меєчка О.М.

захисника ОСОБА_2

засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4

розглянула 7 липня 2010 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2 в інтересах засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вирок Крижопільського районного суду від 28 квітня 2010 року, яким

ОСОБА_3,

1984 р.н. уродженець

та житель с. Голубече Крижопільського району

Вінницької області, громадянин

України, раніше не судимий,

засуджений за ст. 365 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленям права займати посади в правоохоронних органах строком на 2 роки і на підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання звільнений з випробувальним терміном 2 роки та покладенням на нього зобов’язання повідомляти органи КВІ про зміну місця роботи та проживання;

ОСОБА_4,

1962 р.н., уродженець та

житель с. Голубече Крижопільського району

Вінницької області, громадянин України,

раніше судимий 25.03.07 за ст. ст. 296

ч. 1, 70 ч. 4, 75 КК України на 4 роки

позбавлення волі з позбавленням права

обіймати посади, пов’язані з виконанням

адміністративно-господарських та

організаційно-розпорядчих функцій

на строк 2 роки, звільнений від відбування

основного покарання з випробуванням -

встановлено іспитовий строк 2 роки,

засуджений за ст. ст. 27 ч. 4, 365 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 2 роки та покладенням на нього зобов’язання повідомляти органи КВІ про зміну місця роботи та проживання.

З обох засуджених солідарно стягнуто на користь ОСОБА_5 200 грн. понесених ним витрат на лікування і 1500 грн. у відшкодування моральної шкоди та на користь ОСОБА_6 1500 грн. у відшкодування моральної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано винними і засуджено за вчинення ними наступного.

30 квітня 2005 року приблизно о 2-й годині ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, в кафе "Віночок", що у смт. Крижопіль, вступив у суперечку з громадянами ОСОБА_6 та ОСОБА_7

З метою вчинення фізичної розправи над вказаними громадянами ОСОБА_4, приїхавши на автомобілі додому в с. Голубече, звернувся за допомогою до свого сина ОСОБА_8 – міліціонера – водія Крижопільського РВ УМВС України у Вінницькій області, схиливши його своїм батьківським авторитетом до вчинення незаконних дій.

ОСОБА_3, будучи посадовою особою, наділеною Законом України "Про міліцію" (565-12) відповідними службовими повноваженнями, повернувшись до кафе "Віночок" разом з батьком, пред’явивши посвідчення працівника міліції, змусили ОСОБА_6 та ОСОБА_7 сісти до автомобіля, яким керував ОСОБА_4, вивезли їх на околицю смт. Крижопіль, де ОСОБА_3, явно перевищуючи службові повноваження та ОСОБА_4, який його схилив шляхом підбурювання до вчинення незаконних дій, діючи злагоджено, побили потерпілих, заподіявши їм легкі тілесні ушкодження: ОСОБА_6 без розладу здоров’я, а ОСОБА_7 – з короткочасним розладом здоров’я.

В апеляції адвокат ОСОБА_2 О.В. вказує на те, що розглянувши справу та постановивши у ній обвинувальний вирок, суд всупереч вимогам закону не виконав наведених в ухвалах Верховного Суду України та апеляційного суду Вінницької області вказівок, які є обов’язковими для виконання судом першої інстанції при новому розгляді справи після скасування вироку і, крім цього, судом неправильно застосований кримінальний закон, оскільки його підзахисні не є суб’єктами злочину, за який їх засуджено, вони діяли у межах необхідної оборони, в зв’язку з чим просить вирок щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скасувати, а справу закрити.

Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_2 та засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які підтримали апеляцію, прокурора, на переконання якого вирок слід залишити без зміни, а апеляцію без задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Суд, всебічно, повно і об’єктивно дослідивши зібрані у справі докази, належним чином проаналізувавши їх, оцінивши в сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про винуватість батька і сина ОСОБА_4 у вчинені ними злочину, за який їх засуджено.

Так, про доведеність вини засуджених свідчать показання потерпілих ОСОБА_6 і ОСОБА_5, які детально пояснили про обставини скоєння щодо них злочину.

Дані показання були протягом провадження у справі досудового слідства та її судового розгляду послідовними, незмінними, об’єктивно узгоджувались між собою та іншими доказами, зокрема, висновками судово-медичних експертиз, матеріалами службового розслідування, за висновком якого працівника міліції ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, тощо.

Факт події, що сталася вночі 30.04.2005, її розгортання підтвердили самі засуджені, заперечуючи при цьому свою вину в скоєному, що суд правильно розцінив як обраний ними спосіб захисту від пред’явленого обвинувачення з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Дії ОСОБА_3 за ст. 365 ч. 2 КК України та ОСОБА_4 за ст.ст. 27 ч. 4, 365 ч. 2 КК України судом кваліфіковані вірно, а призначене винним покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

При розгляді справи та постановленні обвинувального вироку суд дотримався вимог кримінально-процесуального закону, правильно застосував кримінальний закон, виконавши у відповідності з вимогами ст. 374, 399 КПК України вказівки апеляційного та касаційного судів, ухвалами яких від 20.12.2007 та 25.03.2009 скасовувались попередні вироки суду першої інстанції щодо ОСОБА_4 з направленням справи на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

Апеляцію адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Крижопільського районного суду від 28 квітня 2010 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – без зміни.