колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого – судді Мельничук Н.М.,

суддів: Фоміна Ю.В., Заліщука М.С.

з участю прокурора: Селюченко І.І.,

засудженого: ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 23 квітня 2010 року, яким;

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, із середньою освітою, розлученого, маючого на утримання неповнолітню дитину, не працюючого, судимого:

- Баранівським районним судом Житомирської області - 14.01.1986 року за ст. 215-3 ч.1 КК України до 1року виправних робіт;

- 22.07.1986 року за ст. ст. 140 ч.2, 43 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 09.04.1990 року за ст.ст. 102, 140 ч.3, 42, 14 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- Новоград-Волинським районним судом Житомирської області - 04.09.1995 року за ст. 140 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі;

- 04.09.1997 року за ст. 196-1 ч.1 КК України до 1 року виправних робіт, 15.01.1998р. виправні роботи замінено на 9 місяців позбавлення волі;

- 17.02.1998 року за ст.ст. 81 ч.3, 43 КК України до 3років 6 місяців позбавлення волі;

- 07.02.2002 року Баранівським районним судом за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років 2 міс. позбавлення волі;

-02.12.2009р. Новоград-Волинським міськрайонним судом за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі,

засуджено за ч.2 ст. 185 КК України на 3роки і 3 місяці позбавлення волі.

У відповідності до вимог ч. 4. ст. 70 КК України до призначеного покарання приєднано невідбуту частину покарання за вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 2 грудня 2009 року і остаточно призначено покарання у вигляді 3(трьох) років 6(шести) місяців позбавлення волі у кримінально виконавчій установі.

Строк відбування покарання постановлено обчислювати з часу затримання ОСОБА_1- з 14.08.2009 року, зарахувавши відбуте частково покарання за вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду від 02.12.2009 року.

Міру запобіжного заходу залишено попередню - утримання під вартою.

Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Згідно вироку, 18 липня 2009 року о 10 годині ОСОБА_1 перебуваючи між 21 та 24 залізничними коліями, що розташовані на території залізничної станції Новоград-Волинський ДТГО "Південно-західна залізниця", яка знаходиться у м. Новоград-Волинському по вул. Вокзальній, 7, переслідуючи мету на повторне таємне викрадення чужого майна, шляхом застосування ключа накидного та ключа газового розвідного, відкрутив закладні болти із залізобетонних шпал, залишених працівниками залізниці для подальшої заміни. Таким чином, він таємно, повторно викрав 4 підкладки марки Р-65, 8 закладних болтів, 6 гайок, 6 пружинних гроверів та 3 плоскі шайби, загальною вартістю 327 грн.4 коп., заподіявши матеріальну шкоду ДТГО "Південно-західна залізниця" на вказану суму. Після цього, він ці викрадені деталі верхньої будови колії переніс до приймального пункту металобрухту TOB "Звягельпромсервіс", що розташований по вул. Вокзальній, 92 в м. Новоград-Волинському, та намагався здати, як металобрухт, тобто реально розпорядився викраденим майном.

Однак, ОСОБА_1 вказаного дня біля 11 години був затриманий на території зазначеного приймального пункту металобрухту працівниками ЛПМ на ст. Новоград- Волинський J1B на ст. Житомир і в нього були вилучені викрадені ці деталі верхньої будови колії.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 не погоджується з постановленим щодо нього вироку з тих підстав, що суд не об’єднав в одне провадження дві порушені щодо нього органом досудового слідства кримінальні справи, та по кожній із них в подальшому призначив окреме покарання. Просить провести повторний судовий розгляд порушеної щодо нього кримінальної справи, не навівши будь яких аргументів на обґрунтування цих своїх апеляційних вимог.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1 згідно яких він уточнив свої апеляційні вимоги та просив лише пом’якшити призначене йому покарання, думку прокурора про залишення вироку без зміни, обговоривши доводи сторін, перевіривши вирок суду в межах ст. 365 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З висновками суду першої інстанції щодо фактичних обставин вчиненого засудженим злочину, про доведеність вини та кваліфікацію дій, автор апеляції погоджується і ніким з можливих апелянтів не оспорюється.

Доводи засудженого ОСОБА_1 про суворість призначеного покарання необґрунтовані.

Суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, призначаючи ОСОБА_1 покарання, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, дані про його особу, обставини справи.

Засуджений ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, вчинив новий аналогічний злочин маючи непогашену судимість, вину визнав. З врахуванням вказаного суд і призначив йому покарання у вигляді реального його відбуття ближче до мінімального передбаченого санкцією ч.2 ст. 185 КК України.

Суд обґрунтовано призначив ОСОБА_1 остаточне покарання за правилами ч.4 ст. 70 КК України, оскільки він вчинив злочини до постановлення щодо нього попереднього вироку від 02 грудня 2009р., яке, колегія суддів вважає за своїм видом та розміром справедливим.

Підстав для зміни вироку щодо ОСОБА_1 та пом'якшення йому покарання не встановлено.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду, -

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 23 квітня 2010 року щодо нього – без зміни.