колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого – судді Романова О.В.

суддів: Ляшука В.В., Яковлєва С.В.

за участю прокурора Філя С.В.

захисника ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь при розгляді справи в суді 1 інстанції, на вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 19 лютого 2010 року, яким засуджено

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Хмельницький, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого, військовозобов’язаного, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей. проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

за ч.2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням. Встановлено йому іспитовий строк 3 роки та відповідно до ст. 76 КК України покладено обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено підписку про невиїзд.

Справа № 11-317 Головуючий в суді 1 інстанції: Пасічний Т.З.

Категорія: ст. 286 ч.2 КК України Доповідач Ляшук В.В.

Речовий доказ - автобус MERSEDES-BENZ Sprint, д.н. НОМЕР_1, передано власнику ОСОБА_4

Стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 1953,12 грн.

Згідно з вироком 12 червня 2009 року близько 12 години 40 хвилин ОСОБА_2В, керуючи по дорученню автобусом марки MERSEDES-BENZ Sprint, д.н.НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4 та рухаючись по автодорозі Київ-Чоп в напрямку м.Житомир зі сторони м. Київ, проїжджаючи 106 км +360 м автошляху поблизу м. Коростишів, Житомирської області створив небезпеку для руху, яка загрожувала життю та здоров’ю громадян, завдав матеріальні збитки, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, не врахував дорожню обстановку та стан проїзної частини, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не вибрав безпечну швидкість руху, перевищив максимально дозволену швидкість руху для автобусів 90км/год у зв’язку з чим не впорався з керуванням автобуса, виїхав за межі проїзної частини та здійснив наїзд на металевий колесовідбійник після чого допустив перекидання автобуса.

Внаслідок ДТП пасажир автобуса ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді повного розриву хребта між 1 і 2 грудними хребцями, численні переломи ребер справа по 3-м лініям, зліва по біля хребтовій лінії з розривами парієнтальної плеври, численні розриви печінки, легень справа з крововиливами на вісцеральній плеврі, рвану рану в скронево-потиличній області, при зведені країв довжиною 14 см з нерівними краями, рвану рану в області правого плеча, рвану рану в середній треті правого плеча, округлої форми, рвані рани в області правого передпліччя, відрив (скальповану рану) правої грудної залози, дірчатого перелому в скроневій області справа, перелому правого плеча, в області плеча живота справа 2 рвані рани, в області правого колінного суглобу з передньої поверхні рвану рану, на лівій половині грудної клітки і живота колосовидні садна (сліди волочіння), зверху вниз, відкритого перелому лівого плеча, в області лівої ліктьової ямки рвану рану, рвану рану лівої сідниці, дві рвані рани в області лівого колінного суглобу з бокової поверхні, в області правої щоки і верхньої губи 3 рвані рани, які мають ознаки тяжких по причині загрози для життя в момент спричинення, та знаходяться в прямому причинному зв’язку зі смертю, яка настала на місці пригоди.

В даних умовах дорожнього руху водій ОСОБА_2, порушуючи вимоги п.п.1.3, 1.5, 1.10 ( терміни дорожня обстановка, дорожні умови), 2.3 (б), 12.1, 12.6 (г) та дорожнього знаку 5.47 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) створив небезпеку для руху, яка загрожувала життю та здоров’ю громадян, завдав матеріальні збитки, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, під час руху не вибрав безпечну швидкість не врахував дорожню обстановку та дорожні умови, не врахував стан автомобіля щоб мати можливість контролювати його рух та безпечно керувати ним, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно, перевищив максимально дозволену швидкість руху для автобуса 90 км/год.

Порушення вимог п.п. 1.3,1.5,1.10 (терміни дорожня обстановка, дорожні умови), 2.3 (б), 12.1, 12.6 (г) та дорожнього знаку 5.47 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) водієм ОСОБА_2, знаходиться в прямому причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків.

В апеляції прокурор просить вирок суду скасувати, в частині призначення покарання внаслідок м’якості. Зазначає, що суд першої інстанції не надав правової оцінки ступені тяжкості, характеру суспільної небезпеки і обставинам вчинення засудженим злочину. На момент ДТП ОСОБА_2 керував джерелом підвищеної небезпеки, не маючи права на перевезення пасажирів; знаючи це, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, під час руху не вибрав безпечну швидкість, не врахував дорожню обстановку та дорожні умови, не врахував стан автомобіля, щоб мати можливість контролювати його рух та безпечно керувати ним, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно, перевищив максимально дозволену швидкість руху для автобуса 90 км/год, в результаті чого загинула молода людина ОСОБА_5 Просить постановити по справі новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 за ч.2ст. 286 КК України покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію, заперечення засудженого та захисника, перевіривши вирок суду в межах ст. 365 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду 1 інстанції про фактичні обставини справи та доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні необережних дій, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, ґрунтуються на перевірених в суді доказах і ніким із можливих апелянтів не оспорюються.

Що стосується призначеного засудженому покарання, то воно на думку колегії суддів є явно несправедливим через його м’якість.

ОСОБА_6, вчинив тяжкий злочин, внаслідок якого загинула молода людина, порушення вимог правил дорожнього руху, а саме перевищення швидкості, яке стало однією з причин ДТП, він допустив при перевезенні, в автобусі значної кількість пасажирів, чим створив загрозу також і їх життю, що на думку колегії суддів, істотно підвищує ступінь суспільної небезпеки його дій.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, та вважає за необхідне призначити йому реальне основне покарання, а також додаткове у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Разом з тим, щире каяття засудженого, добровільне відшкодування завданих збитків, позиція потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні, а також дані про особу засудженого (наявність малолітніх дітей, стан здоров’я, позитивні характеризуючі дані), дають суду підстави для застосування ст. 69 КК України та призначення ОСОБА_6 менш суворого покарання не передбаченого санкцією ч.2 ст. 286 КК України у вигляді обмеження волі.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 378 КПК України, колегія суддів, -

апеляцію прокурора, який приймав участь при розгляді справи в суді 1 інстанції, задовольнити частково.

вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 19 лютого 2010 року щодо ОСОБА_2 в частині призначення покарання скасувати і постановити новий вирок.

Призначити ОСОБА_2 за ч.2 ст. 286 КК України з застосуванням ст. 69 КК України покарання у виді 2 /двох/ років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1/один/ рік 6 /шість/ місяців.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити попередній – підписку про невиїзд.

Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Зарахувати в строк покарання ОСОБА_2 затримання в порядку ст. 115 КПК України з 13.06.2009 р. по 16.06.2009 року.

У решті вирок залишити без зміни.

вирок може бути оскарженим до Верховного Суду України через апеляційний суд Житомирської області протягом одного місяця з дня його проголошення.