Справа № 11- 349, 2010 року 

Головуючий в 1-й інстанції Вітюк В.Ж.

Категорія: ст. 307 ч2, 309 ч.2, 311 ч.1 КК України 

Доповідач Бойко Л.В.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:

Головуючого-судді Дуфнік Л.М.,

суддів Бойко Л.В., Цугеля І.М.

з участю прокурора Марцинкевича С.А.,

захисника ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3 та в його інтересах захисника ОСОБА_2 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 01 квітня 2010 року.

Цим вироком ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, українець, з середньою освітою, неодружений, має на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючий, раніше судимий:

- 12.09.1989 року Хмельницьким міським судом за ст. 2296 ч.2 КК

України на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку

згідно ст. 461 КК України на 2 роки;

- 17.01.1992 року Хмельницьким міськрайонний судом за ст. 2296 ч.2, ст. 43 КК України на 4 роки позбавлення волі ;

- 23.12.1997 року Хмельницьким міським судом за ст. 2296 ч.2 КК

України на 2 роки позбавлення волі ;

- 30.01.1998 року Кам’янець-Подільським районним судом за ст. 2296

ч.2, 43 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі

- 09.04.2002 року Хмельницьким міським судом за ст. 309 ч.2 КК

України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;

- 20.11.2002 року Хмельницьким міським судом за ст. 309 ч.2 КК

України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

- 13.11.2003 року Хмельницьким районним судом за ст. 391 КК України

на 2 роки 8 місяців позбавлення волі;

• 27.11.2006 року Хмельницьким міськрайонним судом за ст. 309 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі, звільнений 19 січня 2009 року по відбуттю строку покарання.

засуджений:

• за ч.2 ст. 307 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна ;

• за ч.2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі;

• за ч.1 ст. 311 КК України на 1 рік обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено 5 років 6 місяців з позбавлення волі конфіскацією всього належного йому на праві власності майна .

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому залишено попередню –утримання під вартою.

Строк відбування покарання засудженому постановлено рахувати з 1 квітня 2010 року, зарахувавши час перебування під вартою з 29 жовтня 2009 року по 31 березня 2010 року включно.

Питання про речові докази вирішено відповідно до закону.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 617 грн. 82 коп. судових витрат за проведення експертиз.

За вироком суду ОСОБА_3 визнано винним у тому, що 07 жовтня 2009 року біля 18 год. 10 хв. та 16 жовтня 2009 року біля 14 год. 50 хв. за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_1 він незаконно збув в ході оперативної закупки особливо небезпечний наркотичний засіб – опій ацетильований : першого разу - 0,048 г. особі під псевдонімом ОСОБА_4 за 45 грн., наступного разу 0,207 г - особі під псевдонімом ОСОБА_5 за 90 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 29 жовтня 2009 року біля 12 год. 20 хв. неподалік будинку №68 по вул.Шестакова в м.Хмельницькому збув особі під псевдонімом ОСОБА_6 за 120 грн. – 0,203 г. особливо небезпечного наркотичного засобу – опію ацетильованого.

Крім того, 29 жовтня 2009 року біля 13 год. 15 хв. під час обшуку в помешканні ОСОБА_3 працівниками міліції виявлено та вилучено наркотичні засоби – макову соломку масою 389,9 г., опій ацетильований - загальною масою в перерахунку на суху речовину 0,611 г, які він зберігав з метою власного споживання та 490 мл. рідини, яка містить 6,7 % прекурсору- ацетон та 48,3% прекурсору – толуолу, 310 мл рідини, яка містить 4,2% прекурсору- ацетон та 42,7% прекурсору – толуолу, які ОСОБА_3 зберігав з метою виготовлення наркотичних засобів.

В апеляції засуджений просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на те, що докази на підтвердження його вини в збуті наркотичних засобів сфальшовані працівниками міліції, містять істотні суперечності та не відповідають вимогам закону, що регулюють проведення контрольних закупок наркотичних засобів.

У своїх доповненнях до апеляції засуджений вказує, що показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 не доводять його вини в збуті наркотичних засобів, оскільки передачі наркотиків та отримання грошей вони не бачили, домовленості про збут не чули, і як працівники міліції є зацікавленими особами. Крім того, оперативні закупівлі всупереч вимогам закону технічними засобами не фіксувались.

Захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого просить вирок суду в частині засудження ОСОБА_3 за ст. 307 ч.2 КК України закрити в зв’язку з недоведеністю його вини, а в частині засудження за ст. 309 ч.2, 311 ч.1 КК України змінити, призначивши йому покарання не пов’язане з позбавленням волі. Вказує, що протоколи слідчих дій, проведених за участю понятих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не можуть бути доказами вини ОСОБА_3, оскільки поняті були залучені без дотримання вимог ст. 127 КПК України, а покупець по трьом епізодам збуту є однією особою, допитати яку неможливо в зв’язку з перебуванням його під захистом.

Заслухавши доповідача, засудженого та його захисника, які підтримали доводи своїх апеляцій, думку прокурора про залишення апеляцій без задоволення, а вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів,-

Апеляції засудженого та його захисника не підлягаючими задоволенню.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 309 ч.2, 311 ч.2 КК України є обгрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується дослідженими в судовому засіданні й детально викладеними у вироку доказами і в апеляціях засудженого та його захисника не оспорюється.

Незважаючи на невизнання засудженим своєї вини в збуті наркотичних засобів, його вина підтверджується належними та допустимими доказами.

Так, з показань свідків ОСОБА_7, ОСОБА_14 вбачається, що в межах заведеної щодо ОСОБА_3 оперативно-розшукової справи, ними були організовані три контрольні закупки наркотичних засобів 7, 16 та 29 жовтня 2009 року .

Як вбачається з матеріалів справи, контрольні закупки проводились з дотриманням умов порядку їх проведення. Перед кожною контрольною закупкою складався відповідний акт огляду покупця з перерахуванням та переписуванням номерів і серій грошових купюр із виготовленням їх ксерокопій, відбиралась письмова згода покупця та оформлялись протоколи оперативної закупівлі. Отже, законність проведення оперативних закупівель не викликають сумніву.

Обставини виявлення та вилучення наркотичних засобів підтвердили свідки ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10, у присутності яких як понятих проводились ці дії.

Крім того, свідки ОСОБА_11 ОСОБА_9 підтвердили, що під час проведення оперативної закупівлі 29 жовтня 2009 року гроші, видані покупцю помічались, а при поверхневому огляді засудженого після його затримання, на його руках виявлені сліди фарби. Крім того вказували, що гроші засудженому ніхто не підкидав, вони були вилучені з його куртки. Отже, доводи апеляції засудженого про те, що гроші були підкинуті йому працівниками міліції є безпідставні, оскільки спростовуються вищенаведеними доказами.

Об'єктивно вина засудженого підтверджується даними протоколів оперативних закупівель, актами огляду покупця, висновками експерта про те, що куплені у ОСОБА_15 речовини є наркотичними засобом – опієм ацетильованим, маса якого в перерахунку на суху речовини становить відповідно 0,048 г., 0,207 г., та 0,203 г.

Перевіркою матеріалів справи не виявлено даних, які б могли свідчити про штучне, як зазначено в апеляціях, створення органами досудового слідства доказів винності ОСОБА_15 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України або про можливу фальсифікацію доказів у справі. Не встановлено й інших порушень вимог кримінально-процесуального закону, які згідно із законом тягнуть скасування вироку.

Докази, якими суд обґрунтував свій висновок про винність ОСОБА_15 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України є належними, достатніми та достовірними.

Покарання ОСОБА_3 призначено судом відповідно до вимог ст. 65 КК України з врахуванням тяжкості вчинених ним злочинів, особи винного, обставин, що пом'якшують покарання. Суд врахував, що ОСОБА_3 характеризується негативно, має батька похилого віку-інваліда другої групи, є неодноразово судимим за вчинення злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, а тому прийшов до обґрунтованого висновку про можливість його виправлення та перевиховання лише шляхом ізоляції від суспільства.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни вироку суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,

Апеляції засудженого ОСОБА_3 та в його інтересах захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, вирок Хмельницького міськрайонного суду від 01 квітня 2010 року щодо ОСОБА_3, - без зміни.