колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Кузняка В.О.

Суддів Станковської Г.А.

Давнього В.П.

за участю прокурора Сулятицького І.Я.

адвоката ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 27 квітня 2010 року.

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, з середньою освітою, неодружений, працюючий вантажником-відбірником в ТОВ ''Поділля-Тютюн'', раніше не судимий, -

засуджений за ст. 307 ч.2 КК України і йому призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді одного року шести місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Стягнуто із засудженого ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ УМВС України у Чернівецькій області 187 грн. 68 коп. за проведення фізико-хімічної експертизи.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в закону силу залишено – підписку про невиїзд.

Вирішено долю речових доказів.

Згідно вироку суду ОСОБА_3 визнаний винуватим і засудженим за те, що у вересні 2009 року, перебуваючи в с. Лукавці Вижницького району

Справа №11-178/2010 р. Головуючий у І інстанції: Дудаков С.Є.

Категорія: ст. 307 ч. 2 Доповідач: Станковська Г.А. КК України (2341-14)

Чернівецької області, у лісі виявив два кущі коноплі, з яких зірвав листя, подрібнив та перевіз за місцем свого проживання, де і зберігав.

01 лютого 2010 року приблизно о 08.00 годині у себе вдома ОСОБА_3 з метою передачі ОСОБА_4 у Чернівецький слідчий ізолятор наркотичного засобу – канабісу, помістив його в мішечках в три цибулини і, зустрівшись з ОСОБА_5, передав їй дану передачу, нічого не кажучи останній про її вміст.

01 лютого 2010 року приблизно о 10 годині 30 хвилин, при передачі ОСОБА_5 продуктів харчування для ОСОБА_4 працівниками СІЗО ВДДУ ПВП у Чернівецькій області було виявлено та вилучено в трьох цибулинах три мішечки з канабісом, маса якого становила - 26,8 гр.

В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок суду змінити і призначити йому покарання із застосуванням вимог ст. 75 КК України, при цьому просив врахувати, що умислу на придбання наркотичного засобу у нього не було, оскільки він його знайшов випадково, свою вину у скоєнному повністю визнав, в чому щиросердно розкаявся, раніше не судимий, активно сприяв розкриттю злочину, його позитивну характеристику за місцем проживання, молодий вік, що у нього батьки пенсійного віку і він є основним годувальником у сім'ї, а також те, що злочин не є корисливим і від злочинних дій не настало тяжких наслідків.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_3, підтримавшого апеляцію та адвоката ОСОБА_2 на захист інтересів засудженого, вислухавши думку прокурора, який просив вирок суду залишити без змін, а апеляцію останнього без задоволення, перевіривши доводи апеляції, розглянувши справу, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Районний суд вірно встановив фактичні обставини справи і прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України, при обставинах вказаних у вироку суду, що знайшло своє підтвердження в матеріалах справи, оскільки він повністю визнав себе винним і справа слухалася відповідно до вимог ст. 299 КПК України.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ст. 307 ч.2 КК України, як незаконне виготовлення, придбання, зберігання, перевезення з метою збуту наркотичних засобів та передача їх у місця позбавлення волі, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби.

При призначенні покарання засудженому з врахуванням виключних обставин які пом’якшують покарання, суд із застосуванням ст. 69 КК України, призначив ОСОБА_3 покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.2 ст. 307 КК України. Разом з тим, с уд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, не в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, його молодий вік, поведінку до вчинення злочину, що на утриманні у нього є перестарілі батьки, а він працює, злочин не є корисливим, під час досудового та судового слідства він не ухилявся від явки до слідчих органів та в суд, давав правдиві покази і з'явився з явкою з повинною, злочин ним вчинений вперше, а тому колегія суддів вважає можливим застосувати до підсудного ст. 75 КК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 367, 372, 373 КПК України, судова колегія, -

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 задовольнити.

Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 квітня 2010 року, щодо ОСОБА_3 –змінити.

Вважати ОСОБА_3 засудженим за ст. 307 ч.2 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Застосувати до засудженого ОСОБА_3 ст. 75 КК України звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном на 3 роки, якщо він протягом цього іспитового строку не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_3 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

В решті вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці залишити без змін.