10-176/2010 Про порушення кримінальної справи - 10.06.2010 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальну справу за апеляцією прокурора відділу прокуратури Черкаської області Іщенка О.М. на постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 23.04.2010 року, якою задоволено скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на постанову від 25.11.2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ст. 358 ч.1 КК України,

Згідно вказаної постанови прокурора від 25.11.2009 року, ОСОБА_6 являючись приватним підприємцем, на протязі січня–червня 2008 року подавав до ДПІ м.Черкаси декларації з податку на додану вартість та розшифровки податкових зобов,язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів платників податків до неї, вказуючи в них відомості які не відповідають дійсності.

На дану постанову прокурора від адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 в суд надійшла скарга, в якій він просить скасувати цю постанову. В обгрунтування своєї скарги посилається на те, що для порушення цієї кримінальної справи не було приводів та підстав, відповідно до вимог ст. 94 КПК України.

Постановою суду від 23.04.2010 року скаргу ОСОБА_5 задоволено, постанову про порушення кримінальної справи від 25.11.2010 року скасовано та матеріали повернуті прокурору з метою подальшого прийняття по ним рішення.

В своїй апеляції прокурор, не погоджуючись з судовим рішенням, просить його скасувати, а скаргу адвоката ОСОБА_5 залишити без задоволення, посилаючись на те, що, підставами для порушення вказаної кримінальної справи стали матеріали дослідчої перевірки податкової міліції, в тому числі пояснення ОСОБА_7

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, підтримавшого апеляцію, пояснения адвоката ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо законності прийнятого судового рішення, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Так, відповідно до вимог ст.ст. 94, 98 КПК Укра'ши прокурор, слідчий чи орган дізнання зобов'язаний винести постанову про порушення кримінальної справи лише за

наявності приводів і підстав, зазначених в ст. 94 КПК України, вказати в постанові ці приводи і підстави, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується кримінальна справа, а також подальше її спрямування.

Підставами для порушення кримінальної справи не можуть бути припущення або дані, які не містять інформації про злочин та особа, яка порушує справу повинна мати достатньо даних, що вказують на наявність ознак злочину.

Достатніми даними, що вказують на наявність ознак скоєного злочину, вважається фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину).

Так, в постанові про порушення кримінальної справи вказано, що зазначені матеріали перевірки містять достатні фактичні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_6 ознак злочину передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, при цьому які саме дані не зазначено.

Як вбачається з матеріалів справи, які послужили прийняттю рішення щодо порушення кримінальної справи відносно приватного підприємця ОСОБА_6 у прокурора не було достатньо підстав для цього, а щодо доводів апеляції прокурора про наявність приводів та підстав для порушення кримінальної справи, то колегія суддів приходить до наступного.

Постанова про порушення кримінальної справи грунтується на делараціїї з податку на додану вартість та розшифровці податкових зобов,язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів платників податку до неї, в яких вказані відомості, які не відповідають дійсності. При цьому з матеріалів на підставі яких була порушена кримінальна справа незрозуміло ким саме була подана така декларація та розшифровка, оскільки вони не містять підпису особи, яка їх склала та подала до ДПІ, по даному факту громадянин ОСОБА_6 опитаний не був.

Щодо пояснень ОСОБА_8 та ОСОБА_9, то з даних пояснень видно, що вказані особи лише зареєстрували комерційне підприємство та видали довіреність іншій особі на ведення фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства, але вказані факти не містять достатніх даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_6 ознак злочину передбаченого ч.1 ст. 358 КК України.

Щодо даних викладених в довідці, рапорті та схемі, складених оперативним працівником податкової міліції, то вони містять дані про правомірність проведення фінансово-господарських операцій приватного підприємця ОСОБА_6 з ТОВ "ОСОБА_10 Імпульс" та зміст вказаних документів полягає в тому, що приватний підприємець ОСОБА_6 проводив господарські операції з ТОВ "ОСОБА_10 Імпульс", яке на думку оперативного працівника податкової міліції є "фіктивним". На підставі цього оперативним працівником зроблені висновки, що ОСОБА_6 вносив до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, що подавались у вигляді звітних документів до ДПІ у м.Черкаси.

Проте, дані зазначені в цій довідці, не можуть бути підставою для порушення кримінальної справи, а сама довідка не свідчить про наявність приводу, зазначеного в п.5 ч.1 ст. 94 КПК України.

Відповідно до п.1.3. наказу ДПА України №327 від 10.08.2005 року (z0925-05) "Про порядок оформлення результатів невиїздних документальних, виїздних, планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" за результатами проведення таких перевірок оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства – довідка.

Саме акт – є службовим документом, який стверджує факт проведення перевірки фінансово-господарської діяльності суб,єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб,єктами господарювання, однак за результатами перевірки приватного підприємця ОСОБА_6 акт не складався.

За таких обставин висновок суду 1 інстанції про відсутність достатніх підстав для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_6 є правильним й обгрунтованим.

При розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи, суд 1 інстанції відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, не розглядаючи ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті, не даючи оцінки доказам, перевірив наявність приводів й підстав для винесення цієї постанови, дійшов до вірного висновку про їх

відсутність та обгрунтовано скасував незаконну постанову прокурора про порушення кримінальної справи.

Розгляд скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 проведений з дотриманням вимог кримінально – прцесуального закону. Наведені прокурором в апеляції доводи про наявність приводів і підстав для порушення кримінальної справи є безпідставними, а тому апеляція прокурора задоволенню не підлягає. Підстав для скасування постанови суду 1 інстанції, колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 362, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-

Апеляцію старшого прокурора відділу прокуратури Черкаської області Іщенка О.М. залишити без задоволення, а постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 23 квітня 2010 року про задоволення скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 та скасування постанови прокурора від 25 листопада 2009 року про порушення кримінальної справи відносно приватного підприємця ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України - залишити без змін.