колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого-судді - Полтавцевої Г. А.,

суддів - Мацелюха П.С., Лук’янець Л. Ф.

за участі прокурора - Карпука Ю. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію захисника ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 19 квітня 2010 року, –

Цією постановою суду скаргу ОСОБА_2 на постанову заступника начальника митниці – начальника служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Київської обласної митниці ОСОБА_3 від 29 травня 2009 року про порушення кримінальної справи за фактом контрабанди семи автомобілів, вчиненої у великому розмірі, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України, залишено без задоволення.

Прийняте рішення суд обґрунтував тим, що на момент порушення справи в органу дізнання був привід і достатньо підстав для порушення кримінальної справи, які отримані із законних джерел, – тобто справу порушено із дотриманням вимог ст. ст. 94, 97- 98 КПК України.

В апеляції захисник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 вважає постанову суду винесеною з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а саме, без належного дослідження матеріалів, на підставі яких порушено кримінальну справу, висновки суду – такими, що не підтверджуються доказами у справі, і що суд не взяв до уваги докази, які могли б істотно вплинути на його висновки. На обґрунтування наведеного

Справа № 10-907/2010 Головуючий у суді 1-їінстанції: Ретьман О. А.

Категорія: ст. 236-7 КПК Доповідач: Мацелюх П.С.

зазначає, що кримінальну справу порушено на основі наданих Митною службою Бельгії матеріалів про підробку товаросупровідних документів без належної їх правової оцінки. Зокрема зазначає, що даний висновок зроблено на підставі лише показань ОСОБА_5, дані нею відомості про вартість автомобілів не підтверджені жодними письмовими документами, а долучені до матеріалів справи платежі та виписки з банку не містять даних для ідентифікації платника й товару. Вказує, що подані митним органам України документи мала заповнювати та видавати сторона продавця, який несе відповідальність за митне оформлення товару і лише який, на думку апелянта, міг підробити документи. Звертає увагу, що з визначеної митним органом вартості товару ОСОБА_2 сплатив усі передбачені законом платежі. Вважає, що автотоварознавчі дослідження для визначення вартості автомобілів здійснено з порушенням вимог Закону України "Про судову експертизу" (4038-12) , оскільки проведено не експертизу у державній експертній установі, а дослідження приватним підприємством, де оцінювача не було попереджено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.

З наведених підстав просить постанову суду, а також постанову про порушення кримінальної справи, – скасувати.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечив апеляцію та вважає постанову суду законною і обґрунтованою, вивчивши матеріали справи за скаргою та матеріали, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як видно з постанови суду та матеріалів справи за скаргою, розглядаючи скаргу ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи, суддя, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, дослідив матеріали, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, ретельно перевірив виконання органом досудового слідства вимог ст. ст. 94- 98 КПК України, і дійшовши висновку про законність порушення справи, обґрунтування прийнятого рішення виклав в мотивувальній частині постанови, з яким колегія суддів погоджується.

Згідно з оскаржуваною постановою про порушення кримінальної справи, органом досудового слідства встановлено, що в період з 20 по 26 травня 2007 року, на підставі зовнішньоекономічного контракту від 20 лютого 2007 року № 3, укладеного між ФОП "Фролов Олександр Володимирович" та фірмою "All Trucks" в особі директора ОСОБА_5, на митну територію України ввезено 7 автомобілів – сідельних тягачів марки DAF 95 XF-430. Згідно з товаросупровідними документами, наданими як підстава переміщення через митний кордон України, вартість автомобілів становила 20 700 євро кожний. Згідно з інформацією митної служби Бельгії, наданою на запит митних органів України, за рахунками-фактурами, виданими фірмою "All Trucks", вартість шести із даних автомобілів становить 36 000 євро кожний, а сьомого – 30 000 євро. ОСОБА_5 пояснила, що наданий митним органам України договір купівлі-продажу автомобілів з ОСОБА_2 не укладався і печатка на ньому несправжня. Відповідно до висновків експертного автотоварознавчого дослідження спеціаліста, загальна вартість зазначених автомобілів на момент переміщення через митний кордон України становила 1 919 209, 37 грн.

Приводом для порушення справи стало безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочину.

Підставами стали дані, наявні в матеріалах, на підставі яких порушено кримінальну справу, та які містяться у контракті купівлі-продажу автомобілів між фірмою "All Trucks" та СПД "Фролов Олександр Володимирович", вантажно-митних деклараціях та рахунках-фактурах, наданих до митних органів України, звіті про розслідування Федеральної Суспільної Фінансової Служби Бельгії, копіях протоколу показань ОСОБА_5, вантажно-митних декларацій та рахунків-фактур, наданих до митних органів Бельгії, висновках експертних товарознавчих досліджень спеціаліста з оцінки транспортних засобів, а також інших джерелах в матеріалах справи, які суд обґрунтовано визнав достатніми.

Доводи захисника в апеляції про те, що суд не взяв до уваги докази на підтвердження узгодженої ціни автомобілів 20 700 євро за кожний та здійснення скаржником оплати за нею, що показання ОСОБА_5 не підтверджені письмовими доказами, надані митною службою Бельгії платежі не містять даних для ідентифікації платника й товару, а підробити товаросупровідні документи могла лише сторона продавця, – є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки стосуються встановлення фактичних обставин справи, дослідження й оцінки доказів, що при розгляді справ даної категорії є неприпустимим та здійснюється судом лише під час розгляду справи по суті. При розгляді судом скарги на постанову про порушення кримінальної справи, відповідно до ч. 15 ст. 236-8 КПК України, предметом перевірки є наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови і законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи. Для перевірки зазначених апелянтом обставин необхідне збирання доказів шляхом проведення слідчих дій, що має бути здійснено у ході досудового слідства.

Твердження апелянта про те, що ОСОБА_2 сплачено всі необхідні платежі з визначеної митним органом митної вартості товару, є безпідставними, оскільки не спростовують даних про наявність в діях скаржника ознак контрабанди при ввезенні автомобілів в Україну до початку перевірки митним органом, а отже, і приводів та підстав для порушення кримінальної справи.

Доводи апелянта про проведення автотоварознавчих досліджень з порушенням встановленого законом порядку, оскільки проведено не експертизи у державних експертних установах, а дослідження приватним підприємством, при яких спеціаліста не було попереджено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, – є безпідставними, оскільки експертне автотоварознавче дослідження проводилося спеціалістом, який хоча не є працівником державної спеціалізованої експертної установи, але атестований та має кваліфікацію судового експерта з правом проведення автотоварознавчих експертиз, що підтверджено копією свідоцтва Міністерства юстиції України № 590 від 25 січня 2008 року (т. 1, а. с. 46), тому, згідно з ч. 3 ст. 10 Закону України "Про судову експертизу", може залучатися до проведення судових експертиз, а також він є працівником ПП "Незалежна експертна компанія БАРБОЛЮК І ПАРТНЕРИ", яке має сертифікат Фонду державного майна України № 7366/08 від 04 листопада 2008 року на проведення оцінки дорожніх транспортних засобів (т. 1, а. с. 47). Виконання вимог ст. 196 КПК України щодо попередження експерта про кримінальну відповідальність за відмову від виконання покладених на нього обов’язків та дачу завідомо неправдивого висновку, зі змісту глави 18 КПК України (1001-05) , стосується призначення експертизи як слідчої дії у кримінальній справі, і на експертне дослідження спеціаліста в межах дослідчої перевірки до порушення справи не поширюється. Отже, дані висновків автотоварознавчих досліджень отримані із законних джерел.

Враховуючи зазначене, постанова суду є законною і обґрунтованою, підстав для її зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, –

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 19 квітня 2010 року, якою скаргу ОСОБА_2 на постанову заступника начальника митниці – начальника служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Київської обласної митниці ОСОБА_3 від 29 травня 2009 року про порушення кримінальної справи за фактом контрабанди семи автомобілів, вчиненої у великому розмірі, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України, залишено без задоволення, – залишити без зміни, а апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 – без задоволення.