АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1 Справа № 11-а-797
Категорія: ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186КК України
Головуючий у першій інстанції: Валігура Д.М.
Доповідач: Бартащук Л. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого – Лагнюка М.М.
суддів – Бартащук Л. В., Юденко Т.М.
за участю прокурора – Пламадяла І.П.
засудженого – ОСОБА_2
адвокатів – ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_5, на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2009 року.
Цим вироком: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець АДРЕСА_1 громадянин України, росіянин, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимий,-
засуджений за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві судові витрати - 563 грн. 04 коп.
Згідно вироку, ОСОБА_2, 15.06.2009 року приблизно о 22 годині 45 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з метою відкритого викрадення чужого майна, а саме грошових коштів, що належать ТОВ "АРТ СТАР", зайшов до залу гральних автоматів "Мерсі", що знаходиться за адресою: пр.Глушкова, 12 в м. Києві. Реалізуючи свій злочинний умисел, застосував насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров"я, ОСОБА_2 підійшов до адміністратора ОСОБА_3 який знаходився поблизу вхідних дверей до приміщення каси, бризнув йому в обличчя з газового балончика, завдавши фізичний біль, після чого шляхом вільного доступу, через відкриті двері проник до приміщення каси, що знаходиться в залі ігрових автоматів, де знаходилась касир ОСОБА_6, та також бризнув їй в обличчя з газового балончика, завдавши фізичний біль. Подолавши таким чином волю потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_6 до опору, ОСОБА_2 підійшов до касового апарату, та декілька разів вдарив по ньому ногою, намагаючись його відкрити та викрасти з нього гроші в сумі 7 000 грн., але не довів свій злочинний умисел до кінця, з причин які не залежали від його волі, так як не зміг відкрити касовий апарат. Після чого ОСОБА_2, намагався втекти, але був затриманий працівниками міліції на місці вчинення злочину.
В апеляціях:
- адвокат ОСОБА_4, не оспорюючи обґрунтованість засудження ОСОБА_2, просить вирок суду змінити, застосувати щодо засудженого ст.ст. 75, 76 КК України, посилаючись на визнання вини щире каяття, першу судимість;
- засуджений ОСОБА_2, посилаючись на відсутність тяжких наслідків, щире каяття та сімейні обставини, просить застосувати щодо нього ст.ст. 75, 76 КК України .
В доповненні до апеляції засуджений просить перекваліфікувати його дії з ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 186 КК України на ст. 355 ч.2 КК України, стверджує, що не мав наміру на вчинення грабіжу, а вчинив замах на примушування до виконання цивільно-правових зобов"язань;
Захисник ОСОБА_5, не оспорюючи обґрунтованість засудження, просить вирок змінити, пом"якшити призначене засудженому покарання.
Заслухавши доповідь судді, адвоката, захисника та засудженого, які підтримали апеляції, прокурора, який вважав вирок законним та обґрунтованим, а апеляції такими, що не підлягають задоволенню, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції адвоката і захисника підлягають задоволенню, апеляція засудженого підлягає задоволенню частково.
Висновок суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочинів за обставин, встановлених вироком суду, ґрунтується на зібраних в установленому порядку досудовим слідством та досліджених в судовому засіданні доказах, яким дана належна оцінка.
На досудовому слідстві при допиті в якості підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_2, визнав, що в зазначений час він зайшов в зал ігрових автоматів та програв 500 грн., це його обурило і він вирішив забрати свої гроші з каси залу ігрових автоматів. З цією метою він пішов до дому, взяв балон із сльозодійним газом "Кобра" і повернувся до залу ігрових автоматів. Але спроби забрати гроші не зробив бо були люди, вирішив це зробити, коли залишится тільки персонал.З цією метою він кілька разів заходив до приміщення і виходив нічого не зробивши.О 22.40 він побачив, що адміністратор стоїть біля каси, а касир в приміщенні каси. Він підійшов до адміністратора і направив газовий балон в обличчя адміністратора і почав розпилювати газ. Той закричав, закривши обличчя руками вибіг на вулицю. Потім він направив газовий балон в обличчя касира.Вона закричала та вибігла на вулицю, при цьому вона зачепила касовий апарат і він впав на підлогу.Він зайшов в приміщення каси, декілька разів ударив ногою по касовому апарату, зрозумів, що він закритий і у нього не вийде забрати гроші.Тоді він вийшов на вулицю. Все відбулось за 3-5 хвилин. Він вийшов на вулицю, викинув газовий балон і був затриманий працівниками міліції.
В судовому засіданні ОСОБА_2 фактично дав такі ж показання, як і під час досудового слідства, але свою вину визнав частково, змінив свої показання і став стверджувати, що після програшу грошей вирішив помститися, заперечував, що хотів забрати гроші з каси.
Суд дав належну оцінку показанням засудженого і обґрунтовано поклав в основу вироку його показання дані ним в ході досудового слідства, оскільки вони підтверджені доказами.
Так, з досліджених судом показів потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вбачається, що 15 червня 2009 р. вони працювали в ТОВ "Арт Старт" відповідно адміністратором та касиром. Приблизно о 22 год. до залу зайшов ОСОБА_2, якого вони раніше не знали. Він оглянув приміщення і вийшов, після цього він ще декілька разів заходив і виходив. Приблизно о 22 год.45 хв. з залу пішов останній клієнт і в приміщення зайшов ОСОБА_2.
Як показала потерпіла ОСОБА_6 вона зайшла в приміщення каси і причинила двері та почула звук шипіння і їдкий запах, почали сльозитись очі, вона зрозуміла, що це газ. Вона почула крик ОСОБА_7 і нажала кнопку виклику міліції.В цей час відкрились двері і почула як їй в потилицю влучив струмень газу. Вона впала на підлогу і побачила ОСОБА_2. Вона піднялась і побігла на вулицю і побачила ОСОБА_7. Все обличчя у нього було червоне, текли сльози і він кликав на допомогу. Вона закрила двері і теж стала кликати на допомогу. В цей час двері відкрились, вийшов ОСОБА_2 і направився за ріг залу, він щось викинув, в цей час працівники міліції його затримали.
Потерпілий ОСОБА_7 показав, що ОСОБА_2 зайшов в зал і швидко підійшов до нього і на відстані 2-х метрів, витягнувши руку, направив йому в обличчя газ, він відчув печію обличчя і очей. Він відштовхнув його та вибіг на вулицю, став кликати допомогу. Через 1-2 хвилини на вулицю вибігла ОСОБА_6.ОСОБА_2 вийшов на вулицю, але приїхали працівники міліції і його затримали.
Наведені обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 намагався відкрито заволодіти чужим майном та з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров"я потерпілих. Суд прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_2 вчинив замах на відкрите викрадення чужого майна. Апеляційна інстанція також погоджується з кваліфікацією дій ОСОБА_2 за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 186 КК України .
Судова колегія вважає, що доводи апеляції засудженого, щодо кваліфікації його дій за ст. 355 ч.2 КК України не знайшли підтвердження зібраними у справі доказами.
Виходячи зі ступені тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого, суд обґрунтовано призначив ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі.
Разом з тим, апеляційна інстанція не може погодитись з висновком суду про необхідність реального відбуття ОСОБА_2 покарання у місцях позбавлення волі.
Однак зазначене при наявності інших обставин, які свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства, не виключають можливість звільнення особи від покарання з випробовуванням.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 раніше злочинів не вчиняв, щиро розкаявся у скоєному, позитивно характеризується по місцю роботи і проживання ( а.с.106, 237 том 1 ), має на утриманні неповнолітню доньку, яку виховує сам ( а.с. 244 том 1), хворіє ( а.с.241-242 том 1).
З урахуванням наведеного, та конкретних обставин справи колегія суддів вважає можливим звільнити засудженого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з покладенням на нього передбачених законом обов’язків.
Враховуючи викладене, колегія суддів, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, -
у х в а л и л а:
Апеляції адвоката ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5 задовольнити, засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Голосіївського районного суду м.Києва від 12 жовтня 2009 року щодо ОСОБА_2 змінити.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком 2 роки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально – виконавчої інспекції.
ОСОБА_2 звільнити з –під варти в залі суду.
В решті цей вирок залишити без змін.