11-463/10 Про закриття кримінальної справи за ст.365 КК України у зв'язку із закінченням строку давності - 27.05.2010 Прийняття

Як встановлено постановою суду, ОСОБА_4, перебуваючи на посаді голови товариства індивідуальних власників гаражів "Київський", будучи службовою особою, 26.01.2000 р. на зборах представників даного товариства, діючи умисно, явно вийшовши за межі наданих йому повноважень, в порушення ч. 3 п. 6 Статуту ТІВГ "Київський" ініціював виключення з членів товариства ОСОБА_5 та ОСОБА_2 за борги по членським внескам.

В липні 2003 року ОСОБА_4 без згоди власника ОСОБА_5 незаконно реалізував його гараж № 4-63 ОСОБА_6, який членом товариства не був, чим завдав істотної шкоди охоронюваному законом праву ОСОБА_3, яка є дочкою покійного ОСОБА_5 і мала набути право власності на даний гараж.

Крім того, в липні 2003 року ОСОБА_4 без згоди власника ОСОБА_2 незаконно реалізував гараж № 3-4 ОСОБА_7, яка членом товариства не була, чим завдав істотної шкоди охоронюваному законом праву власності ОСОБА_2

Закриваючи справу за клопотанням ОСОБА_4, суд послався на те, що з моменту скоєння злочину середньої тяжкості минуло понад 5 років.

Не погоджуючись з постановою суду, потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляції, поставивши питання про її скасування із поверненням справи на новий судовий розгляд.

Основні доводи апеляцій – справу розглянуто незаконним складом суду, оскільки під час досудового розслідування справи потерпілої ОСОБА_3 суд в цьому ж складі вирішив питання про проведення огляду гаража, в цьому ж складі суд ухвалив незаконне рішення у цивільній справі; постанову винесено в порушення процесуального закону, так як слідчий не виносив постанову про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності; судом не дано оцінки матеріалам розслідування, злочин завершений ОСОБА_4 стосовно гаража ОСОБА_2 в жовтні 2005 р., стосовно гаража ОСОБА_3 в лютому 2008 р., а тому вважають, що строки давності не закінчились.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який проти апеляцій заперечує, вважає постанову суду законною та обґрунтованою, виступ потерпілого ОСОБА_2, який апеляцію підтримав, пославшись на наведені у ній мотиви, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляцій без задоволення, а постанову суду без змін з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 49 КК України, ч. 2 ст. 11-1 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п’ять років у разі вчинення злочину середньої тяжкості. Суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, закриває кримінальну справу у зв’язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

Дотримавшись даних вимог матеріального та процесуального права, суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що з часу вчинення злочину середньої тяжкості, у якому обвинувачується ОСОБА_4, минуло понад п’ять років. А тому за клопотанням підсудного, переконавшись в тому, що останньому зрозумілі наслідки закриття справи з цих підстав, у судовому засіданні закрив справу у зв’язку із закінченням строку давності.

Закриваючи справу, суд переконався, що діяння, яке поставлено підсудному за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і ОСОБА_4 винний в його вчиненні. Зокрема, суд в повному обсязі дослідив зібрані докази, допитав підсудного, потерпілого, свідків, оголосив матеріали справи, з яких вбачається, що злочин вчинений підсудним саме в 2003 році.

Так, свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив, що в 2003 році побачив об’яву про продаж за борги гаража в ГБК "Київський", звернувся до голови ГБК ОСОБА_4, який показав йому гараж № 4-3, пояснивши, що борг за нього становить 417 грн., власник гаража помер. Він погодився і в цьому ж році сплатив даний борг та вступний внесок в розмірі 100 грн., до жовтня 2004 р. зробив в даному гаражі ремонт, кожного року сплачував відповідні членські внески. Також ОСОБА_4 надав йому копію протоколу від 26.01.2000 р. про виключення колишнього власника гаражу ОСОБА_5 з товариства (т. 3, а. с. 89).

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що в 2003 році придбала за борги гараж в товаристві "Київський", який належав ОСОБА_2, зробила ремонт. Стан гаража на той час підтверджується актом його обстеження (т. 3, а. с. 96).

Наведені свідками ОСОБА_6 та ОСОБА_8 обставини про час придбання ними гаражів внаслідок незаконних дій колишнього голови товариства ОСОБА_4 підтверджуються копіями квитанцій про сплату боргу колишніх власників, про сплату вступного внеску та членських внесків за 2004 та послідуючі роки (т. 1, а. с. 59, т. 2, а. с. 103-105), копією акту обстеження гаража № 3-4 від 20.07.2003 р. (т. 2, а. с. 106).

Підстав не приймати до уваги ці докази немає, а тому доводи в апеляціях про час вчинення злочину, відповідно в 2005 та 2008 роках, є необґрунтованими.

Не ґрунтуються на вимогах закону і доводи апеляцій про незаконний склад суду, яким вирішено справу. З наведених в апеляціях мотивів відвід головуючому розглядався головою Замостянського районного суду м. Вінниці 18.09.2009 р. За відсутності обставин, які б виключали можливість судді розглядати дану справу, даний відвід залишений без задоволення (т. 1, а. с. 178, 181). В цьому випадку головою суду правильно взято до уваги те, що відповідно до ст. 54 КПК України, зазначені в заяві про відвід обставини не є перешкодою для розгляду кримінальної справи.

Відповідно до п. 2-1 ст. 54 КПК України суддя не може брати участі в розгляді кримінальної справи, якщо він під час досудового розслідування справи вирішував питання про проведення огляду. З матеріалів даної справи вбачається, що слідчим під час досудового розслідування не ставилось питання про проведення огляду гаражів, які були предметом розслідування, і дане питання судом під час досудового розслідування даної справи не вирішувалось. Копія протоколу огляду гаража № 3-4 від 10.07.2009 р. (т. 3, а. с. 8-10), на яку є посилання в апеляціях, не стосується цієї кримінальної справи, а тому до уваги не приймається. Також, згідно із ст. ст. 54, 55 КПК України, розгляд суддею цивільної справи не виключає його участі у вирішені кримінальної справи.

Таким чином, рішення про закриття справи у зв’язку із закінченням строку давності прийняте відповідно до вимог закону, Підстав для скасування постанови суду за наведеними в апеляціях мотивами – немає. Приймаючи дане рішення, колегія суддів враховує й те, що закриття справи з цих підстав надає потерпілим можливість захистити своє право власності в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

Апеляції потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 05 березня 2010 р. у справі щодо ОСОБА_4 – без змін.