Справа № 11-206/2010 р.
Головуючий 1 інстанції: Подалюка О.Ф.
Категорія – ст. 368 ч.2 КК України
Доповідач: Козак В.І.
Апеляційний суд Чернігівської області
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого судді Козака В.І.,
суддів Борисенка І.П., Миронцова В.М.,
при секретарі Терешко В.В.,
за участю прокурора Шваб Л.В.,
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,
засудженого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 січня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
Цим вироком:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець та житель АДРЕСА_1, освіта вища, одружений, маючий на утриманні малолітню дитину, не працюючий, раніше не судимий,
засуджений за ст. 368 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 2 роки без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком на 3 роки.
На підставі ст. 76 КК України покладено обов`язки:
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;
- періодично з`являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи;
Судом ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що 09 жовтня 2008 року працюючи на посаді начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, а тому згідно ст. 4 ЗУ "Про державну виконавчу службу" від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР із змінами і доповненнями, був представником влади, який здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу. Крім того, відповідно до ст. 5-1 ЗУ "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV із змінами і доповненнями, ОСОБА_3, як керівник підрозділу, був наділений всіма правами та повноваженнями у виконавчому провадженні, а тому, він являвся службовою особою, що здійснює функції представника влади та займає відповідальне становище. Тим самим, будучи службовою особою, що займає відповідальне становище, ОСОБА_3 в жовтні 2009 року отримав хабар за наступних обставин.
Так, на виконанні у відділі державної виконавчої служби Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області від 14 листопада 2008 року перебувало виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 № 2977 від 28 серпня 2008 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь КМФ АКБ "Укрсоцбанк" заборгованості на суму 302 288 грн. 32 коп. В забезпечення вказаного виконавчого напису виконавчою службою Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області 14 листопада 2008 року було накладено арешт на не житлову будівлю, яка розташована в Чернігівській області, Козелецький район, с. Лемеші, вул. Магістральна, 2А, власником якої являлась ОСОБА_5
12 жовтня 2009 року, ОСОБА_5 на рахунок КМФ АКБ "Укрсоцбанк" внесла вищевказану суму, тим самим погасила свою заборгованість перед банком, а тому стягувач, в особі КМФ АКБ "Укрсоцбанк", цього ж числа відкликав виконавчий напис приватного нотаріуса за № 2977 від 28 серпня 2008 року. В зв`язку з цим, відповідно до п. 9 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606 – XIV, із змінами і доповненнями, виконавче провадження підлягало закінченню з винесенням відповідної постанови, а з зазначеної вище нежитлової будівлі знято арешт.
З метою покращення показників роботи свого підрозділу ОСОБА_3 15 жовтня 2009 року виніс постанову, згідно якої, вищевказане виконавче провадження з відділу державної виконавчої служби Козелецького районного управління юстиції передано до його підрозділу.
16 жовтня 2009 року до ОСОБА_3 звернувся громадянин ОСОБА_6, який по довіреності ВМА № 064022 від 22 січня 2009 року представляв інтереси ОСОБА_5 по її виконавчому провадженню, з проханням якнайшвидше винести постанову про закінчення виконавчого провадження стосовно останньої та зняття арешту з її вказаної вище приватної нерухомості, так як свої зобов`язання вона перед банком виконала в повному обсязі. З аналогічним проханням ОСОБА_6 звернувся до ОСОБА_3 і 19 жовтня 2009 року. Цього ж числа, в ході їх розмови, ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_6, що його питання він вирішить за 5000 доларів США, які він мусить сплатити йому в якості хабара. ОСОБА_6 погодився на пропозицію ОСОБА_3
За попередньою домовленістю з ОСОБА_3, ОСОБА_6 20 жовтня 2009 року, біля 09 години, прибув до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, що розташоване в м. Чернігові по вул. Щорса, 12. В службовому кабінеті ОСОБА_3 він зустрівся з останнім та сказав, що готовий передати обумовлений раніше предмет хабара. ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_6 пройти разом з ним до приміщення відділення "Київське" ПАТ КБ "Приватбанк", яке розташоване в м. Чернігові по вул. Щорса, 6, де перевірити 5000 доларів США на їх справжність, що ними в подальшому і було зроблено.
Після цього, не виходячи з вищевказаного банку, біля 09 години 25 хвилин, ОСОБА_6 передав, а ОСОБА_3 одержав хабара в сумі 5000 доларів США, що по курсу Національного банку України складало 39 850 грн. При цьому ОСОБА_3, боячись бути викритим правоохоронними органами в одержанні хабара, в руки грошові кошти не взяв, а розпорядився, щоб ОСОБА_6 поклав їх на стіл для відвідувачів банку. Після одержання хабара ОСОБА_3 наказав ОСОБА_6 покинути приміщення банку та через 30 хвилин прийти до його підрозділу, де отримає відповідну постанову про закінчення виконавчого провадження. Сам же ОСОБА_3 залишився в банку біля столу, де лежали гроші, які він прикрив своєю барсеткою, а в подальшому рекламними буклетами. На цьому місті він і був викритий співробітниками УБОЗ УМВС України в Чернігівській області та зі столу в його присутності, було вилучено вказані грошові кошти.
В апеляції помічник прокурора Чернігівської області Шваб Л.В. не оспорюючи кваліфікації дій та доведеність вини засудженого просить вирок Новозаводського районного суду м. Чернігів скасувати та постановити свій вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 2 роки з конфіскацією майна. Вказує, що судом при призначенні покарання суд не дотримався в повному обсязі вимог ст. 65 КК України. Також зазначає, що судом не враховано, що хабарництво підприває авторитет державного апарату та дескредитує його діяльність і що засуджений, займаючи відповідальне становище, отримав хабар у розмірі 5000 доларів США за те, що ним будуть належним чином і у відповідності до вимог закону виконані його службові обов`язки.
Заслухавши доповідача, прокурора Шваб Л.В., яка підтримала апеляцію і просила її задовольнити, засудженого ОСОБА_3 та його захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які заперечували проти застосування до нього більш суворого покарання, оскільки він усвідомив все і став на шлях виправлення. Також просили врахувати, що у нього на утриманні дитина, дружина, яка не працює, мати похилого віку, ініціатором злочину був хабародавець, а не він. Перевіривши матеріали справи в частині, що стосується особи засудженого та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція помічника прокурора підлягає задоволенню.
Провівши часткове судове слідство колегія суддів встановила, що 09 жовтня 2008 року ОСОБА_3 працюючи на посаді начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, а тому згідно ст. 4 ЗУ "Про державну виконавчу службу" від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР із змінами і доповненнями, був представником влади, який здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу. Крім того, відповідно до ст. 5-1 ЗУ "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV із змінами і доповненнями, ОСОБА_3, як керівник підрозділу, був наділений всіма правами та повноваженнями у виконавчому провадженні, а тому, він являвся службовою особою, що здійснює функції представника влади та займає відповідальне становище. Тим самим, будучи службовою особою, що займає відповідальне становище, ОСОБА_3 в жовтні 2009 року отримав хабар за наступних обставин.
Так, на виконанні у відділі державної виконавчої служби Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області від 14 листопада 2008 року перебувало виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 № 2977 від 28 серпня 2008 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь КМФ АКБ "Укрсоцбанк" заборгованості на суму 302 288 грн. 32 коп. В забезпечення вказаного виконавчого напису виконавчою службою Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області 14 листопада 2008 року було накладено арешт на не житлову будівлю, яка розташована в Чернігівській області, Козелецький район, с. Лемеші, вул. Магістральна, 2А, власником якої являлась ОСОБА_5
12 жовтня 2009 року, ОСОБА_5 на рахунок КМФ АКБ "Укрсоцбанк" внесла вищевказану суму, тим самим погасила свою заборгованість перед банком, а тому стягувач, в особі КМФ АКБ "Укрсоцбанк", цього ж числа відкликав виконавчий напис приватного нотаріуса за № 2977 від 28 серпня 2008 року. В зв`язку з цим, відповідно до п. 9 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606 – XIV, із змінами і доповненнями, виконавче провадження підлягало закінченню з винесенням відповідної постанови, а з зазначеної вище не житлової будівлі знято арешт.
З метою покращення показників роботи свого підрозділу ОСОБА_3 15 жовтня 2009 року виніс постанову, згідно якої, вищевказане виконавче провадження з відділу державної виконавчої служби Козелецького районного управління юстиції передано до його підрозділу.
16 жовтня 2009 року до ОСОБА_3 звернувся громадянин ОСОБА_6, який по довіреності ВМА № 064022 від 22 січня 2009 року представляв інтереси ОСОБА_5 по її виконавчому провадженню, з проханням якнайшвидше винести постанову про закінчення виконавчого провадження стосовно останньої та зняття арешту з її вказаної вище приватної нерухомості, так як свої зобов`язання вона перед банком виконала в повному обсязі. З аналогічним проханням ОСОБА_6 звернувся до ОСОБА_3 і 19 жовтня 2009 року. Цього ж числа, в ході їх розмови, ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_6, що його питання він вирішить за 5000 доларів США, які він мусить сплатити йому в якості хабара. ОСОБА_6 погодився на пропозицію ОСОБА_3
За попередньою домовленістю з ОСОБА_3, ОСОБА_6 20 жовтня 2009 року, біля 09 години, прибув до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, що розташоване в м. Чернігові по вул. Щорса, 12. В службовому кабінеті ОСОБА_3 він зустрівся з останнім та сказав, що готовий передати обумовлений раніше предмет хабара. ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_6 пройти разом з ним до приміщення відділення "Київське" ПАТ КБ "Приватбанк", яке розташоване в м. Чернігові по вул. Щорса, 6, де перевірити 5000 доларів США на їх справжність, що ними в подальшому і було зроблено.
Після цього, не виходячи з вищевказаного банку, біля 09 години 25 хвилин, ОСОБА_6 передав, а ОСОБА_3 одержав хабара в сумі 5000 доларів США, що по курсу Національного банку України складало 39 850 грн. При цьому ОСОБА_3, боячись бути викритим правоохоронними органами в одержанні хабара, в руки грошові кошти не взяв, а розпорядився, щоб ОСОБА_6 поклав їх на стіл для відвідувачів банку. Після одержання хабара ОСОБА_3 наказав ОСОБА_6 покинути приміщення банку та через 30 хвилин прийти до його підрозділу, де отримає відповідну постанову про закінчення виконавчого провадження. Сам же ОСОБА_3 залишився в банку біля столу, де лежали гроші, які він прикрив своєю барсеткою, а в подальшому рекламними буклетами. На цьому місті він і був викритий співробітниками УБОЗ УМВС України в Чернігівській області та зі столу в його присутності, було вилучено вказані грошові кошти.
Доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч.2 КК України, при обставинах, наведених у вироку Новозаводського районного суду м. Чернігова ніким не оскаржено і підтверджується наведеними у вироку доводами.
Дії ОСОБА_3, як службової особи, яка займає відповідальне становище, які виразилися в одержанні хабара в розмірі 5000 доларів США, що по курсу Національного банку України складало 39 850 грн., вірно кваліфіковані за ст. 368 ч.2 КК України.
Відповідно до вимог ст.. 65 КК України (2341-14)
, при призначенні покарання суд має врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи покарання засудженому суд першої інстанції не в повній мірі дотримався зазначених вимог закону та призначив ОСОБА_3 надмірно м’яке покарання, яке не відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.
Обираючи міру покарання, колегія суддів враховує те, що ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується позитивно, допомагає матері похилого віку, не має постійного місця роботи, обставини, які пом’якшують покарання - щире каяття та наявність на утриманні неповнолітньої дитини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, але в той же час скоїв злочин який відноситься до категорії тяжких, отримав значну суму хабаря. Крім того, хабарництво підриває авторитет державного апарату та дискредитує його діяльність, а тому колегія суддів приходить до висновку, що виправлення засудженого можливо лише в умовах ізоляції від суспільства.
Засуджений ОСОБА_3 під час проведення досудового слідства та судового розгляду перебував під вартою з 20 жовтня 2009 року по 28 січня 2010 року, а саме 3 місяці 8 днів. Даний строк необхідно зарахувати в строк відбуття призначеного покарання.
Керуючись ст.ст. 323, 324, 378 КПК України колегія суддів,
з а с у д и л а:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.
вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 січня 2010 року щодо ОСОБА_3 в частині призначеного покарання скасувати.
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 368 ч.2 КК України і призначити покарання у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 2 роки з конфіскацією всього особисто йому належного майна.
Запобіжний захід до набрання вироку законної сили залишити ОСОБА_3 підписку про невиїзд.
Строк відбуття покарання рахувати з часу взяття під варту.
Зарахувати в строк відбуття покарання строк тримання під вартою з 20 жовтня 2009 року по 28 січня 2010 року, а саме 3 місяці 8 днів.
В решті вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 січня 2010 року залишити без змін.
вирок може бути оскаржений до Верховного Суду України через Апеляційний суд Чернігівської області протягом одного місяця з часу його проголошення.
судді:
|
Козак В.І.
Борисенко І.П.
Миронцов В.М.
|