1-5/2010 Про умисне вбивство, скоєне з хуліганських мотивів особою, яка раніше скоєла умисне вбивство - 19.05.2010 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Рівне Рівненської області, жителя АДРЕСА_1, зареєстрований в АДРЕСА_2, гр.України, працюючий в м.Рівне у приватного підприємця ОСОБА_8 столяром, неодружений, з середньою освітою, раніше судимий:

1. 13 жовтня 2000 року Сарненським районним судом Рівненської області за ч.3 ст. 222 КК України на один рік позбавлення волі. Відповідно до ст. 45 КК України покарання призначено умовно з іспитовим строком на один рік. Згідно ст. 44 КК України звільнений від сплати штрафу, передбаченого ст. 45 КК України;

2. Апеляційним судом Рівненської області 18 жовтня 2001 року за ст. 94, ч.2 ст. 140 КК України 1960 року, за ч.3 ст. 357 КК України 2001 року,ст.ст. 42, 43 КК України 1960 р. на 10 років позбавлення волі, за постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 25 лютого 2008 року відповідно до ст. 107 КК України звільнений умовно-достроково від відбуття покарання на строк 3 роки 2 місяці,-

за п.п.7,13 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 357 КК України,-

ОСОБА_7, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, 4 липня 2009 року близько 21 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в м.Рівне на перехресті вулиці Київська з ґрунтовою дорогою, яка веде в напрямку вулиці Привітна, що в с.Бармаки Рівненського району, побачивши, що з с. Бармаки йде потерпіла ОСОБА_9, вчинив її умисне вбивство з хуліганських мотивів.

Для вчинення вбивства він пішов на зустріч потерпілій та, порівнявшись з нею напав на неї, схопивши своїми руками її шию та задушив її. Переконавшись, що потерпіла мертва, він відтягнув тіло у поле, де заховав у траві, а сам з місця події зник.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, підсудний наступного дня, 05 липня 2009 року, повторно, будучи особою, яка раніше була судима за крадіжку, вирішив умисно заволодіти особистими речами вбитої ним ОСОБА_9 Для цього він близько 10 год., повернувшись до місця, де залишив тіло потерпілої, відтягнув її далі на 3-4 м від дороги у поле, та викрав у неї: мобільний телефон марки "Нокія 6290" вартістю 2 159 грн. 85 коп., сім –карту мобільного оператора "Київстар" за 25 грн. 00 коп., ланцюжок із срібла вагою 3,831 г, вартістю 30 грн. за 1 г срібла на загальну суму 114 грн. 93 коп., ланцюжок-браслет із срібла вагою 5,971 г, вартістю 30 грн. за 1 г срібла на загальну суму 179 грн. 13 коп., каблучку із срібла та вставкою у вигляді безбарвного камінця, вагою 2,978 г, вартістю 30 г за 1 г срібла на загальну суму 89 грн. 34 коп., каблучку із вставками у вигляді десяти безбарвних камінців, яка виготовлена із срібла, вагою 3,913 г, вартістю 30 грн. за 1 г срібла, на загальну суму 117 грн. 39 коп.

сережки із срібла вагою 2,172 г кожна, вартістю 30 грн. за 1 г срібла на загальну суму 130 грн. 32 коп., кулончик із срібла вагою 2 г, вартістю 30 грн. за 1 г срібла, на загальну суму 60 грн., гроші в сумі 50 грн., а всього майна на загальну суму 2 925 грн. 96 коп.

Тоді ж ОСОБА_7, оглядаючи жіночу сумочку потерпілої, виявив у ній паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, виданий 18.06.2007 року Рівненським МВ УМВС України у Рівненській області, на ім"я ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м.Рівне, яким, керуючись корисливими спонуканнями, незаконно заволодів.

Викравши вказані речі та документ, підсудний з місця події зник.

Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою вину у вчинених злочинах визнав повністю, а також визнав цивільний позов потерпілих про відшкодування моральної шкоди, проте не погодився з його сумою, так як вважає, що відшкодувати потерпілим 1 млн.грн. є нереальним.

По суті пред"явленого обвинувачення погодився дати показання частково, оскільки не пам"ятає всіх деталей вчинених злочинів. При цьому обмежився заявою про повне підтвердження своїх показів та інших доказів, зафіксованих у процесуальних документах та знятих відеокамерою, проведених з його участю. Крім того показав, що 4 липня 2009 року на роботі вживав алкогольні напої. Йшов по дорозі і зустрів потерпілу, яку задушив. Як її душив не пам"ятає. Відразу ж її тіло затягнув в поле. Після вчиненого пішов додому. Наступного дня повернувся на місце вбивства і тіло потерпілої відтягнув на кілька метрів ще дальше, щоб її не було видно. Зняв з її тіла ювелірні вироби із срібла та забрав інші речі, перелік яких зазначений в обвинувальному висновку. Частину речей викинув за помешканням, де проживає, а частину – в каналізацію. Ювелірні вироби з тіла потерпілої зняв, щоб її не змогли впізнати.

Крім власного визнання підсудним своєї вини в умисному вбивстві потерпілої ОСОБА_9, таємному викраденні її майна та у незаконному заволодінні паспортом та іншими її важливими документами, його винність у вчиненні вказаних злочинів повністю доведена дослідженими у судовому засіданні доказами.

Зокрема, потерпіла-цивільний позивач ОСОБА_3 в суді показала, що 4 липня 2009 року дочка збиралась їхати в м.Рівне у своїх справах. Про зникнення дочки зверталась в міліцію, пошуки тривали три доби. Смертю дочки їй завдана моральна шкода, яку вона оцінює в сумі 1 млн. грн. В ході досудового слідства при проведенні впізнання речей, які були вилучені при проведенні огляду місця події, впізнала їх як такі, що належали її дочці.

Такі ж покази в суді дав потерпілий-цивільний позивач ОСОБА_4

Із показів свідка ОСОБА_10 видно, що з потерпілою вона домовилась зустрітись того ж дня в м.Рівному близько 21 год. За їхньою домовленістю потерпіла мала сісти в маршрутне таксі, передзвонити їй, сказати в якій маршрутці їде, а вона, в свою чергу, мала сісти в цю ж маршрутку на своїй зупинці. Потерпіла їй передзвонила і сказала, що через дві хвилини буде сідати в маршрутку. Через 10 – 15 хвилин, не дочекавшись дзвінка потерпілої, сама стала їй дзвонити, але потерпіла трубку не брала. Зранку, наступного дня приїхала до батьків потерпілої і сказала, що вечором не дочекалась ОСОБА_9.

Свідок ОСОБА_11 в суді показав, що 4 липня 2009 року близько 17 год. до нього на роботу приходив підсудний. Біля 22 год. він зайшов до помешкання, де проживав підсудний з співмешканкою. Підсудного в той час вдома не було. Зі слів співмешканки, той пішов до супермаркету "Сільпо" за продуктами харчування. Через хвилин 10 повернувся підсудний, було видно, що він перебував в стані алкогольного сп"яніння. Всі втрьох разом ще трохи випили спиртного. Вийшовши на вулицю перекурити, підсудний сказав, що, йдучи від магазину додому, по дорозі зустрів якусь дівчину, яку вдарив. Дівчина впала і він її вирішив відтягнути в траву. На ці слова він ОСОБА_7 сказав, що той дурний і навіщо було її бити. Підсудний відповів, щоб він не переживав, оскільки все добре. 8 липня йому стало відомо, що біля газової заправки, в полі знайшли мертвою дівчину.

Із показів свідка ОСОБА_12, оголошених і досліджених в судовому засіданні, видно, що з підсудним вона разом проживала після його звільнення з місць позбавлення волі, мали намір одружитись 09 серпня 2009 року. Характеризує підсудного як спокійну й врівноважену особу, який рідко вживав спиртні напої. 4 липня 2009 року підсудний зранку пішов на роботу, вечором того ж дня до них додому приходив свідок ОСОБА_11, з яким трохи випили спиртного. Про те, що в той день підсудний вчинив вбивство, їй нічого не було відомо (т.2, а.с. 17).

Із протоколу огляду місця події, проведеного із застосуванням фотозйомки та відеозапису з дотриманням кримінально-процесуальних вимог видно, що в бур"янах висотою 1,2 м поблизу села Бармаки Рівненського району виявлено труп жіночої статі з ознаками насильницької смерті. На шиї трупа містяться смугоподібні підшкірні крововиливи та синці (т.1,а.с.32-35, 37-64 ).

Покази підсудного ОСОБА_7, дані ним під час досудового слідства і підтверджені в судовому засіданні щодо комплексу тілесних ушкоджень, спричинених ним на шиї потерпілої під час її вбивства, відповідають даним вказаного протоколу огляду місця події.

При проведенні відтворення обстановки і обставин події з участю підсудного ОСОБА_7, його захисника-адвоката та в присутності понятих, судово-медичного експерта, експерта-криміналіста проведеного із застосуванням фотозйомки та відеозапису, підсудний підтвердив свої показання і відтворив обстановку на місцевості та умови при яких він задушив потерпілу, та де залишив її тіло. Одночасно він розповів і показав куди викинув прикраси із срібла, зняті з тіла потерпілої, та її особисті документи: паспорт, студентський квиток на ім"я ОСОБА_9 та інші її речі (а.с.38-42, т.2).

Показання підсудного, згідно з якими ювелірні вироби, зняті з тіла потерпілої, він викинув біля свого помешкання, а її документи та інші речі, які знаходились при ній в момент її вбивства, - викинув в колекторний колодязь, узгоджуються з протоколами огляду місць події, які були проведені зразу ж після проведення відтворення обстановки і обставин події (а.с.41, т.2 ).

Так, при огляді колекторного колодязя, на якого показав підсудний, на його дні були виявлені та вилучені: паспорт та студентський квиток на ім"я ОСОБА_9, гаманець, в якому знаходились перепустка в диско-бар "Лагуна", два квитка до Рівненського зоопарку, календар на 2008 рік, дисконтна картка та два тролейбусних квитка. Проведення вказаної слідчої дії фіксувалось за допомогою відеокамери (а.с. 41,т.2, ).

В результаті проведеного огляду місця події-земельної ділянки біля помешкання підсудного, на яку останній вказав при проведенні відтворення обстановки і обставин події, як на місце, де він викинув ювелірні вироби із срібла, зняті з тіла потерпілої, були виявлені мобільний телефон марки Нокіа, складний голубого кольору, фрагменти ювелірних виробів із срібла - ланцюжків, браслет на руку, каблучки, сережки і (т.2, а.с. 55-65).

За висновком товарознавчої експертизи залишкова вартість мобільного телефону марки "Нокія 6290", вилученого 09.07.2009 року під час відтворення обстановки і обставин події, становить 2 159 грн.85 коп. (т.3, а.с.38).

Під час перегляду в засіданні апеляційного суду вказаних відеоматеріалів підсудний підтвердив обставини, які в них зафіксовані і пояснив, що до проведення відтворення обстановки і обставин події органам досудового слідства не були відомі місця, куди він викинув ювелірні вироби, зняті з тіла потерпілої, та її особисті документи.

Згідно протоколу пред"явлення предметів для впізнання, потерпіла ОСОБА_3 впізнала ювелірні вироби із срібла, які були вилучені при огляді місця події – земельної ділянки, на яку вказав підсудний, як ювелірні вироби, які належали потерпілій - її дочці (т.2, а.с.79-80, 83-84, 86-87, 89-90, 94-95, 97-98). Вказані ювелірні вироби за постановою слідчого приєднані до справи як речові докази (т.2, а.с.92, 96) і під час судового розгляду справи пред"явлені і оглянуті учасниками судового розгляду. При цьому підсудний ОСОБА_7 підтвердив, що саме ці ювелірні вироби були ним зняті з тіла убитої.

Протоколом огляду предметів було встановлено, що під час огляду місця події - колекторного колодязя, на який вказав підсудний, з його дна були вилучені паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, виданий 18 червня 2007 року Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області громадянці ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_3; студентський квиток серії РВ номер НОМЕР_2, виданий 01 вересня 2007 року Рівненським державним гуманітарним університетом ОСОБА_9, студенту факультету іноземної філології, мобільний телефон марки "Нокіа", модель 6290, типу розкладний, голубого кольору (т.2, а.с.99-102). Вказані речі визнані речовими доказами та за постановою слідчого приєднані до справи (т.2, а.с. 115 – 117);

За висновком судово-медичної експертизи, смерть ОСОБА_9 настала внаслідок механічної асфіксії від стиснення органів шиї руками (задушення руками). При стисканні шиї руками потерпілій був спричинений комплекс ушкоджень (невеликі за розмірами, ізольовані, овальної та смугастої форми синці та групи внутрішньо-шкірних крововиливів на її передній, задній і бокових поверхнях з вогнищевими крововиливами у підшкірно-жировій клітковині та глибоких м"язах шиї в їх проекції, виражені локальні крововиливи у м"які тканини в ділянці задньої стінки глотки, хрящів гортані та під"язикової кістки, неповний перелом правого великого ріжка під"язикової кістки); загально- асфіктичних ознак та ознак швидко наступившої смерті – точкові крововиливи під кон"юктиву повік, у слизові оболонки губ та щік, гостра емфізема легень, розсіяні точкові крововиливи під зовнішньою оболонкою серця, легеневою плеврою, застійне повнокров"я внутрішніх органів, рідкий стан крові. Зазначений комплекс ушкоджень м"яких тканин та органів шиї, що виник у потерпілої від стиснення шиї руками, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження (за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення) і перебуває у прямому причинно-наслідковому зв"язку з настанням її смерті.

Крім проявів механічної асфіксії та вище зазначеного комплексу ушкоджень в ділянці шиї від задушення руками, у потерпілої виявлені ще тілесні ушкодження, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження і які у причинно-наслідковому зв"язку з настанням смерті потерпілої не перебувають ( т.2, а.с. 171).

Згідно висновку судово-цитологічної експертизи при судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту правої руки підсудного ОСОБА_7 виявлено кров людини та антиген Н ізосерологічної системи АВО. При порівнянні результатів дослідження та групи крові осіб, що проходять по справі, експерт зробив висновок, що виявлена в піднігтьовому вмісті правої руки ОСОБА_7 кров походить від особи, в крові якої міститься антиген Н системи АВО. Походження крові від потерпілої ОСОБА_9 не виключається (т.2, а.с. 206).

Відповідно з висновком експертизи волосся, вилученого з фрагмента ланцюжка з білого металу, виявленого під час огляду місця події за помешканням, де проживає підсудний, під час порівняльного дослідження даного волосся зі зразками волосся потерпілої ОСОБА_9, встановлено їх схожість за основними макро- і мікроморфологічними ознаками і дане волосся може походити від потерпілої ОСОБА_9 (т.3, а.с.19).

З копії вироку апеляційного суду Рівненської області від 18 жовтня 2001 року видно, що підсудний ОСОБА_7 був засуджений за ст. 94, ч.2 ст. 140 КК України 1960 р. та за ч.3 ст. 357 КК України 2001 р., ст.ст. 42, 43 КК України 1960 р. на 10 років позбавлення волі ( т.3, а.с. 138-141).

Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07.02.2003 року (v0002700-03) №2 " Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров"я особи" як умисне вбивство з хуліганських мотивів за п.7 ч.2 ст. 115 КК України дії винного кваліфікуються, коли він позбавляє іншу особу життя внаслідок явної неповаги до суспільства, нехтуванням загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, а так само без будь – якої причини чи з використанням малозначного приводу.

Наведені обставини і дані судового слідства дають суду можливість дійти висновку, про доведеність винності ОСОБА_7 в умисному вбивстві потерпілої з хуліганських мотивів, тобто без будь-якої причини, особою, яка раніше була судима за умисне вбивство, у крадіжці майна потерпілої повторно та у незаконному заволодінні паспортом, а тому апеляційний суд вважає, що органами досудового слідства дії підсудного вірно кваліфіковані за п.п. 7, 13 ч.2 ст. 115 КК України як умисне вбивство, вчинене з хуліганських мотивів особою, яка раніше вчинила вбивство, за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, та за ч.3 ст. 357 КК України як незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом.

Як випливає з висновку комплексної стаціонарної судової психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_7 психічним захворюванням не страждає і може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У період інкримінованих дій він також психічним захворюванням не страждав і не виявляв будь-яких тимчасових чи інших хворобливих розладів психічної діяльності і міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

При проведенні вказаної експертизи експерт – психолог дійшов висновку, що рівень та продуктивність психічних процесів (пам"ять, увага, сприйняття, мислення) ОСОБА_7 знаходяться в межах психічної норми. Порушень в мотиваційній сфері не відмічається. З особливостей особистості – на першому плані – акцентуація характеру по змішаному сенситивно-лабільному типу, яка також знаходиться в межах психічної норми. ОСОБА_7, на момент інкримінованих йому дій, у стані фізіологічного афекту не перебував (т.2, а.с.230 ).

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, з яких злочин, передбачений п.п.7,13 ч.2 ст. 115 КК України, відносить до особливо тяжкого злочину; наявність у його діях такої кваліфікуючої ознаки як вчинення вбивства особою, яка раніше вчинила аналогічне умисне вбивство і що злочини він вчинив в період умовно-дострокового звільнення, що впливає на ступінь тяжкості вчинених ним злочинів; наявність в його діях при вчиненні умисного убивства обставини, що обтяжують покарання, а саме перебування його в стані алкогольного сп"яніння.

З урахуванням вказаних обставин, а також враховуючи особу підсудного, який являє собою вкрай високу ступінь небезпеки для оточуючих так як він аналогічним способом повторно вчинив умисне вбивство, його поведінку після вчинення вбивства, а саме повернення на місце вчиненого злочину та викрадення з тіла потерпілої її особистих та інших речей, які знаходились при ній, апеляційний суд вважає за не можливе призначати підсудному позбавлення волі на певний строк, і приходить до висновку про необхідність застосування до підсудного покарання, передбаченого ч.1 ст.64 та санкцією ч.2 ст. 115 КК України, у виді довічного позбавлення волі.

Суд критично відноситься до показів підсудного, що у вчиненому він кається та не погоджується з тим, що він активно сприяв розкриттю вказаних злочинів та добровільно написав явку з каяттям. Матеріалами справи встановлено, що дані злочини були розкриті завдяки проведеними оперативно-розшуковими заходами, унаслідок яких підсудного було затримано. Відповідно до показів свідка ОСОБА_13, який як оперативний працівник міліції брав явку з повинною у ОСОБА_7, останній був двічі доставлений до Рівненського міського відділу міліції. Перший раз, як видно з пояснення підсудного, він заперечував свою причетність до вчинення вбивства (т.1, а.с. 26). Тільки завдяки проведеними оперативно-розшуковими заходами підсудний ОСОБА_7 зізнався у вчинених злочинах, написав явку з повинною і був затриманий. До того ж, суд враховує, що ОСОБА_7 скоїв нові аналогічні злочини невдовзі після умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за попереднім вироком.

За таких умов, суд приходить до висновку, що обставин, які пом"якшують покарання, під час судового слідства не встановлено.

Цивільний позов потерпілих – цивільних позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення із підсудного ОСОБА_7 1 000 000 гривень ( один мільйон грн.) за заподіяну моральну шкоду підлягає задоволенню частково на підставі ст.ст. 23, 1167 ЦК України, а саме в сумі 300 000 грн, тобто по 150 000 грн. кожному. В суді встановлено, що потерпілі – цивільні позивачі – батьки вбитої, пережили і переживають істотні душевні страждання внаслідок умисного вбивства їхньої єдиної дочки. До того ж, суд враховує, що підсудний-цивільний відповідач цивільний позов потерпілих - цивільних позивачів визнав частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, апеляційний суд,-

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених п.п.7,13 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 32, ч.3 ст. 357 КК України, і призначити покарання:

за п.п.7, 13 ч.2 ст. 115 КК України у виді довічного позбавлення волі.

за ч.2 ст. 185 КК України - чотири роки позбавлення волі;

за ч.3 ст. 357 КК України - два роки обмеження волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання визначити у виді довічного позбавлення волі.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КК України невідбуте покарання за вироком апеляційного суду Рівненської області від 18 жовтня 2001 року поглинути покаранням за даним вироком і остаточне покарання за сукупністю вироків визначити у виді довічного позбавлення волі.

Стягнути з засудженого – цивільного відповідача ОСОБА_7 на користь потерпілих-цивільних позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 150 000 грн. (сто п"ятдесят тисяч ) у відшкодування моральної шкоди кожному, а всього 300 000 грн. ( триста тисяч грн.).

Речові докази по справі: жіночий светр темно-синього кольору, матерчату жіночу сумочку, дві коробки круглої форми з косметикою, скляну пляшку з-під туалетної води, пластмасову коробку сірого кольору, жіночий босоніжок білого кольору, жіночий годинник – браслет, корок з-під пляшки туалетної води, авторучку, косметичний олівець, ножівку для нігтів, ключ з брелком бронзового кольору, кредитку "Універсальну" Приватбанку № НОМЕР_3 на ім"я ОСОБА_9, студентський квиток, серії РВ номер НОМЕР_2, виданий 01.09.2007 року Рівненським ДГУ ОСОБА_9, два квитки до Рівненського зоопарку, рекламний календар на 2008 рік, дисконтну картку, квиток на дискотеку до нічного клубу "Лагуна", гаманець трап"яний блакитного кольору, мобільний телефон марки "Нокія", які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_3, передати останній.

Штани, блузку, труси, босоніжок та бюстгалтер, які за постановою слідчого приєднані до справи як речові і знаходяться при матеріалах справи (т.2, а.с.73), передати потерпілій ОСОБА_3

Волосся, вилучене з частини ланцюжка із срібла, та волосся, вилучене з тіла потерпілої ОСОБА_9, зрізи нігтів та піднігтьовий вміст потерпілої ОСОБА_9, зрізи нігтів, піднігтьовий вміст та зразки волосся засудженого ОСОБА_7, зрізи крові потерпілої та засудженого знищити (т.2, а.с.74, 75, 76, 77, 78).

Відповідно до п.21 постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 року ( з наступними змінами) зобов"язати потерпілу ОСОБА_3 після вступу вироку в законну силу, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, виданий 18 червня 2007 року Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області на ім"я ОСОБА_9, який переданий їй на зберігання за постановою від 21.10.2009 року (т.2, а.с. 115, 119), здати в сектор громадянства і міграції та реєстрації фізичних осіб Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_7 залишити попередній – тримання під вартою, а строк покарання рахувати з 09 липня 2009 року.

вирок може бути оскаржений через апеляційний суд Рівненської області до колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_7 – в той же строк з моменту вручення йому копії вироку. Зміст касаційних скарг і касаційного подання повинні відповідати вимогам ст. 350 КПК України.