Справа № 11а-568/2010 р.
Головуючий в 1-й інстанції Францішко Ю.В.
Категорія: ч. 1 ст. 286 КК України
Доповідач – Ковальова Н.М.
Апеляційний суд Херсонської області
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року травня місяця "18" дня
|
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого – Годуна В.А.
Суддів:. Жили І.Е., Ковальової Н.М.
З участю прокурора –Литвиненка О.О.
Адвоката – ОСОБА_4
Підсудного – ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 16 березня 2010 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше не судимого,
звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 47 КК України у зв’язку з передачею на поруки трудовому колективу.
Органи досудового слідства обвинувачували ОСОБА_5 в тому, що він, 10.08.2009 року близько 19:30 години, керуючи технічно справним автомобілем марки "ВАЗ 2110" д.н. НОМЕР_1 і рухаючись по автодорозі м. Гола Пристань – с. Залізний Порт, Голопристанського району, Херсонської області, в районі 6 км. даного автошляху, на нерівнозначному перехресті вул. Леніна - вул. Щорса в с. Нова Збурївка порушив вимоги п.п. "б" п. 14.2., п.п. "а" п. 14.6, п. 12.4 Правил дорожнього руху (1306-2001-п)
, внаслідок чого скоїв дорожньо-транспортну пригоду, а саме: рухаючись на автомобілі з перевищенням дозволеної в населеному пункті швидкості, яка складала 75 км /год., не переконавшись, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі руху, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч, здійснив заборонений маневр обгону на перехресті нерівнозначних доріг, внаслідок чого вчинив зіткнення з мопедом марки "Фада" під керуванням ОСОБА_6, що рухався в попутному напрямку і виконував на перехресті маневр повороту в ліво. В результаті ДТП ОСОБА_6, відповідно до висновку судово-медичної експертизи, спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження по критерію тривалості розладу здоров’я.
Ці дії ОСОБА_5 досудовим слідством кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України.
З урахуванням того, що ОСОБА_5 вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, щиро покаявся, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем роботи та навчання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, своє виправлення довів бездоганною поведінкою і сумлінним ставленням до праці і навчання, наявність клопотання трудового колективу ТОВ "Рест" про бажання взяти ОСОБА_5 на поруки, суд звільнив його від кримінальної відповідальності у зв’язку із передачею його на поруки трудовому колективу ТОВ "Рест".
В апеляції прокурор вказує на незаконність постанови у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, та те, що постанова винесена передчасно. Так, він вказує на те, що клопотання трудового колективу належним чином не оформлено, а щире каяття ОСОБА_5 викликає сумнів, оскільки в ході досудового слідства останній визнавав себе винним частково, а також ОСОБА_5 не вжито ніяких заходів про відшкодування збитків потерпілому. Просить постанову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, захисника – адвоката ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які вважали постанову законною і просили залишити її без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції прокурора, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 обвинувачувався у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України належить до злочинів невеликої тяжкості.
Згідно ст. 47 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
Враховуючи, що є клопотання трудового колективу ТОВ "Рест" про бажання взяти ОСОБА_5 на поруки, а також враховуючи те, що ОСОБА_5 вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, свою вину визнав повністю і щиро розкаявся у скоєному, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем роботи та навчання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, своє виправлення довів бездоганною поведінкою і сумлінним ставленням до праці і навчання, а також той факт, що потерпілий ОСОБА_6 не заперечував проти задоволення клопотання, суд обґрунтовано дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки трудовому колективу ТОВ "Рест".
Посилання прокурора на те, що ОСОБА_5 не відшкодовано матеріальну і моральну шкоду, не є підставою для відмови в задоволенні клопотання про передачу його на поруки, оскільки цивільний позов по справі заявлений не був.
Що ж стосується доводів апеляції про те, що клопотання трудового колективу ТОВ "Рест" про передачу ОСОБА_5 на поруки не оформлено належним чином, а також відсутні докази, які дійсно підтверджують, що ОСОБА_5 працює в ТОВ "Рест", то вони спростовуються матеріалами справи.
Наведені в апеляції доводи про допущення істотних порушень кримінального закону, є безпідставними. Під час вивчення матеріалів справи порушені зазначеного закону, які тягли б скасування постановлених у ній рішень, не виявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення.
Постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 16 березня 2010 року про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 у зв’язку із передачею його на поруки трудовому колективу ТОВ "Рест" та закриття провадження по кримінальній справі, порушеної щодо нього за ч. 1 ст. 286 КК України – без зміни.