Справа № 1- 6/ 2010 р. 

Головуючий Томилко В.П.

Категорія : ч.2 ст. 115 КК України –О.Т.

Апеляційний суд Полтавської області в складі :

головуючого – судді Томилка В.П.

судді: Голубенко Н.В.

народних засідателів: Сорокіної Н.Ф.,

Ковальової О.В.

Нелюби В.М.

при секретарі Гончаренко Н.В.

технічному секретарі Гнітько А.М.

з участю: прокурора Гринь Н.Г.,

представників потерпілого ОСОБА_3

та ОСОБА_4,

адвоката ОСОБА_5

та захисника ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві матеріали кримінальної справи по обвинуваченню

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

та мешканця АДРЕСА_1, українця, із середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох дітей, непрацюючого, раніше судимого:

- 21.12.1999 року Полтавським обласним судом за ч.2 ст. 206; ч.2 ст.17, ч.2 ст.140; ч.2 ст.140; ч.2 ст. 141; ч.1 ст. 142; ч.3 ст. 142; ч.2 ст. 215-3; ч.3 ст. 81; ч.2 ст.17, ч.3 ст.81; та п. "а" ст. 93, 42 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Постановою Жовтневого районного суду м. Харків від 29.03.2005 року умовно-достроково звільнений від відбування покарання на не відбутий строк 3 роки 3 міс., -

у вчинені злочинів передбачених ч.2 ст. 15, п.13 ч.2 ст. 115 та ч.2 ст. 263 КК України, -

30 грудня 2007 року близько 22 години ОСОБА_7 будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння біля будинку культури в с. Салівка Кременчуцького району Полтавської області на грунті помсти з метою вбивства ОСОБА_8 взяв з автомобіля дерев’яний предмет типу "бити" та підійшовши до вхідний дверей приміщення будинку культури наніс удар в область голови ОСОБА_9, якого прийняв за ОСОБА_8, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми - забою головного мозку тяжкого ступеню з розмозженням головного мозку, епідуральною гематомою зліва та рани тканин тімяно-скроневої ділянки голови, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент їх спричинення, але смерть ОСОБА_9 не настала у зв’язку зі своєчасно наданою медичною допомогою.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою вину визнав частково та показав, що 30 грудня 2007 року він протягом дня допомагав своєму рідному брату перевозити меблі та речі в придбаний братом в с. Салівка будинок. Увечері, після розпиття спиртних напоїв, він з братом та його дружиною зайшли в будинок культури, де проходив новорічний вечір.

Близько 21 години між ними та місцевими хлопцями виникла бійка, в ході якої він отримав удар та втратив свідомість. Прийшовши до свідомості виявив відсутність мобільного телефону. Взявши для самозахисту знайдену неподалік дерев’яну палицю він пішов шукати телефон. Знайшовши неподалік свій телефон він стояв біля вхідних дверей будинку культури. В цей час почув, що хтось схватив його ззаду за руку. Подумав, що його знову хочуть побити і з метою захисту з розвороту наніс удар палицею в область голови молодого хлопця, який після удару розвернувся та пішов назад в приміщення. Після цього більше ударів не наносив, а потім сів в автомобіль таксі та поїхав із села. На другий день узнав, що той хлопець перебуває у лікарні, а тому вирішив на деякий час виїхати з постійного місця проживання. 5 лютого 2008 року його затримали працівники міліції. Наміру вбивати не мав, а вдарив тільки з метою захисту.

Приймаючи дані показання підсудного про його причетність до скоєння інкримінованого злочину як доказ по справі, суд разом з тим вважає, що показання ОСОБА_7 в частині мотиву вчинення злочину та характеру і механізму нанесення тілесних ушкоджень не узгоджуються з іншими доказами по справі в їх сукупності, а тому є неправдивими.

Так, допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 показав, що 30 грудня 2007 року у сільському будинку культури в с. Салівка Кременчуцького району був новорічний вечір, де перебував і він.

Біля 21 години до будинку зайшов ОСОБА_7, якого він раніше не знав. Між ним та ОСОБА_7 виник конфлікт із-за дівчини. Вийшли на вулицю, де виникла бійка, в ході якої він отримав сильний удар від ОСОБА_7 та впав. Після цього підсудний став комусь дзвонити по телефону та пригрозив йому, що зі мною ще розбереться. Через деякий час до будинку культури під’їхав автомобіль таксі, з якого вийшли молоді люди. Він почув, як хтось з приїхавших запитав "брать стволи чи бити?". Так як з боку ОСОБА_7 були погрози в його сторону, тому почувши ці слова він злякався та на пропозиція знайомих пішов від будинку культури та сховався за магазином. Через деякий час йому повідомили, що ОСОБА_7 вдарив битою ОСОБА_9.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що вечором 30 грудня 2007 року він перебував в будинку культури в с. Салівка. Бачив ОСОБА_7, який ходив біля приміщення, щось кричав, нібито когось шукав та носив у руках предмет типу "бити". Потім підсудний підійшов до вхідних дверей, а йому назустріч виходив ОСОБА_9. В цей момент ОСОБА_7 ціле направлено вдарив битою ОСОБА_9 по голові. Від удару ОСОБА_9 закричав та

почав падати. Він та інші допомогли йому зайти в приміщення будинку, надавали допомогу та викликали батьків.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_11 показав, що коли він прийшов до будинку культури то від знайомих узнав про конфлікт між ОСОБА_8 та незнайомим йому ОСОБА_7 Через деякий час він побачив підсудного, який поводив себе неадекватно, був в стані алкогольного сп’яніння, ніяких тілесних ушкоджень на його обличчі не було. Потім побачив як приїхав автомобіль таксі, з багажника якого була взята бита. Після цього він бачив як ОСОБА_7 ходив та кричав "де він ?", а потім підійшов до вхідних дверей будинку культури, а в цей час з приміщення будинку виходив ОСОБА_9, і підсудний битою яка була у нього в руці вдарив ОСОБА_9 в ліву частину голови.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що 30 грудня 2007 року він разом ОСОБА_9 перебував в будинку культури с. Салівка, де проводився новорічний вечір і ОСОБА_9 був в ролі Діда Мороза. Бачив як прийшли незнайомі, зокрема підсудний, який курив в приміщенні і йому зробили зауваження. Ніякого конфлікту не бачив, так як з приміщення не виходив. Він та ОСОБА_9 вирішили вийти на вулицю покурити. Попереду йшов ОСОБА_9 і коли виходили з дверей він побачив як ОСОБА_7 якимсь предметом ударив ОСОБА_9 в ліву частину голови.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_13 показав, що він перебував в будинку культури. Бачив як почалась бійка молоді. Потім до нього підійшов ОСОБА_7 та попросив його допомогти розібратись хто його побив. На обличчі тілесний ушкоджень в підсудного не було. Він відмовився допомагати ОСОБА_7, після чого підсудний сказав, що зараз приїдуть його друзі і розберуться. Через деякий час приїхав автомобіль-таксі. Він розмовляв з таксистом і бачив як ОСОБА_7 пішов до приміщення з палицею, а через деякий час почув крики, що побили людину.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що перебував біля будинку культури та бачив підсудного, який після приїзду автомобіля таксі ходив з палкою типу "бита" та когось шукав. Моменту нанесення удару не бачив.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_15 показав, що 30 грудня 2007 року близько 22 години він вийшов з будинку культури в с. Салівка. Бачив підсудного, який ходив з битою в руках та кричав "де та криса?".

Биту, яку носив ОСОБА_7, підсудний взяв з багажника автомобіля - таксі, який незадовго до цього приїхав до будинку культури. Коли він стояв біля вхідних дверей то побачив як ОСОБА_7 цією ж битою ціленаправлено наніс удар в область голови ОСОБА_9, який в цей час виходив з приміщення.

З даних протоколу відтворення обстановки та обставин події злочину з участю ОСОБА_7 вбачається, що підсудний показав місце вчинення злочину, а саме місце біля вхідних дверей будинку культури с. Салівка, кількість нанесених ударів / один/ та механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9

Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи у ОСОБА_9 встановлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми - забою головного мозку тяжкого ступеня з розмозженням головного мозку, епідуральною гематомою зліва, рани м’яких тканин тімьяно-скроневої ділянки голови, які носять характер тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Дані тілесні ушкодження могли утворитись 30 грудня 2007 року внаслідок ударної сили тупого предмету, який діяв з силою, достатньою для травмування м’яких тканин / рана тімяно-скроневої ділянки / та внутрішніх органів голови / розмозження, забій головного мозку з епідуральною гематомою/ в напрямку зліва направо. Анатомічна локалізація і морфологічна характеристика встановлених тілесних ушкоджень не є характерною для їх утворення при падінні на площину.

Показання ОСОБА_7, дані ним в ході відтворення обстановки та обставин події, не суперечать давності, кількості та механізму виявлених у ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, але не відображають їх анатомічне розташування: "… 30.12.2007 року… він різко розвернувшись вдарив дерев’яною палицею якогось хлопця… куди прийшовся удар він не бачив...".

Допитана в судовому засіданні в якості експерта ОСОБА_16 показала, що потерпілий ОСОБА_9 внаслідок удару отримав такі ушкодження, які фактично призводять до смерті, але внаслідок надання своєчасної медичної допомоги та молодий вік і добрий стан здоров’я потерпілого зберегли йому життя.

З досліджених в судовому засіданні протоколів відтворення обстановки та обставин події злочину з участю свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_11 вбачається, що їх показання в частині механізму нанесення удару ОСОБА_7 не суперечать показанням даних ними в судовому засіданні.

Відповідно до висновків додаткових судово-медичних експертиз показання ОСОБА_12 та ОСОБА_11, даних ним в ході відтворення обстановки, відповідають об’єктивним судово-медичним даним, отриманих в ході проведення судово - медичної експертизи ОСОБА_9

/ т.1 а.с. 122, 127 /.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи ОСОБА_7 під час інкримінованого йому протиправного діяння, а також в теперішній час будь-яким психічним захворюванням не страждав і не страждає, а виявляє психопатичні риси характеру. Міг усвідомлювати свої дії і керувати ними.

Під дію ч.2-3 ст. 19 та ст. 20 КК України не підпадає. Може постати перед слідством та судом. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Оцінюючи всі вищенаведені докази в їх сукупності суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у скоєні злочину стосовно ОСОБА_9

При обговоренні кваліфікації дій підсудного суд враховує всі обставини події злочину, докази по справі та дані про особу підсудного зокрема:

• виникнення конфлікту між підсудним ОСОБА_7 та молодими людьми в будинку культури с. Салівка, який переріс в бійку між ними;

• висловлювання ОСОБА_7 погроз про розправу з ними та виклик по телефону на допомогу своїх знайомих до місця події;

• придбання підсудним у приїхавших на допомогу знайомих предмету типу "бита", яка згідно показань в судовому засіданні спеціаліста в області холодної зброї ОСОБА_17, є предметом ударної дії, а при порушенні умов її виготовлення, може бути і холодною зброєю;

• нанесення ОСОБА_7, який перебував у стані алкогольного сп’яніння та поводив себе агресивно, таким небезпечним предметом ударної дії як бита ціленаправленого із значною силою удару в життєво важливий орган потерпілого - голову;

• поведінку підсудного, який після нанесення удару не надав будь-якої допомоги потерпілому, а продовжував перебувати біля будинку культури з битою в руках.

• особу ОСОБА_7, який раніше вчинив умисне вбивство при обтяжуючих обставинах, і виходячи з його слів в судових дебатах, може вбити людину якщо потрібно.

Оцінивши всі обставини по справі в їх сукупності суд приходить до висновку, що ОСОБА_7 30 грудня 2007 року у вечірній час біля будинку культури с. Салівка з мотиву помсти мав умисел на позбавлення життя людини, і з цією метою умисно, ціленаправлено з великою силою наніс удар предметом ударної сили в життєво важливий орган - голову ОСОБА_9, але смерть потерпілого не настала з причин, які не залежали від волі підсудного, а тому дії ОСОБА_7 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст. 15, п.13 ч.2 ст. 115 КК України, як закінчений замах на умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.

Органи досудового слідства дії ОСОБА_7 кваліфікували і за ч.2 ст. 263 КК України, як носіння холодної зброї - дерев’яної бити - без передбаченого законом дозволу.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що самого предмету - дерев’яної бити, органи досудового слідства не виявили і не вилучили, даний предмет не був об’єктом дослідження у відповідних експертних установах, наявність холодної зброї заперечує підсудний і не підтверджується матеріалами справи, а тому суд вважає, що в цій частині обвинувачення ОСОБА_7 необхідно виправдати.

Вирішуючи питання цивільного позову в частині відшкодування матеріальної шкоди суд визнає його обґрунтованим, а розмір доведеним наявними в матеріалах справи доказами, а тому підлягає до повного задоволення в розмірі 27 247 грвн. 93 коп.

При обговоренні питання цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 350 тисяч суд приймає до уваги характер та обсяг фізичних, душевних, психічних і психологічних страждань потерпілого, зокрема докорінної зміни в його житті, а саме настання інвалідності 1 групи, відсутність можливості самостійного пересування та необхідність постійної сторонньої допомоги, а також враховує матеріальний стан підсудного, а тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає за необхідне позов в цій частині задовольнити частково та стягнути на користь потерпілого 300 тисяч гривень. аРазом з ти Р

Обговорюючи питання про вид та міру покарання підсудному за скоєний злочин суд враховує загальні засади призначення покарань передбачені ст. 65 КК України, зокрема ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України класифікується як особливо тяжкий, дані про особу засудженого, який раніше судимий, характеризується посередньо, має неповнолітніх дітей, а також приймає

до уваги обставину, що обтяжує вину підсудного, якою суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, які пом’якшують покарання підсудного, суд не вбачає.

За таких обставин суд вважає за необхідне призначити підсудному ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_7 даний особливо тяжкий злочин вчинив в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, суд вважає за необхідне частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, апеляційний суд Полтавської області, -

ОСОБА_7 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, п.13 ч.2 ст. 115 КК України та призначити покарання у виді 13 /тринадцять/ років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання у виді 3 років 3 міс. позбавлення волі за вироком Полтавського обласного суду від 21 грудня 1999 року та остаточно ОСОБА_7 призначити покарання у виді 16 /шістьнадцять/ років позбавлення волі.

ОСОБА_7 за ч.2 ст. 263 КК України виправдати за відсутністю складу злочину.

Строк покарання засудженому ОСОБА_7 рахувати з 5 лютого 2008 року.

Цивільний позов потерпілого задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 27 247 грвн. 93 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 300 тисяч гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Запобіжний захід ОСОБА_7 залишити попередній – тримання під вартою.

вирок може бути оскаржений протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженому з моменту вручення копії вироку, до Верховного Суду України шляхом подання касаційної скарги до Апеляційного суду Полтавської області.