11-238 Про неодноразове одержання хабарів помічником санітарного лікаря з комунальної гігієни державного закладу - 05.05.2010 Прийняття

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора на вирок Нетішинського міського суду від 05 березня 2010 року.

Цим вироком ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Городно Любомльського району Волинської області, житель АДРЕСА_3, громадянин України, з вищою освітою, одружений, має на утриманні неповнолітнього сина, працює торгівельним представником у ТОВ "Промислові товари проінса" м.Шепетівка, несудимий,

засуджений за ч.2 ст. 368 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права здійснення організаційно-розпорядчих функцій на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з установленням іспитового строку 2 роки .

Згідно ст. 76 КК України покладено на засудженого обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце перебування без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню ? підписку про невиїзд.

Питання про речові докази вирішено відповідно до закону.

За вироком суду ОСОБА_4 визнано винним у тому, що, будучи службовою особою – помічником санітарного лікаря з комунальної гігієни державного закладу "Нетішинська санітарно-епідеміологічна станція об'єкту з особливим режимом роботи", використовуючи надану йому владу та службове становище, всупереч інтересам служби, зловживаючи своїм службовим становищем, під час проведення ним перевірок санітарного законодавства за закріпленими ним об'єктами з надання послуг населенню в м. Нетішині у сфері торгівлі та перукарських послуг, в період з вересня 2002 року по вересень 2008 року неодноразово, погрожуючи в разі відмови надати хабарі вчинити дії, спрямовані на перешкоджання в зайнятті підприємницькою діяльністю, вимагав та отримував хабарі в приватних підприємців м. Нетішина ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, та ОСОБА_9

Так, у вересні 2002 року при наданні дозволу №655 від 30.09.2002 р ПП ОСОБА_10 на відкриття магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2", розташованого АДРЕСА_1, під час проведення санітарно-гігієнічного обстеження магазину, під погрозою складення негативного акту обстеження, що могло потягнути за собою ненадання дозволу на вказану торгівельну точку, вимагав та одержав від ОСОБА_5 хабара в розмірі 100 грн.

У жовтні 2003 року з метою вимагання і одержання хабара у ПП ОСОБА_5, виявивши під час проведення перевірки зазначеного магазину порушення санітарного законодавства та відобразивши їх в акті перевірки та в протоколі про порушення санітарних норм від 03.10.2003 року, за позитивне вирішення питання щодо непритягнення його до адміністративної відповідальності вимагав та одержав в останнього хабара в розмірі 100 грн.

За аналогічних обставин ОСОБА_3 вимагав та одержав хабара в розмірі 100 грн. у ПП ОСОБА_5 у жовтні 2004 року, вересні 2005 року, вересні 2006 року.

У січні 2007 року при наданні дозволу №10 від 25.01.2007 року вказаному підприємцю на відкриття магазину "ІНФОРМАЦІЯ_3" по АДРЕСА_4 в м.Нетішині, під погрозою складення негативного акту обстеження, що могло потягнути за собою ненадання дозволу на вказану торгівельну точку, він вимагав та одержав хабара в розмірі 500 грн.

Крім того, у вересні 2007 року, у вересні 2008 року під час проведення перевірки дотримання санітарного законодавства в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2" та в січні 2008 року – в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_3", виявивши порушення санітарного законодавства, протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 не склав, за що вимагав та одержав від нього хабарі в розмірі відповідно 100 грн., 120 грн. та 200грн.

Усього за період з вересня 2002 року по вересень 2008 року ОСОБА_3 вимагав та одержав від ПП ОСОБА_5 хабарів на загальну суму 1 320 грн.

У березні, липні, листопаді, 2005 року, лютому, травні серпні, грудні 2006 року, березні, червні, вересні 2007 року під час проведення перевірок дотримання санітарного законодавства в перукарні "Роксолана", виявивши порушення санітарного законодавства на робочому місці ПП ОСОБА_6 та відобразивши їх в актах перевірок, протоколи про порушення санітарних норм з подальшим притягненням останньої до адміністративної відповідальності не склав, за що вимагав та отримував хабарі в розмірі 100 грн.

Усього за період з листопада 2004 року по вересень 2007 року ОСОБА_3 повторно вимагав та одержав від ПП ОСОБА_6 хабарів на загальну суму 1 100 грн.

Виявивши порушення санітарного законодавства в перукарні "Віка" на робочому місці ПП ОСОБА_7, ОСОБА_3, діючи аналогічно, вимагав та одержував від останнього хабарі у виді спиртних напоїв та продуктів харчування на суму 150 грн. в січні, червні, вересні та грудні 2006 року, у вересні 2007 року та квітні 2008 року, а всього на загальну суму 900 грн.

Крім того, в грудні 2005 року ОСОБА_3 з метою вимагання та одержання хабара у ПП ОСОБА_9 при наданні йому дозволу №742 від 05.12.2005 року на відкриття перукарні "ІНФОРМАЦІЯ_4" АДРЕСА_2, під час проведення санітарно-гігієнічного обстеження об'єкту, погрожуючи складенням негативного акту обстеження, що могло потягнути за собою ненадання йому дозволу на відкриття перукарні, вимагав та одержав від останнього хабара в розмірі 1 000 грн.

ОСОБА_3 з метою систематичного отримання хабарів від ОСОБА_9 встановив для нього визначену суму хабара в розмірі 250 грн. щоквартально.

Так, виявляючи під час проведення перевірок зазначеної перукарні порушення санітарного законодавства, протоколи про притягнення ПП ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності не складав, за що в березні, червні, вересні, грудні 2006 року, березні, червні, вересні 2007 року, лютому, травні 2008 року вимагав та отримав від нього хабарі в розмірі 250 грн.

Крім того, у вересні 2008 року за сприяння в наданні дозволу на відкриття додаткового робочого місця в перукарні "ІНФОРМАЦІЯ_4", ОСОБА_3 повторно став вимагати в ОСОБА_9 хабара в розмірі 750 грн., під час одержання якого в службовому кабінеті приміщення ДЗ "Нетішинська СЕС ООРР" був затриманий працівниками міліції.

За період з грудня 2005 року по вересень 2008 року ОСОБА_3 вимагав та одержав від ПП ОСОБА_9 хабарів на загальну суму 4 250 грн.

Усього за період з вересня 2002 року по вересень 2008 року ОСОБА_3 вимагав та одержав від приватних підприємців м. Нетішина ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 хабарів на загальну суму 7 972 грн.

В апеляції прокурор просив вирок місцевого суду скасувати у зв'язку з м'якістю призначеного покарання та постановити новий, яким ОСОБА_3 призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням права займати посади, пов'язані із здійсненням владних повноважень. Вказував, що призначене судом покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, а тому звільнення його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України є необґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора, який підтримав доводи апеляції, заперечення засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2 проти задоволення апеляції і їх думку про залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів уважає, що вона не підлягає задоволенню.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України ґрунтується на зібраних у справі та досліджених у судовому засіданні доказах, відповідає фактичним обставинам справи, є обґрунтованим та в апеляції прокурора не оспорюється.

Сам засуджений ОСОБА_3 не заперечував своєї вини в інкримінованому йому злочині, що також підтвердив у засіданні апеляційного суду.

Міра покарання судом першої інстанції призначена ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 65 КК України.

При призначенні покарання суд урахував ступінь тяжкості учиненого ним злочину та особу винного.

ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненому та сприяв розкриттю злочину, уперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, має на утриманні неповнолітню дитину, батька інваліда ІІ-ї групи та вагітну дружину, що суд визнав обставинами, що пом'якшують його покарання.

Ураховуючи викладене та за відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд прийшов до обґрунтованого висновку про можливість виправлення та перевиховання засудженого без ізоляції від суспільства та звільнив його від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст. 75 КК України.

У зв’язку з цим, доводи в апеляції прокурора про м’якість покарання та необґрунтованість звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням є безпідставними і на увагу не заслуговують.