Справа № 11-134/10 

Головуючий в 1 інстанції Клок О.М.

Категорія: ст. 185 ч.3 КК України 

Доповідач в апеляційній інстанції Бешта Г.Б.

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді – Бешти Г.Б.,

суддів – Оксентюка В.Н., Лозовського А.О.,

при секретарі – Уманській Л.С.,

за участю прокурора – Смолюка Б.С.,

засудженого – ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора м. Луцька ОСОБА_4 на вирок Луцького міськрайонного суду від 18 січня 2010 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та зареєстрований в АДРЕСА_1, проживає АДРЕСА_2, громадянина України, одруженого, має на утриманні малолітню дитину 2009 року народження, не працюючого, з вищою освітою, судимого вироком Личаківського районного суду м. Львова від 24 травня 2002 року за ст. 185 ч.3 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі; вироком Личаківського районного суду м. Львова від 07 червня 2004 року за ст.ст. 185 ч.2, 71 КК України на чотири роки позбавлення волі, звільнений 15 листопада 2006 року умовно достроково на невідбутий строк 1 (один) рік 2 (два) місяці 14 (чотирнадцять) днів; вироком Сихівського районного суду м. Львова від 24 квітня 2008 року за ст. 309 ч.1, 75 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік (дана судимість погашена, однак нею перериваються строки погашення попередніх судимостей):

засудженого за ст. 185 ч.3 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від призначеного покарання з випробовуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця свого проживання, періодично з’являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи. Зараховано в строк відбуття покарання, термін перебування ОСОБА_2 під вартою з 09 жовтня 2009 року по 16 жовтня 2009 року.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишено попередній – підписку про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_5 задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_5 1000 (одну тисячу) гривень у відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Вироком вирішено долю речових доказів.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області, -

За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 15 вересня 2009 року, близько 09.00 год., повторно, керуючись корисливими мотивом та метою, шляхом вільного доступу, проник в робочий кабінет редакції газети "Віче", що знаходиться у м. Луцьк по пр. Волі 8, звідки таємно викрав гроші в сумі 540 гривень, мобільний телефон "Нокіа 6280" вартістю 1200 гривень, в якому знаходилась сім-картка мобільного оператора "МТС" вартістю 20 гривень, на рахунку якої були кошти в сумі 50 гривень, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальних збитків на загальну суму 1810 гривень.

В апеляції помічник прокурора м. Луцька, ОСОБА_4 не оспорюючи доведеності вини засудженого у вчинені злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України та кваліфікації його дій, посилається на те, що судом першої інстанції в порушення вимог ст. 65 КК України та Постанови Пленуму Верховного Суду "Про практику призначення судами кримінального покарання"№7 від 24.10.2003 року (v0007700-03) , було не в повній мірі враховано особу засудженого, а саме те, що він має непогашені судимості за вчинення аналогічних злочинів.

Просить вирок скасувати і постановити новий, яким призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та обставини справи, повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції, прокурора, який підтримав апеляцію, засудженого та його захисника, які заперечили апеляцію прокурора і прохали залишити вирок без зміни, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини вчиненого засудженим злочинного діяння і вірно кваліфікував його дії за ч. 3 ст. 185 КК України, що не оспорюється в апеляції.

Згідно ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і перевиховання.

При призначенні покарання ОСОБА_6, судом враховано тяжкість вчиненого ним злочину, дані про його особу, а саме те, що він раніше був судимий, в цілому характеризується позитивно, сам хворіє онкологічною хворобою та потребує стаціонарного лікування, має на утриманні малолітню дитину, що також хворіє, думку потерпілої, яка просить не позбавляти волі засудженого. Суд правильно відніс до обставин, що пом’якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування потерпілій збитків.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про можливість виправлення і перевиховання засудженого ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час іспитового строку і на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнив його від відбування покарання, призначивши максимальний іспитовий строк, із зазначеними обмеженнями.

Доводи викладені в апеляції прокурора про призначення ОСОБА_2 невиправдано м’якого покарання не спростовують висновків суду, а тому не можуть бути підставами для скасування вироку.

Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України і воно є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст.365,366, КПК України (1001-05) , колегія суддів судової палати, -

Апеляцію помічника прокурора м. Луцька ОСОБА_4, залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 18 січня 2010 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.