Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Дячука В.М.

суддів: Ткачук Н.В., Кривобокової Н.М.,

з участю прокурора Гуцуляка В.К.,

засудженого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Івано-Франківського міського суду від 02 лютого 2010 року, -

Даним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

уродженець та житель АДРЕСА_1, з середньою спеціальною освітою, непрацюючий, розлучений, українець, громадянин України, раніше не судимий,

засуджений: за ч. 3 ст. 185 КК України (далі – КК) із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК до одного року одного місяця позбавлення волі; за ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК до одного року позбавлення волі; за ч. 2 ст. 185 КК до чотирьох місяців арешту.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк один рік один місяць .

Запобіжний захід змінено із підписки про невиїзд на взяття під варту в залі судового засідання. Строк відбуття покарання рахується з 02.02.2010 року.

Цивільні позови: ОСОБА_2 задоволено, ОСОБА_3 задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3810 грн. матеріальної шкоди та 1000 грн. моральної шкоди; на користь ОСОБА_3 1343 грн. матеріальної шкоди та 1000 грн. моральної шкоди.

Вирішено питання про речові докази.

Як встановлено вироком суду ОСОБА_1 вчинив злочини за таких обставин.

Так, 08.01.2005 року близько 10-00 год., ОСОБА_1, знаходячись на продуктовому ринку по вул. Дністровська в м. Івано-Франківську, таємно викрав з кишені куртки потерпілого ОСОБА_4 особисте майно на загальну суму 1142,50 грн.

Справа № 11-189/2010 рік Головуючий у 1-ій інстанції: Лазарів О.Б.

Категорія: ч. 3 ст. 185 КК України Доповідач: Дячук В.М.

14.02.2005 року близько 09-00 год, перебуваючи в маршрутному таксі, що рухалось в напрямку вул. Федьковича, в м. Івано-Франківську, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігав, таємно викрав із жіночої сумочки потерпілої ОСОБА_6 гроші в сумі 780 грн. та 100 доларів США, що в перерахунку згідно курсу валют становить 529,94 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 1309,94 грн.

06.12.2005 року близько 19-30 год., ОСОБА_1 з автомобіля НОМЕР_1, який належав потерпілому ОСОБА_7, таємно викрав майна на загальну суму 8000 грн.

02.10.2007 року близько 09-00 год., перебуваючи в маршрутному таксі, яке рухалось в напрямку вул. Бельведерська, в м. Івано-Франківську, таємно викрав із жіночої сумочки потерпілої ОСОБА_3 особисте майно на загальну суму 1343 грн.

02.04.2007 року близько 08-10 год. він, знаходячись у маршрутному таксі, яке рухалось по вул. Б.Лепкого, в м. Івано-Франківську, таємно викрав із жіночої сумочки потерпілої ОСОБА_8 гаманець, в якому знаходилось 250 грн. та банківська картка "Приватбанку", з рахунку якої підсудний зняв 1000 грн. Всього підсудний викрав майна потерпілої на загальну суму 1250 грн.

28.08.2007 року близько о 05-30 год. ОСОБА_1, перебуваючи біля будинку № 167, що по вул. Г.Мазепи в м. Івано-Франківську, таємно викрав скутер вартістю 5605 грн., належний потерпілому ОСОБА_9

02.12.2008 року близько 08-30 год., перебуваючи в маршрутному таксі № 52 в м. Івано-Франківську, він таємно викрав із жіночої сумочки потерпілої ОСОБА_2 гроші в сумі 560 грн., три банківські картки "Укрпромбанку", "Укрсоцбанку" та "Райфайзен банк Авалю". В подальшому, підсудний за допомогою викрадених пластикових карток зняв гроші в сумі 3550 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальних збитків на загальну суму 4110 грн.

10.07.2009 року близько 04-30 год., ОСОБА_1 з метою таємного викрадення чужого майна направився до приміщення загального блоку квартир НОМЕР_2 будинку № 175, що по вул. Гетьмана Мазепи в м. Івано-Франківську. Скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігав, шляхом вільного доступу проник в загальний блок даних квартир, звідки таємно викрав особисте майно потерпілої ОСОБА_10 на загальну суму 138,3 грн.

Крім того, 10.07.2009 року, близько 04-40 год. ОСОБА_1 аналогічним способом намагався викрасти особисте майно ОСОБА_10 на загальну суму 390,60 грн., однак свої злочинні дії не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як його виявила потерпіла ОСОБА_10

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1, вважає призначене судом покарання надто м’яким. Просить вирок скасувати, постановити новий вирок, призначивши ОСОБА_1 більш суворе покарання.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 пояснив, що злочини вчиняв у зв’язку з тяжким матеріальним становищем, щиро кається та просить вирок залишити без зміни.

Заслухавши доповідь судді Дячука В.М., прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення засудженого ОСОБА_1 про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, ґрунтується на досліджених по справі доказах та не оспорюється в апеляції.

Покликання прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, на м’якість призначеного покарання і необхідність скасування вироку, не може бути задоволене з таких підстав.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, пом’якшуючі покарання обставини та дані про особу.

Зокрема те, що ОСОБА_1 визнав вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів, частково відшкодував збитки. Наявність цих пом’якшуючих покарання обставин суд обґрунтовано визнав такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, та урахувавши дані про особу – до кримінальної відповідальності притягується вперше, призначив йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 185 КК.

Призначене ОСОБА_1 покарання у вигляді реального позбавлення волі відповідає вимогам ст. 65 КК, і за відсутності обтяжуючих покарання обставин, у даному випадку є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для скасування вироку через м’якість призначеного покарання колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -

Апеляцію прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду від 02 лютого 2010 року відносно ОСОБА_1 без змін.