Справа № 11-159/10
Головуючий по І інстанції Овсієнко А.А.
ч.4 ст. 186 КК України
Доповідач Пазюк О.С.
Апеляційний суд Волинської області
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 06 квітня 2010 року
|
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді: Пазюка О.С.,
суддів: Міліщука С.Л., Лозовського А.О.,
при секретарі: Уманській Л.С.,
з участю прокурора: Старчука В.М.,
засуджених: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
захисників: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
потерпілих: ОСОБА_8, ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах адвоката ОСОБА_6, засудженого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Турійського районного суду від 29 грудня 2009 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, студента 5 курсу Інституту фізичної культури та здоров’я Волинського національного університету ім. Лесі Українки, раніше несудимого, засуджено за ч. 4 ст. 186 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі;
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_2, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, раніше несудимого, засуджено за ч. 4 ст. 186 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі;
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця та жителя АДРЕСА_3, одруженого, на утриманні двоє дітей, з повною загальною середньою освітою, працюючого на посаді сторожа ТзОВ "К.П.Верес", що в м. Ковель, раніше несудимого, засуджено за ч. 4 ст. 186 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід усім засудженим до вступу вироку в законну силу залишено попередній – взяття під варту.
Початок строку відбуття покарання постановлено рахувати:
- ОСОБА_1 з 28 жовтня 2008 року;
- ОСОБА_2 з 20 січня 2009 року, зарахувавши в строк відбуття покарання строк його затримання з 27 по 30 грудня 2008 року;
- ОСОБА_3 – з 26 січня 2009 року.
Вироком вирішено долю речових доказів.
Розглянувши справу в апеляційній інстанції, колегія суддів, –
ВСТАНОВИЛА:
За даним вироком ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані винними та засуджені за те, що вони, 17 грудня 2007 року біля 10 год. 30 хв., діючи за попередньою змовою між собою, з метою таємного викрадення чужого майна, проникли через незамкнені двері в житловий будинок АДРЕСА_4. Зустрівши всередині помешкання ОСОБА_10, ОСОБА_1, не плануючи цього заздалегідь, з метою подолання можливого опору потерпілого наніс йому удар кулаком в обличчя, після чого зв’язав останньому руки та зачинив у ванній кімнаті. Після цього ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, продовжуючи свої злочинні наміри, відкрито викрали належне потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 майно, а саме:
- 2 золоті весільні каблучки вагою по 2, 5 г та вартістю по 400 грн. кожна;
- золоту каблучку вагою 3 г. та вартістю 1500 грн.;
- золоті сережки з діамантами вартістю 1300 грн.;
- золотий ланцюжок вагою 30 г. та вартістю 4000 грн.;
- золотий хрестик вагою 5 г. та вартістю 700 грн.;
- золоту каблучку вагою 3 г. та вартістю 1500 грн.;
- 2 золоті каблучки з діамантами вагою 5 г. та 8 г. та вартістю 1000 грн. та 1500 грн. відповідно;
- 2 чоловічі золоті каблучки з цирконієм та з діамантом, вагою по 6 г. та 10 г, вартістю 800 грн. та 2000 грн. відповідно;
- 2 чоловічі золоті браслети вагою по 20 г та вартістю по 3000 грн. кожен;
- 2 золоті браслети вагою по 5 г та вартістю по 750 грн. кожен;
- жіночий золотий браслет вагою 10 г вартістю 1500 грн.,
- золотий браслет переплетом вагою 8 г та вартістю 1200 грн.;
- 2 золотих ланцюжка вагою 10 г та 13 г, вартістю 1500 грн. та 2000 грн. відповідно;
- 4 золотих ланцюжки вагою по 5 г та вартістю по 700 грн. кожен;
- 5 золотих каблучок вагою по 3 г. та вартістю по 500 грн. кожна;
- золоту каблучку з зеленим каменем вагою 4 г. та вартістю 600 грн.;
- золоту каблучку з перлиною вагою 6 г. та вартістю 800 грн.;
- золоту каблучку з цирконієвою вставкою вагою 6 г. та вартістю 800 грн.;
- 2 золоті каблучки з діамантами вагою по 5 г. та вартістю по 1500 грн. кожна;
- золоту каблучку з діамантом вагою 5 г. та вартістю 3000 грн.;
- золоту каблучку з рубінами вагою 5 г. та вартістю 1500 грн.;
- золоту каблучку з агатом вагою 7 г. та вартістю 1500 грн.;
- золоту каблучку з каменем зеленого кольору та цирконієвою вставкою вагою 10 г. та вартістю 1500 грн.;
- золоту каблучку з діамантами та рубінами вагою 10 г. та вартістю 4000 грн.;
- золотий хрестик вагою 2 г вартістю 300 грн.,
- 2 золотих хрестики вагою по 3 г та вартістю по 450 грн. кожен,
- золотий хрестик з діамантом вагою 4 г вартістю 1200 грн.,
- 2 золотих кулони з єгипетським написом вагою по 5 г та вартістю по 700 грн. кожен;
- золотий кулон з діамантами вагою 7 г вартістю 1500 грн.;
- золотий кулон у вигляді бантика, вагою 8 г вартістю 2000 грн.;
- золотий кулон з зеленим каменем і цирконієвою вставкою вагою 5 г вартістю 1500 грн.;
- золотий кулон з зображенням Божої Матері вагою 2 г вартістю 300 грн.;
- золотий кулон з прозорим каменем обрамлений золотом та з діамантами по краях вагою 8 г вартістю 1500 грн.;
- золотий кулон у вигляді ромба вагою 2 г вартістю 300 грн.;
- золоті сережки з зеленим каменем та цирконієм по краях вагою 12 г вартістю 2200 грн.,
- золоті сережки з агатом вагою 12 г вартістю 2500 грн.;
- золоті сережки з рубінами та діамантом вагою 10 г вартістю 3000 грн.,
- золоті сережки у вигляді крапельки з цирконієм посередині вагою 6 г вартістю 800 грн.,
- золоті сережки у вигляді двох злитих крапель з цирконієм вагою 6 г вартістю 800 грн.,
- золоті сережки типу "цвяшки" вагою 2 г та вартістю 300 грн.,
- золоту жіночу каблучку з білими і зеленими камінцями вагою 4 г вартістю 600 грн.;
- золоту жіночу каблучку з діамантами і зеленими камінцями вагою 4 г вартістю 2000 грн.;
- золотий ланцюжок вагою 6 г, вартістю 900 грн.;
- золотий браслет та кольє в комплекті вагою 30 г вартістю 3000 грн.;
- чоловічий позолочений годинник "Candino" вартістю 4000 грн.;
- 1100 грн. готівкою;
- 600 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ ставило 3030 грн.;
- 340 євро, що згідно офіційного курсу НБУ ставило 2491 грн. 19 коп.;
- 50 польських злотих, що згідно офіційного курсу НБУ ставило 101 грн. 42 коп.;
- ключ запалювання до автомобіля марки "Мітсубісі", вартістю 1200 грн.;
- чоловічу сумочку типу "барсетка", вартістю 250 грн.;
- пістолет травматичної дії марки "Гарант С27", вартістю 700 грн.;
- шкіряний гаманець, вартістю 150 грн.
Всього ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 таким чином відкрито заволоділи чужим майном на загальну суму 89 322 грн.61 коп., що більше ніж в 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, заподіявши тим самим потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 матеріальну шкоду у великому розмірі.
Крім того, засудженими було викрадено паспорт громадянина України, членський квиток "ФСК "Динамо"", посвідчення водія, талон попереджень та дозвіл на зброю на ім’я ОСОБА_8, візитні картки та електронну банківську картку, які не становлять матеріальної цінності.
В своїх апеляціях:
- засуджений ОСОБА_2 та в його інтересах адвокат ОСОБА_6, засуджений ОСОБА_1 вважають, що суд першої інстанції безпідставно кваліфікував дії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 186 КК України як вчинення грабежу у великих розмірах. Посилаються на те, що потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_8 постійно змінювали свої показання в частині викрадених у них золотих виробів, збільшивши суму викраденого від 35 000 грн. до 50 000 грн., пізніше до 70 300 грн. та 81 400 грн. При цьому суд самостійно визначив приблизну вартість викрадених ювелірних виробів із золота 585 проби, вагою 407 г в межах від 61500 грн. до 81400 грн., поклавши в основу вироку чомусь їх максимальну вартість.
Просять вирок суду частково скасувати, перекваліфікувати дії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з ч. 4 на ч. 3 ст. 186 КК України та призначити їм покарання в межах санкції даної статті, але не більше 5 років та застосувати до них ст. 75 КК України;
- захисник ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_3 посилається на однобічність та неповноту досудового слідства в частині кількості та вартості викрадених ювелірних виробів. Судом при постановленні вироку проігноровано Постанову Пленуму ВСУ №10 від 06.11.2009 р. (v0010700-09)
, де зазначено, що визнання факту грабежу ще не є доказом викрадення всіх речей, про зникнення яких заявив потерпілий.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляцій, засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах адвоката ОСОБА_6, засудженого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_3, які підтримали свої апеляції, заперечення прокурора та потерпілих щодо апеляцій, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляції до задоволення не підлягають.
Висновок суду про вчинення засудженими злочину, при вказаних у вироку обставинах, ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну оцінку.
Згідно ст. 323, 334, КПК України (1001-05)
п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1989 року №3 "Про практику застосування судами законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна" (v0003700-89)
вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, а його мотивувальна частина повинна містити підстави для задоволення або відхилення цивільного позову. При цьому суд повинен з'ясувати характер і розмір заподіяної шкоди та вирішити позов у відповідності з законом, з посиланням на норми матеріального права.
Дані вимоги закону судом першої інстанції дотримано.
Як вбачається з вироку суду, при встановлені заподіяних збитків потерпілим, судом було з’ясовано дійсний розмір майнової шкоди, наведено її розрахунки.
Доводи в апеляціях про те, що протягом досудового та судового слідства потерпілими неодноразово змінювалася кількість і вартість викраденого майна до уваги не беруться, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що по мірі виявлення викраденого, потерпілими відповідно змінювався і список майна та його вартість.
Показання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в цій частині є послідовними, підтверджуються матеріалами справи і сумніватися у їх правдивості підстав у суду немає. Доказів на спростування таких тверджень потерпілих ні засудженими, ні стороною захисту суду апеляційної інстанції надано не було.
Отже, як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з будинку потерпілих було відкрито викрадено золоті вироби та інші речі у кількості, вказаній потерпілими в судовому засіданні на загальну суму 89 322 грн. 61 коп.
Зазначена вартість речей не підлягає оспоренню, оскільки підтверджується показаннями потерпілих та відповідає реальній ринковій вартості на території України на час вчинення крадіжки.
Виходячи з того, що засудженими було викрадено майно на загальну суму 89 322 грн. 61 коп., яка в двісті п’ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є кваліфікуючою ознакою злочину інкримінованого їм, а тому їх дії судом першої інстанції вірно кваліфіковані, як вчинення грабежу у великих розмірах за ч. 4 ст. 186 КК України, тому твердження засуджених, захисників в їх апеляціях про перекваліфікацію дій засуджених на ч. 3 ст. 186 КК України з виключенням кваліфікуючої ознаки – вчинений у великих розмірах, є безпідставними.
При призначенні покарання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судом врахована тяжкість вчиненого злочину, всі обставини справи в тому числі і ті, що наведені в апеляціях і з урахуванням цього засудженим призначене покарання ближче до мінімальної межі передбаченої санкцією ч. 4 ст. 186 КК України, яке відповідає вимогам ст. 65 КК України і є достатнім для їх виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції ОСОБА_2 та в його інтересах адвоката ОСОБА_6, засудженого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Турійського районного суду від 29 грудня 2009 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 – без зміни.
Головуючий
Судді
|
/підпис/ О.С. Пазюк
/підписи/ Міліщук С.Л.,
Лозовський А.О.
|
Згідно оригіналу:
Суддя апеляційного суду
Волинської області О.С. Пазюк