Справа № 11-510/2010 р.

Категорія ст. 185 ч. 3 

КК України

Головуючий в 1-й інстанції

Суддя Калініченко Г.П.

Доповідач Кузьменко В.М.

колегія суддів палати апеляційного суду Дніпропетровської області з кримінальних справ в складі:

головуючого – судді Кузьменко В.М.

суддів: Волошка С.Г., Семопядного В.О.

за участю прокурора Заворотньої О.В.

засудженого ОСОБА_1

розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2009 року,

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Дніпропетровська, громадянин України, освіта середньо-спеціальна, не працюючий, раніше судимий,

засуджений за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України до призначеного покарання частково у вигляді 6 місяців приєднано не відбуте покарання за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 5 грудня 2008 року і остаточно до відбуття призначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_1 засуджено за те, що 13вересня 2008 року близько 4 год. з метою заволодіння чужим майном, проник на територію буд. АДРЕСА_1, звідки таємно викрав майно, яке належало ОСОБА_2, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду загальною вартістю 6100 грн.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок щодо нього і постановити вирок апеляційним судом, при цьому виключити кваліфікуючу ознаку повторність і проникнення в житло, перекваліфікувати його дії на ст.. 185 ч. 1 КК України (2341-14) і призначити покарання у відповідності з санкцією вказаної статті Закону, посилаючись на те, що на його думку повторності в його діях не має і ні в яке житло він не проникав.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, міркування прокурора, який вважав за необхідне вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляції, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_1 у вчинені злочинів, за які його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказах, проти яких не заперечує і сам засуджений.

Суд дав правильну оцінку доказам і дії засудженого ОСОБА_1 вірно кваліфікував за ст. 185 ч. 3 КК України, як таємне викрадення чужого майна з проникненням в сховище, оскільки місце, де зберігалися велосипеди мало огорожу.

Що стосується кваліфікуючої ознаки повторність вчинення злочину, то колегія суддів вважає за необхідне цю ознаку з вироку виключити, оскільки ОСОБА_1 вчинив один епізод крадіжки і раніше не засуджувався за корисливі злочини.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу, всі обставини по справі, в тому числі і ті, на які посилається засуджений у своїй апеляції і правильно прийшов до висновку про те, що він повинен відбувати міру покарання у вигляді позбавлення волі, відповідно до вчиненого призначивши йому строк покарання.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково, а вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2009 року щодо нього змінити, виключити з вироку вказівку суду про кваліфікуючу ознаку повторність.

В решті вирок суду залишити без зміни.